"У 2025-му важкі ударні БПЛА зможуть частково замінити пілотовані літаки", — Павло Гвозденко

Заступник командира окремого загону безпілотних систем спеціального призначення "Тайфун" Павло Гвозденко розповів УНІАН про війну дронів та дав прогноз на 2025 рік.

Павле, у кого зараз перевага у БПЛА, у кого більше дронів: у нас чи у ворога? 

На цей момент у ворога може бути більше дронів, які використовуються для розвідки, координації артилерійських ударів. Мова про такі БПЛА, зокрема, як "Орлан". Але, на мою думку, у нас є відчутна перевага в FPV-дронах та малих ударних БПЛА. 

Нам це вдається завдяки тому, що виробники мають більшу свободу.  Фактично, якщо ти український розробник, то в тебе менше перепон, ніж у розробника у Росії. Там багато чого у цьому секторі зарегульовано, і є кілька великих корпорацій, які намагаються цей напрямок на себе замкнути. 

Але чи можуть нові розробки додати переваги ворогу? Приміром, відносно недавно у новинах обговорювали нову російську розробку "Охотнік", який, ймовірно, може нести крилаті бомби. Тобто, питання в тому, чи може він або подібні БПЛА значно вплинути на хід війни? 

С-70 "Охотнік" — це новий російський важкий безпілотник. Наскільки відомо, вже був збитий експериментальний зразок. А його вплив на хід війни залежить, в першу чергу, від кількості.

Один такий апарат не зробить революцію, а ми бачимо тільки перші кроки до серійного виробництва. З огляду на його вартість і складність виробництва, не думаю, що його зможуть масово випускати раніше, ніж у 2025-му році. 

Але зауважу, що і в Україні ведеться багато робіт над створенням важких ударних безпілотників. Я не чув про прямий аналог цього "Охотніка", але наші розробники активно працюють над рішеннями, які будуть здатні виконувати схожі завдання. Можливо, за масово-габаритними та іншими параметрами вони будуть відрізнятись, але у нас є цікаві проєкти важких дронів. 

При цьому, чи матимуть такі проєкти перспективу, залежить від того, наскільки вони будуть фінансуватися, підтримуватися державою. Очевидно, що вкладення виробника будуть набагато більші, ніж при розробці, виробництві невеликих дронів.

Розкажіть докладніше про рівень українських розробок та розробників. Що може бути реалізовано найближчим часом, що ні, та чому?

Українські розробники безпілотників за останні роки показали надзвичайно великий прогрес. FPV-розробки вже дуже активно використовуються на полі бою, але є й інші БПЛА, які показали себе з найкращої сторони.  Це, наприклад, "Punisher" (багаторазові ударні дрони, — УНІАН), "Сокіл-300".

Останній — ударний безпілотник, створений українським конструкторським бюро "Луч". Він призначений для розвідувальних місій та точкових ударів по наземних цілях. Його проектна дальність польоту варіюється від 1300 до 3300 км, а тривалість перебування в повітрі може досягати до 26 годин. "Сокіл-300" може нести високоточне озброєння, зокрема ракети РК-2П та РК-10, що, ймовірно, дозволить йому ефективно вражати наземні цілі. Цей безпілотник може бути значним досягненням у розвитку українських бойових дронів і, швидше за все, матиме високий потенціал для застосування в умовах війни.

Найближчим часом можна очікувати на розширення серійного виробництва і модернізацію українських БПЛА. Однак деякі складніші проєкти можуть затримуватися через складнощі з фінансуванням. Крім того, можуть негативно вплинути проблеми з  імпортом критичних компонентів. На жаль, Китай обмежив відправку компонентів БПЛА в Україну, і виробники змушені шукати альтернативні джерела. Але впевнений, що у 2025 році можна очікувати, що БПЛА будуть мати ще більший вплив на ведення війни - як на оперативному, так і на стратегічному рівнях. 

Скоріш за все, основний акцент буде зроблено на автоматизацію, збільшення автономності польотів, стійкість до засобів РЕБ. Думаю, що у другій половині 2025-го важкі ударні БПЛА, швидше за все, зможуть частково замінити пілотовані літаки. 

Що ви думаєте про "війну дронів", коли FPVшки знищують "крила", про протистояння "класичних" та наземних дронів? 

Так, порівняно дешеві FPV-дрони вже показують високу ефективність у боротьбі з дорогими ворожими безпілотниками, такими як "Орлани", "ZALA" та іншими. Є багато екіпажів, які досягли досить хороших результатів.

Технологія, в принципі, нескладна: взаємодія з системами виявлення безпілотників  дає можливість скоординувати дії пілота FPV-дрона та ефективно знищувати ворожі БПЛА літакового типу, розвідників. Якщо ефективно використовувати FPV-дрони для знищення таких систем, ворог може втратити можливість вести оперативну розвідку, що серйозно ускладнить дії росіян. Однак ймовірно, що протидія буде вдосконалюватися, зокрема через розвиток РЕБ. Але завдяки дешевизні та доступності, FPV-дрони все одно залишатимуться важливим елементом сучасних бойових дій.

