Андрій Костін вів активну публічну діяльність, часто їздив закордон і забув про контроль над Офісом генпрокурора. Топчиновник повторив помилку колишнього міністра оборони Олексія Рєзнікова і глави МЗС Дмитра Кулеби, а скандали з "інвалідизацією" прокурорів стали останньою краплею, кажуть опитані Фокусом політологи.
Генеральний прокурор України Андрій Костін 22 жовтня подав у відставку через скандали з фальшивими інвалідностями. Регіональні прокурори масово оформляли собі довідки: тільки в Хмельницькій області 49 осіб отримали інвалідність 2-ї групи. Рішення оформляла голова обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяна Крупа, у якої під час обшуків знайшли майже $6 мільйонів готівкою і чимало коштовностей.
Народний депутат від "Слуги народу" Андрій Костін став новим генеральним прокурором у липні 2022 року, змінивши на посаді Ірину Венедіктову. Таким чином він став 22-м генпрокурором в історії України. Після відставки його обов'язки виконуватиме перший заступник Олексій Хоменко.
Скандал навколо "інвалідизації" прокурорів призвів до ліквідації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) по країні. Костін визнав корупцію в системі прокуратури і підтримав ідею президента Володимира Зеленського скасувати незаконні рішення про надання інвалідності та виплати пенсійних нарахувань.
Зеленський, коментуючи масове оформлення прокурорами інвалідності, заявив про політичну відповідальність генпрокурора за ситуацію в органах прокуратури України.
Встановлені 49 прокурорів вказали в деклараціях суми пенсій понад 54 мільйони гривень, деякі оформлялися з 2016 року. Якщо доведуть незаконність виплат, від прокурорів можуть вимагати повернути їх. Ситуацію, що склалася з присвоєнням інвалідностей, Костін назвав аморальною, на всіх рівнях тривають перевірки і розслідуються кримінальні провадження.
Багато грав на публіку: у чому була головна помилка Костіна, хто його замінить
Чутки про звільнення Костіна ходили ще з весни 2024 року. В Офісі президента нібито розглядали призначення Костіна послом у Нідерланди за згодою західних партнерів, щоб він зосередився на роботі над міжнародним трибуналом щодо злочинів Росії в Україні. Ймовірним наступником Костіна вважали главу Одеської ОВА Олега Кіпера.
"Генпрокурор тікав від вирішення завдань, які в майбутньому могли перерости для нього в проблеми. Він багато часу проводив за кордоном. Серед силовиків Костін мав навіть прізвисько "Турист", — говорили джерела ZN.UA.
Чималу роль у відставці Костіна зіграли так звані "глибинні прокурори", лобі всередині Генпрокуратури. Професійні кадрові співробітники створюють приводи для скандалів і виживають будь-якого політичного призначенця. Тягнеться ця історія з часів ексгенпрокурорів Юрія Луценка та Ірини Венедиктової, пояснює Фокусу голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" політолог Володимир Фесенко.
Також Андрій Костін повторив помилку колишнього міністра оборони Олексія Рєзнікова і глави МЗС Дмитра Кулеби. Він вів активну публічну діяльність, налагодив хороші контакти з представниками європейської юстиції, але втратив контроль над ситуацією у своєму офісі.
"Історія в Хмельницькій області — не просто привід, це була остання крапля. Масові порушення викликають крайнє невдоволення, наведенням порядку в прокуратурі ніхто не займався. Костін не вижив у тераріумі глибинної прокуратури, але варто зауважити, що розквіт корупції в Генпрокуратурі був на початку 2000-х років", — коментує політолог.
Фесенко виключає вплив глави Офісу президента Андрія Єрмака на звільнення Костіна. Крім Кіпера, ймовірним кандидатом на посаду генпрокурора може бути і голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас. Він був головним кандидатом на цю посаду ще 2019 року, коли змінювали Руслана Рябошапку. Іонушас керував юридичною фірмою "Гелеон", яка представляла інтереси студії "Квартал 95".
"У президентської команди обмежений кадровий резерв у цій сфері. Можливі кадрові рокіровки або політичні призначення: хтось із близьких до ОП прокурорів займе крісло, або буде черговий політичний призначенець", — додав Фесенко.
Президент побоявся прокурорів?
Дії президента щодо 49 прокурорів у Хмельницькій області директор Центру соціологічних досліджень "Український барометр", політолог Віктор Небоженко вважає занадто м'якими. Покарання керівника відомства замість розв'язання проблем з іншими — є відгомонами радянського часу, каже він Фокусу.
"Прокурори виграли, отримавши обіцянки, що проведуть щодо них розслідування. Костін не був сильним прокурором, його місце займе така ж слабка фігура. У реальності всі ці відставки нічого не змінять. Другий бік історії — йде не посилення Офісу генпрокурора, а ослаблення цієї інституції", — міркує експерт.
Багато в чому причину слабкості глави Офісу генпрокурора Небоженко пояснює фактично ручним управлінням системою держорганів. Однак регіональним прокурорам не потрібно боятися реальних покарань, адже це досить багаті та впливові люди.
"Ми говоримо про мільйонерів, солідну публіку. Президент боїться прокурорів, адже в разі заворушень у суспільстві ніхто не прикриє центральну владу. Тому їх тримають у статусі "пенсіонерів із грошима". І ще — людей з інвалідністю в Україні чіпати не можна, це ж аморально", — підсумував він.
Нагадаємо, 10 червня 2024 року журналісти проєкту "Схеми" опублікували розслідування про те, як у власності Христини Ільницької, дівчини заступника генпрокурора Дмитра Вербицького, опинилися елітний котедж на березі річки Коник у Києві та автомобіль Porsche Macan T 2023 року випуску. Загальна вартість майна склала щонайменше 52 мільйони гривень.
Костін заявив про початок службового розслідування щодо майнового стану Вербицького 19 червня. Виходячи з норм закону України "Про прокуратуру", не було можливості відправити Вербицького у відставку.