Нові очі "Шахедів": як росіяни вдосконалюють ударні дрони та чи варто їх боятися

Повітряні сили України збивають десятки ударних дронів "Шахед", відбиваючи атаки, тому росіяни експериментують з цими літальними апаратами. Нещодавно з’явилася інформація, що вони отримали головки самонаведення і камери для кращого прицілювання. Фокус розглянув, що такі вдосконалення дадуть окупантам і наскільки підвищать вартість виробництва.

"Шахеди" з камерами: що відомо

Тактична група ЗС РФ "Сталінські соколи" опублікували у Telegram відео, нібито зняте безпілотником "Герань" ("Шахед") за допомогою вбудованої камери. Російський канал "Операция Z: Военкоры Русской Весны" припустив, що тепер частиною таких БпЛА будуть керувати люди-оператори, щоб обходити системи ППО в Україні. В першу чергу окупанти погрожують атакувати мобільні вогневі групи ЗСУ, які збивають "Шахеди" кулеметами.

Наприкінці вересня президенту Росії Володимиру Путіну під час візиту до "Спеціального технологічного центру" в Санкт-Петербурзі показали низку безпілотних систем місцевого виробництва. Під час цієї події камери операторів також зафіксували чорний безпілотник, який зовні нагадує Shahed-136, але зі зміненою носовою частиною. Таку ж конструкцію має ударний безпілотник Shahed-236 іранського виробництва, котрому приписують наявність електронно-оптичної системи для автономного пошуку цілей або ручного наведення оператором.

На початку 2024 року "Мілітарний" проаналізував документи, викрадені хакерами Prana Network з серверів іранської компанії IRGC Sahara Thunder, вони присвячені передачі безпілотних технологій з Ірану до Росії. Судячи з файлів, росіяни збиралися налагодити у себе виробництво "Шахедів" із системою захоплення цілей, які проходили під шифром "МС-236".

В одній з російських презентацій автори передбачили застосування такого БпЛА разом із дроном-ретранслятором такої ж конструкції та станції керування. Дальність дії комплексу оцінили у 220 кілометрів.

У записах також згадувалася орієнтовна вартість безпілотника (ймовірно, для продажу до РФ), що становила близько 900 тисяч доларів. Така ціна, очевидно, завищена в декілька разів, враховуючи, що у 2022 році Shahed-136Іран продавав Росії по 193 тисячі доларів. Ймовірно, у ціну закладена як вартість нової "начинки", так і ліцензія і витрати на локалізацію виробництва. Це чимало, у 4,6 рази більше за оригінальний Shahed-136, тож навряд чи ЗС РФ зможуть отримати нові засоби у такій же кількості.

Ігор Криничко, голова наглядової ради компанії SkyAssist, яка виготовляє в Україні розвідувальні безпілотні комплекси "Сірко", каже, що встановлення курсової камери суттєво не підвищує вартість виробництва. Якщо судити з відеозапису, вона доволі низької якості і коштує всього 50-100 доларів. Інше питання – це система зв’язку для ручного керування.

Оригінальні іранські Shahed-136 літають у автономному режимі, наводячись на цілі завдяки супутниковій системі GPS. Там, де сигнали від супутників не проходять, дрони керуються інерційною системою навігації – набором датчиків та гіроскопів, що дозволяють приблизно дотримуватися запрограмованої місії. Інерційна система доволі неточна, тому чи далі, тим сильніше "Шахед" відхиляється, але БпЛА одразу ж коригує маршрут, коли відновлюється робота GPS.

Сьогодні значну кількість "Шахедів" Україна збиває завдяки системі РЕБ, відомій як "Покрова". Вона здатна блокувати сигнали супутникової навігації або ж підмінювати їх, щоб дрон летів зовсім не туди, куди його відправили окупанти.

Секрет у зв'язку

У зв’язку з цим росіяни експериментують із зв’язком, аби безпілотники можна було відстежувати у повітрі і керувати ними за потреби. Так українські військові знаходили серед уламків "Шахедів" і модеми LTE із SIM-картами для стільникового зв’язку, а нещодавно – термінал Starlink для супутникового. Цілком ймовірно, що це дозволить російським операторам вручну керувати безпілотниками на значній відстані, можливо, сотні кілометрів, орієнтуючись за камерами.

Втім, поки невідомо, яких успіхів РФ досягла у цій сфері. Відео нібито з "Шахеда" поки опубліковане лише одне, та й те сумнівної якості. Російські пропагандисти пишуть, що воно було зняте у Сумській області, але офіційного підтвердження немає з жодного боку, тому неможливо навіть приблизно оцінити дальність роботи такої системи.

За словами українського військового експерта Сергія Бескрестнова, у 2023 році студенти з російської економічної зони Алабуга, де збирають "Шахеди", прикріплювали до дронів камеру, яка передавала зображення через LTE-роутер у Росію. Непокоїтися через це поки не варто, фахівці вже шукають засоби протидії.

"Це примітивно. Камера погана і канал передачі теж, тому нічого важливого розгледіти на землі не вийде", – запевнив він.

Засновник волонтерської ініціативи за виробництва засобів радіоелектронної боротьби "Антидрон Україна" Сергій Герасимюк ще минулого року розповідав Фокусу, що цілком можливо керувати "Шахедами" за допомогою мобільного зв'язку. Оператору потрібно відправити на номер абонента повідомлення із командою змінити маршрут, використовуючи певні параметри.

Жахаюча перспектива самонаведення

Будь-який зв’язок із оператором можна придушити, тому з часом напевне з’являться засоби радіоелектронної боротьби і проти таких "Шахедів". Буде куди гірше, якщо росіяни зможуть використовувати далекобійні дрони із головками самонаведення.

У 2023 році Іран представив реактивні дрони-камікадзе Shahed-238 із трьома різними системами наведення: за інерційною та супутниковою навігацією, з інфра-червоною системою, а також радіолокаційною. Судячи з презентації, вони зможуть атакувати цілі автономно.

Для цього, за словами Ігоря Криничка, "Шахедам" знадобиться якісна система розпізнавання об’єктів, свого роду "штучний інтелект", який зможе націлюватися за зображенням камери без участі оператора. Створити і натренувати такий алгоритм – досить дорого. У Німеччині робота обійдеться приблизно у 1,5 млн доларів, в Україні – близько 600 000.

Росія цілком може створити таку систему, далі вже її можна буде встановлювати на бортові комп’ютери "Шахедів", які при цьому повинні бути достатньо потужними для обробки даних (це теж збільшує собівартість). Вигода тут буде залежати від кількості дронів. Зображення цілей, які треба уразити, наприклад, електростанції, російським військам можуть надавати колаборанти або шпигуни, фотографуючи критично-важливу інфраструктуру.