Увесь цей час чоловік приховував татуювання тризуба на шиї, через яке систематично потерпав від лап російських окупантів, пише 24 Канал. Детальніше – читайте у межах програми "Кордон.UA".
Якими були часи в полоні
Український прикордонник Євгеній Котляренко чув слова, що, мовляв, "Україна про них забула й обмінювати їх ніхто не збирається". Та попри інформаційний вакуум, всі військові чекали повернення додому.
У колоніях росіян неабияк дратувало татуювання Євгена. Каже: від побаченого на його потилиці тризуба, раділи немов діти. Щоправда, ця радість зазвичай закінчувалася фізичним болем.
Мені, звісно, перепадало, але я всілякими способами намагався його закрити. Бувши з хлопцями, вони підсміювались, типу "де ж твоя шия". Я вже так привчився ходити, щоб комір до маківки приростав, щоб шиї не було видно,
– наголосив захисник острова Зміїний.
"Були випадки, коли я на прогулянці йду, а мені кажуть: Тобі погано? Ні. Може ти в туалет хочеш? Ні. Може щось болить? Ні. А чому ти так ходиш? Спина болить. Добре, йди", – додав він.
Майже півтора року полону Євген мріяв лише про одне – знову обійняти родину. Каже, це – найсильніша мотивація.
Я знав, що мене вдома чекає жінка, діти. Я себе цим підбадьорював. Постійно думав про них,
– зазначив Євгеній Котляренко.