Tinder 1960-х. Як комп’ютерний сервіс знайомств, запущений у 1965 році, змінив життя наступних поколінь

Двоє студентів у 1965 році винайшли спосіб полегшити собі й іншим знайомство з особами протилежної статі — Джефф Тарр і Вон Моррілл створили перший у Сполучених Штатах електронний сервіс знайомств. Створена на базі доісторичного комп’ютера IBM, програма Operation Match пропонувала чоловікам і жінкам заповнити анкету, після чого шукала для них «ідеальну пару», пише CNN.

«Ваша справа — наше задоволення. Ваше задоволення — наша справа». Таке гасло висіло на стіні кімнати в гуртожитку Гарварду в 1965 році, позначаючи штаб-квартиру першої комп’ютерної служби знайомств у США. За десятиліття до Tinder і OK Cupid виникла Operation Match.

Проєкт комп’ютеризованого сватання виник зі щирого бажання двох молодих чоловіків познайомитися з представницями протилежної статі. Знуджені монотонними вечірками в жіночих коледжах і не маючи змоги спілкуватися з жінками в кампусі Гарварду, однокурсники Джефф Тарр і Вон Моррілл після вечора випивки надихнулися ідеєю перевірити, чи зможе комп’ютер знайти їм пару.

Хоча Тарр і прагнув жіночої уваги, успіх Operation Match, за іронією долі, зробив його занадто зайнятим, щоб ходити на побачення. Він знайшов своє кохання через кілька років, завдяки іншому способу знайомства: побаченню наосліп. До 80-річчя Джеффа, яке він святкував на початку 2024 року, його дружина Петсі Тарр написала книгу про Operation Match.

«Знайомства тоді були зовсім іншими», — пише Петсі, розмірковуючи про любовні стосунки 1960-х років. До зустрічі з Джеффом вона користувалася Operation Match, але їй не пощастило. «Було дуже ризиковано і хвилююче мати можливість познайомитися з кимось за допомогою комп’ютера, на відміну від традиційного способу».

Анкета замість свайпів

У перші дні спільної роботи Тарр і Моррілл зрозуміли, що їхньою основною клієнтурою будуть такі ж спраглі до побачень студенти коледжу, як і вони самі. Operation Match була розроблена з урахуванням їхніх потреб (і бажань). В основі проєкту лежала анкета з 75 пунктів, що охоплювала хобі, освіту, зовнішність, расу і — скандально для 1965 року — ставлення до сексу. Учасників просили відповісти двічі: один раз описати себе, а другий — свій ідеальний варіант побачення.

Анкета Operation Match зараз може здаватися старомодною. Жінок запитували, чи знайшли вони свого «чарівного принца», а чоловіків — чи «хотіли б вони зустріти слухняну, сексуальну, не надто примхливу студентку». Однак навіть це було свідченням змін у суспільстві, коли доступність протизаплідних таблеток поєднувалася зі збереженням традиційних шлюбних очікувань.

Хоча Operation Match мала величезний вплив на історію цього бізнесу, вона не була першим відомим онлайн-сервісом знайомств. Ця честь належить Джоан Болл, жінці з Великої Британії, яка заснувала комп’ютерну службу знайомств St. James, пізніше Com-Pat. Її програма визначила першу пару в 1964 році, за рік до того, як Operation Match вийшла в онлайн.

«Існує багаторічна дискусія про те, чи є додатки для знайомств відображенням соціальних змін, чи вони є їх рушійною силою. Думаю, що правильна відповідь полягає в тому, що відбувається і те, і інше», — говорить Люк Брунінг, який разом з Наташею МакКівер очолює Центр любові, сексу та стосунків в університеті Лідса.

«На перший план вийшла ідея про те, що ви повинні мати можливість знайти когось, хто ідеально вам підходить, прагнучи створити для себе найкраще життя і найкращі стосунки. Сто років тому ми були б щасливі просто вступити у стосунки і зробити все можливе, щоб вони були успішними», — сказала МакКівер в інтерв'ю CNN.

«Машина IBM» замість смартфону

Тарр і Моррілл зібрали кошти, щоб орендувати час на комп’ютері, тоді відомому як «машина IBM». У середині 60-х років цей гучний механічний пристрій розміром з цілу кімнату не був доступний для пересічного американця. В основі методу Operation Match лежало спокусливе питання: чи дійсно комп’ютер може передбачити сумісність між двома людьми, тобто «іскру».

Вартість комп’ютерних «стріл Амура» становила три долари. Протягом шести місяців після запуску було заповнено близько 90 000 анкет. Учасники отримали імена та номери телефонів п’яти потенційних партнерів.

Знадобилося майже 60 років, щоб побудувати багатомільярдну індустрію онлайн-знайомств, засновану на свайпах смартфону, яка сьогодні оцінюється в мільярди доларів. Operation Match надихнула Dateline у 1970−1980 роках. З появою Match.com у 1995 році стартував великий бізнес комп’ютерних знайомств. У нульових з’явилися інші проєкти, такі як Grindr, Ashley Madison та PrimeSingles.net. У 2009 році Match Group утворила конгломерат, який зараз володіє Tinder і Hinge, двома найбільшими додатками для знайомств на ринку.

Минулого року, згідно зі статистикою Pew Research Centre, троє з десяти американців користувалися застосунками для знайомств, але важко сказати, чи пошук кохання все ще залишається головною місією цих застосунків.

«Ми всі знаємо, що існують великі компанії, фінансово зацікавлені в тому, щоб ми не відривалися від своїх телефонів. Існують алгоритми, які впливають на нашу поведінку, про які ми не знаємо, ми просто не розуміємо, як вони працюють», — каже доктор МакКівер.

Додатки для знайомств на кшталт Thursday, які надають перевагу особистим зустрічам, за останні роки набули популярності, оскільки небезпеки, пов’язані з шахрайством у романтичній сфері, дедалі поширюються.