Сльози і «конверти»: як платять зарплати на ринку пального

Якщо самі лише мережі АЗС недоплачують п’ять мільярдів гривень зарплатних податків на рік, уявіть, скільки грошей йде в «тінь» у масштабах країни.

Чому платять у «конвертах»? Бо сумарно зарплатні податки становлять 41,5%, а з останнім підвищенням військового збору навантаження сягне 45%. Щоб виплатити на руки 20 000 грн, роботодавцю сьогодні треба спочатку відрахувати 10 310 грн податку на доходи фізосіб (ПДФО, 18%), єдиного соціального внеску (ЄСВ, 22%) і військового збору (ВЗ, 1,5% — після підписання нового закону буде 5%). Що вищий податок, то більша мотивація його не платити. А головне, що держава і надалі дивиться на «зарплатні» пустощі бізнесу крізь пальці.

Не вір очам своїм!

Почнемо з гарних новин. Десь завдяки податківцям, десь під публічним тиском офіційні оклади почали зростати. Виплати ПДФО та ЄСВ по десяти найбільших мережах АЗС за рік збільшилися з 547 млн грн у першому кварталі 2023 року до 813 млн грн у другому кварталі 2024-го (див. рис. 1).

Якщо дивитися ширше, а саме на 46 найбільших мереж, то протягом року офіційні оклади зросли в 25 мережах у діапазоні від 15 до 116%. Але ці подвиги в цілому виявились досить скромними у масштабах всього ринку: середній оклад по ринку за рік збільшився з 12 211 до 13 678 грн/міс. Здається, навіть сторонньому спостерігачу зрозуміло, що ці цифри слабо стикуються з уявленнями про заробітки у «нафтовій» сфері. Так воно насправді і є.

Чи може бути, щоб зарплата в одній галузі відрізнялась у 5–6 разів? Якщо вірити офіційним звітам мереж АЗС, то може. Також ви маєте повірити у те, що працездатна людина може вижити на 4260 грн на місяць, як випливає зі звітності одеської мережі Petromol і рівненської «Прайм», яку відносять до орбіти компанії «Паралель».

Щодо «зарплатних» лідерів, то вони лишаються незмінними. Показник ОККО у понад 30 000 грн насправді є не дуже типовим, оскільки на другий квартал у групі припадає виплата річних бонусів (у другому кварталі минулого року показник сягнув 34 000 грн). В інші періоди оклади в середньому становлять 25 000 грн. На цьому ж рівні зазвичай працюють Socar та UPG.

До речі, практику офіційної виплати бонусів «топам» використовує ще буквально пару мереж, як, наприклад, AMIC та UPG. Виглядає, що менеджмент решти мереж або ходить без бонусів (насправді ні), або отримує їх у тому ж «конверті» (насправді так). Але на тлі того, що відбувається з зарплатами десятків тисяч «пістолетників», касирів та операторів АЗС, розмови про бонуси виглядають знущанням.

Цікаву аномалію являє собою GT Group — група компаній, що постачає переважно скраплений газ і володіє невеличкою «газовою» мережею АЗС у прифронтовому Харкові (див. табл. 1). Річ у тім, що роздрібна торгівля скрапленим газом, не кажучи вже про гурт, є низькомаржинальною порівняно з бензином і дизпаливом. Але, попри це, оператор демонструє оклади в діапазоні 18 537–66 638 грн/міс., а середнє значення по групі дорівнює окладам у лідерів ринку.

Табл. 1. Оклади і податкові відрахування по GT Group, грн/міс.

«Інакше й не може бути, бо якщо я не платитиму людям ринкової зарплати, то залишуся без персоналу, — каже власник GT Group Владислав Колодяжний. — Смішно, коли декларують оклади по 10–15 тис. грн, за ці гроші ніхто навіть підлогу мити не буде».

Загалом у першому півріччі 2024-го лише вісім мереж із майже 50 найбільших мали середні оклади понад 20 тис. грн. І це ті, до кого питань, принаймні по зарплатах, точно немає.

На шляху виправлення

До другої категорії віднесемо тих, хто за рік зробив найбільший стрибок, перейшовши з нижчої до середньої ланки. Остання в окремих випадках може відповідати реаліям. Тим більше що переважна більшість таких «рекордсменів» є операторами мереж на периферії. Платити мінімалку стало немодно і невигідно навіть їм.

Рекордсменом зі збільшення офіційних ставок стала мережа переважно газових станцій «Барс» (38 обʼєктів), саме їй належить показник зростання у 116%. Зі смішних 6700 грн торік власники-«барси» навесні 2024-го підвищили оклади працівникам до 14 400 грн на місяць.

Другий рядок за вінницькою мережею NG, в якій «офіціалка» зросла на 81%, до майже 18 000 грн. Як і у багатьох інших, просвітління настало навесні цього року.

Замикає трійку лідерів у цій категорії дніпропетровська мережа «Нефтек». Совість тут прокинулася на початку 2024 року: якщо у четвертому кварталі 2023-го середня зарплата по мережі становила майже «мінімалочку» (8745 грн/міс.), то у першому кварталі 2024-го було вже 11 937, а у другому — 15 337 грн. В основному завдяки зарплатним податкам «Нефтеку» вдалося покращити загальний показник податкової ефективності, вистрибнувши поточного року за показник 1 грн/л. Аналіз виробничої діяльності свідчить, що ця «преміальна» мережа приховує як мінімум удвічі вищі можливості.

