Вибори в Молдові та Грузії цього тижня перетворюються на протверезляючу демонстрацію реальності для Європейського Союзу, який дедалі більше пасе задніх у боротьбі з президентом росії владіміром путіним за вплив.
Про це йдеться у аналітичному матеріалі Pоlitico.
Як зазначає видання Politico, ці події оголюють реальні виклики, з якими стикається ЄС у боротьбі за вплив із кремлем, попри роки впевненості в успіху свого ліберального порядку денного на пострадянських територіях.
Молдова: результат, що викликав тривогу
У Молдові відбувся референдум щодо членства в ЄС, де з мінімальною перевагою 50,4% виборців підтримали проєвропейський курс. Президентка Молдови Мая Санду охарактеризувала цей результатяк тривожний сигнал і звинуватила росію у масштабному втручанні в процес голосування. За її словами, Кремль проводив кампанію дезінформації, а також здійснював підкуп виборців, щоб схилити результат на свою користь.
Вона підкреслила, що росія вживає безпрецедентних заходів для того, щоб підірвати демократичні процеси в країні та завадити її руху до ЄС. "Це атака на свободу та демократію Молдови", — заявила Санду після оголошення результатів голосування.
Спостерігачі також відзначили спроби втручання з боку росії. Як повідомив Пекка Хаавісто, колишній міністр закордонних справ Фінляндії, що очолював місію Національного демократичного інституту, масштаб втручання був значним: "росія використала підкуп, маніпуляції інформацією та незаконне фінансування для впливу на результат голосування".
Грузія: зміна політичного курсу
У Грузії ситуація виглядає ще більш загрозливою для проєвропейських сил. Проросійська партія «Грузинська мрія», яка планує перемогти на парламентських виборах, будує свою кампанію на антиліберальній риториці та просуванні ідей, які можуть унеможливити членство країни в ЄС. Вона також виступає проти співпраці з Заходом, що додатково ускладнює відносини Тбілісі з Брюсселем.
Європейські аналітики попереджають, що ситуація в Грузії може розгортатися за подібним сценарієм, як у Молдові. росія, попри значну втрату позицій через війну в Україні, продовжує активні дії з втручання у внутрішню політику країн, намагаючись послабити їхні зв'язки з Європою та західними союзниками.
Реакція ЄС та подальші перспективи
Результати голосування в Молдові та прогнозована перемога проросійських сил у Грузії підкреслюють слабкі місця Європейського Союзу в його політиці розширення на пострадянські країни. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС продовжуватиме підтримувати Молдову в її прагненні до європейського майбутнього, але зазначила, що це завдання стає дедалі складнішим через російську гібридну тактику.
"Перед обличчям дій Кремля ми повинні продовжувати підтримувати ті країни, які хочуть приєднатися до ЄС", — сказала вона, підкресливши важливість протидії дезінформації та підтримки демократичних процесів.
Попри ці виклики, деякі аналітики вважають, що навіть мінімальна перемога проєвропейських сил у Молдові є досягненням. На думку Валеріу Паші, експерта молдовського аналітичного центру WatchDog.MD, результат міг бути гіршим, враховуючи масштаби російського втручання: "Ми бачимо, що навіть за таких умов Молдова продемонструвала волю до європейського шляху".
Ці події відбуваються на тлі посилення міжнародної активності росії. У той час як ЄС намагається утримати Молдову та Грузію на своєму боці, російський президент владімір путін продовжує зміцнювати відносини з іншими країнами через такі об'єднання, як БРІКС. Цього тижня він планує зустріч із лідерами Китаю, Індії, Туреччини та інших країн у російському місті Казань, що підкреслює прагнення москви створити нові міжнародні альянси, які кидатимуть виклик західним інтересам.