Наземні дрони також, до речі, мають високий потенціал в такому протистоянні.  Адже вони можуть застосовуватись як по повітряних, так і по наземних дронах противника, завдяки своїй здатності діяти в складних умовах і виконувати різні завдання. Перерахую кілька ключових аспектів їхнього потенціалу у боротьбі з ворожими безпілотникам.

По-перше, наземні дрони можуть бути засобами виявлення та знищення. Тобто, можуть бути оснащені спеціальними системами, такими як тепловізори, радари або інші датчики, що дозволяють швидко ідентифікувати наближення повітряних дронів. Завдяки високоточним системам наведення, наземні дрони можуть запускати протидронові ракети або вогонь зі зброї малого калібру.

По-друге, такі дрони можуть бути обладнані системами радіоелектронної боротьби, які здатні глушити або перехоплювати сигнали управління ворожих дронів. Це може призвести до втрати контролю над повітряними дронами противника або до примусового посадження.

По-третє, наземні дрони можуть бути застосовані для протидії ворожим наземним дронам у ролі перехоплювачів. Адже можуть створювати бар'єри, мінувати, або навіть атакувати за допомогою вибухових пристроїв.

Нарешті, наземні дрони можуть збирати розвідувальні дані про наближення повітряних або наземних дронів, що дозволяє швидко реагувати на загрозу та координувати дії інших підрозділів для нейтралізації ворожих безпілотників.

Ви зачепили тему радіоелектронної боротьби.У кого більш ефективні РЕБи? І чи не заважає працювати friendly fire наших РЕБ?

Ворог має добре розвинені засоби радіоелектронної боротьби. Ми це відчуваємо на різних напрямках. Десь це більш інтенсивно, десь менш, але це точно порушує роботу наших дронів, не дає можливість ефективно працювати. Часто навіть неможливо злетіти через таку "стіну" РЕБ. Однак наші українські фахівці активно адаптуються до цих викликів, постійно шукають технічні рішення, які дозволяють ефективно виконувати задачі. Тобто, водночас зростає й рівень наших РЕБ. В цьому напрямку ведуться інтенсивні розробки.

Щодо "friendly fire", звісно, на будь-якій війні це проблема. Але все залежить від того, наскільки тісно відбувається взаємодія між підрозділами, які знаходяться на нулі. Проста комунікація дозволяє мінімізувати цю проблему, і мені здається, в цьому напрямку є прогрес.

Ви сказали про досить ефективні ворожі РЕБ. Однак існують також інші засоби протидії нашим БПЛА. Чи зможе ворог захистити свої нафтобази та аеродроми?

Я думаю, що, зважаючи на розвиток наших дронів-камікадзе та високоточного озброєння, такі об'єкти залишатимуться вразливими. Знаю, що деякі наші безпілотники спокійно долають відстань в понад тисячу кілометрів, для них це не проблема. А через супутникові знімки ми бачимо, що такі удари досить ефективні.

Останнім часом почало формуватися відносно багато підрозділів безпілотних систем. Чи важко потрапити саме у такий батальйон? 

Потрапити до підрозділу безпілотних систем не так складно, як може здаватися, на перший погляд. Однак необхідно мати підготовку та, в першу чергу, мотивацію. Приміром, у наш підрозділ можна і без базової підготовки, якщо ми бачимо, що є велика мотивація, є певні задатки.

Перевага у тих, чия професія дозволяє швидко перевчитися та управляти дронами. Ми до таких професій відносимо IT-спеціальності. Також це люди, які, займалися геймерством, грали в ігри. 

Ми багато часу приділяємо рекрутингу. Якщо нам людина підходить, ми проводимо її по всіх етапах переходу до нашого підрозділу: комунікуємо з ТЦК, даємо відповідні рекомендаційні листи, після потрапляння людини в навчальний центр Національної Гвардії відстежуємо процес проходження навчання, та забираємо для оформлення вже безпосередньо в нашій військовій частині. Після цього людина ще проходить період адаптації, підготовку в школі пілотів і далі відбувається бойове злагодження. До наших молодих пілотів прикріплюються бійці, які вже брали участь в бойових діях та мають на своєму рахунку багато успішних операцій. Лише після цього відбувається переїзд в зону бойових дій, і там також досвідченіші екіпажі координують діяльність менш досвідчених. 

Скільки часу займає таке навчання?

Все це займає десь не менше трьох місяців. Якщо хтось ще до мобілізації пройшов курси, які підтверджують знання і вміння управляти дронами, термін може скоротитися.