Не можна не відзначити позитивного впливу ZN.UA на «Авантаж 7»: з моменту першої публікації на «податкову» тематику з цією мережею серед головних героїв зарплати там почали зростати щоквартально й у результаті стрибнули за рік на 60% — з 9639 до 15 355 грн/міс. І це ще не межа, адже на сайтах із пошуку персоналу «Авантаж 7» пропонує зарплати лінійному персоналу, набагато вищі за 20 000 грн/міс. Отже, чекаємо нових окладів у даних ДПС.

Справжня сенсація — напівжива мережа групи «Приват» (бренди ANP, «Авіас» та інші). Націоналізація «Укрнафти» та «Укртатнафти» восени 2022-го вибила ґрунт з-під ніг нафтового бізнесу «приватівців», який тепер ледве зводить кінці з кінцями. Про це говорять десятки закритих станцій, відсутність машин на все ще відкритих і періодичне зникнення окремих марок пального на них. Попри це все, навесні середні оклади збільшилися з 12 000 до 19 600 грн/міс. (56%).

Більш детальний аналіз даних свідчить, що зростання зарплат було досягнуто фіксацією фонду оплати праці з одночасним скороченням персоналу майже на 30% за рік (з 8870 до 6039 працівників).

У результаті за рівнем офіційних окладів мережа ледве не приєдналася до лідерів зарплатних рейтингів, хоча зазвичай перебувала серед «податкових» маргіналів. Знаючи підходи до бізнесу менеджменту «Привату», який наразі оселився в Женеві, найшвидше, прийняти правильне рішення хтось допоміг. Ефект більш ніж яскравий, бо тепер по паперах виходить, що на обшарпаних заправках ANP заробляють більше, ніж на WOG (16 845 грн).

Приблизно «вогівські» зарплати віднедавна отримали й працівники Chipo, мережі охайних периферійних АЗС, що підняла оклади за рік на 47% (майже до 16 000 грн).

До речі, WOG теж довелося добряче попрацювати, щоб закріпитись у середині «турнірної» таблиці! Бо ще у першому кварталі 2023 року середні офіційні оклади становили трохи більше 10 000 грн на місяць. Наступна мета — наздогнати ANP!

Клали й класти будемо!

Є й міцний десяток тих, кому на держбюджет і працівників завжди було байдуже. Не дивно, що разом із мінімальними зарплатами та, відповідно, податковими відрахуваннями ці мережі демонструють мінімум і за іншими податками (ПДВ, податком на прибуток), тож є антилідерами рейтингів податкового навантаження. І це логічно, бо кеш для «конвертів» треба десь брати, отже, необхідна схема й з «оптимізації» податку на прибуток.

Насамперед відзначимо мережі, що входять до ТОП-10 за кількістю АЗС. Найбільша — БРСМ, що об’єднує понад 4400 працівників із середньо зарплатою… 9500 грн на місяць (це 7800 грн на руки). Це БРСМ нещодавно офіційно підтвердила публікацією у ЗМІ «податкового» звіту (див. табл. 2). Примітно, що за рік середній рівень офіційної зарплати по групі БРСМ навіть знизився на 8%.

У тому ж звіті БРСМ підтвердила мінімальну сплату й решти податків порівняно з колегами по ринку.

Табл. 2. Основні параметри податкового навантаження у групі «БРСМ-Нафта» і ТОП-5 платників за результатами ІІ кв. 2024 р.

*Розрахунки на основі даних «БРСМ».

**Дані Тимчасової слідчої комісії ВР України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів і суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.

За нашими даними, вперше в історії опублікувати виробничі та податкові цифри БРСМ змусила реакція політичного істеблішменту на публікацію ZN.UA, в якій було наведено факти про систематичну мінімальну сплату податків цією групою.

Друге місце у цьому антирейтингу традиційно посідає мережа МОТТО з показником 7500 грн/міс. Нещодавно отримала підтвердження інформація про поглинання МОТТО мережею «Паралель». Остання, до речі, теж зірок з неба не хапає, бо має не набагато більший «зарплатний» показник — 10 602 грн/міс. До цієї ж групи відносять й абсолютного антилідера — вже згадану мережу «Прайм», яку на ринку пов’язують із «Паралеллю». Вкупі таке об’єднання створює на ринку не тільки потужного гравця із понад 120 АЗС, а й паралельно величезного неплатника податків. Представники новоявленого гравця не на диктофон обіцяють виправити ситуацію після узгодження формальностей із придбанням. Поки ці обіцянки, окрім скепсису, не викликають нічого. Бо, по-перше, «Паралель» де-факто керує МОТТО вже рік, і незрозуміло, що заважало їй підвищити офіційні зарплати до більш-менш пристойного рівня. По-друге, як уже зазначалося, сама «Паралель» не демонструє видатних податкових показників.

І насамкінець. Досі залишається загадкою, що вже понад рік у цій компанії робить KLO — одна з найкрутіших мереж у всій країні. Не можна сказати, що прогресу немає, за рік оклади зросли на 22%. І станом на другий квартал 2024-го становили… трохи більше 9500 грн.

***

Рівень офіційних окладів — це козирна карта, яку нема чим бити. Можна сперечатися щодо податку на прибуток і ПДВ, бо ціни продажу в усіх начебто різні (насправді не дуже), але якщо ти платиш мінімальні зарплати, то автоматично перекреслюєш усю свою «жебрацьку» риторику. Бо виплата у «конвертах» автоматично означає існування в мережі механізму з вилучення готівки з усіма наслідками, шо випливають. І для податківців це має бути найкращим вказівником на схематоз і потенційно «рибні» місця.

*Автор дякує за допомогу у підготовці матеріалу Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів і суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України (голова — Ярослав Железняк), та Економічній експертній платформі.