Мобільна мережа в Україні: чи зростуть ціни та чи покращиться звʼязок під час блекаутів

24 Канал поспілкувався з головою Ради Телекомунікаційної палати України Тетяною Поповою, аби зʼясувати, чи можуть оператори мобільного зв'язку забезпечити громадян стабільним сигналом під час наступних можливих довготривалих блекаутів.

Чи зростуть тарифи на мобільний звʼязок

Незалежно від сфери діяльності, кожен бізнес періодично переглядає цінову політику на свої тарифи, й сфера телекомунікацій не виключення. Попова зауважує, що ринок формують, як внутрішні, так і зовнішні фактори, закрема:

• інфляція;
• ріст податків та комунальних платежів;
• відновлення чи модернізація мереж;
• закупівля та встановлення десятків тисяч джерел резервного живлення.

Також Тетяна Попова наголосила, що історія з ростом тарифів до 50% більше схожа на байку для створення суспільного резонансу.

Чи покращиться зв'язок під час відключень світла

Над питанням забезпечення стійкості мереж під час віялових відключень та блекауту оператори почали працювати ще до перших ворожих обстрілів енергосистеми.

• Раніше базові станції були оснащені батареями на випадок короткострокових знеструмлень.
• Однак вони швидко вийшли з ладу внаслідок частих і довготривалих відключень.
• Тож оператори почали замінювати їх на нові літієві батареї, які швидше заряджаються й витримують в рази більше циклів заряду/розряду.

Але їх потрібно постійно закуповувати, доставляти, встановлювати, обслуговувати. І проблема навіть не стільки в коштах на все це, а у величезних за об’ємами партіях, в яких є потреба,
– зауважує Тетяна Попова.

Нагадаємо! Наприкінці липня Кабмін прийняв зміни до Постанови №600, які дозволяють операторам віднести свої стратегічно важливі об’єкти до Переліку критично важливих, до яких не застосовуватимуться графіки погодинного відключення.

Це могло б значно полегшити операційне управління мережами і вивільнити додаткові ресурси, які можна було б перекинути на менш значущі вузли чи базові станції. Проте до Постанови внесли зміни, які унеможливили безперебійне централізоване енергоживлення, а терміни, в які оператор можуть отримати для своїх об’єктів статус критичних значно перевищують ті терміни, в які необхідно виконати Розпорядження НЦУ.

На думку Голови Ради ТПУ, правильно було б спочатку підтримати операторів в їх енергетичній незалежності, а потім прив’язуватись до процесів реєстрації ОКІ. Нині ТПУ готує звернення на підтримку операторів, аби пом’якшити вимоги до об’єктів критичної інфраструктури.

• Місцева влада повинна співпрацювати з операторами

Голова ТПУ під час розмови з 24 Каналом поділилась своїм баченням вирішення проблеми слабкого звʼязку. На її погляд, правильно було б спершу підтримати операторів в їх енергетичній незалежності, а потім прив’язуватись до процесів реєстрації ОКІ (об’єктів критичної інфраструктури).

А от ключовим фактором у боротьбі за стійкість зв’язку, гадаю, стане співпраця операторів між собою та з органами місцевої влади. Якщо ОТГ має у надлишку згенеровану енергію, то чому б її не реалізувати оператору, наприклад, на договірних умовах? Але абонентам, яким принципово необхідний стабільний інтернет з високою швидкістю передачі даних, можна порадити лише підключення до фіксованого зв’язку за технологіями GPON/XPON,
– ділиться Попова.

Разом з тим експертка додає, що Мінцифра намагається допомагати операторам виконати розпорядження НЦУ (Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України). Це стосується і мобільних і фіксованих постачальників послуг.

• Скасування мита та ПДВ

Також допомогло операторському бізнесу на початку війни й скасування мита та ПДВ на ввезення й постачання телекомунікаційного та енергогенеруючого обладнання.

В липні 2023 року ця можливість припинила дію, але фактично близько 70% обладнання для мобільних мереж зв’язку виробляється лише декількома світовими виробниками за межами України. А потреба в такому обладнанні в умовах необхідності забезпечення автономної енергогенерації постійно зростає. Мова не тільки про генератори й АКБ, а також і про антени для RBS, і про комутаційне обладнання тощо,
– пояснює експертка.

На думку Попової, сьогодні, було б доречно повернути скасування мита і ПДВ на його ввезення. Також допомога потрібна в частині забезпечення безперервним живленням особливо важливих і енерговитратних об’єктів.

"Їх не так багато, і потрібна узгоджена позиція між відомчих регуляторів щодо включення таких об’єктів на постійній основі – це підтримає операторів і значно знизить ризик переривання зв’язку, коли він особливо потрібний. Під час віялових відключень за певних технічних вимог такі об’єкти могли б залишатись включеними", – додає вона.

Що гальмує та заважає роботі операторів

Нині головними проблемами для операторів, на думку голова Ради Телекомунікаційної палати України, є:

• неможливість встановлення й обслуговування генераторів на дахах будівель, де розташовано більшість базових станцій, зокрема в містах, оскільки це заборонено відповідними будівельними й санітарними нормами;
• відсутність на ринку України затребуваної кількості акумуляторних батарей (мова йде про десятки тисяч) та стаціонарних генераторів;
• нестача кваліфікованого персоналу, достатнього для обслуговування резервного обладнання. Найм додаткового необхідного персоналу, навчання нових спеціалістів – це час і ресурси.
• забезпечення можливості швидкого відновлення заряду обладнання резервного живлення. Це вимагає надання дозволів з боку постачальників електроенергії (обленерго) на збільшення потужності електричного струму, що живить базові станції. Збільшення кількості акумуляторів, які потрібно постійно підживлювати – це додаткове і суттєве навантаження на енергосистему.

Мобільні оператори тривалий час працюють над підвищенням рівня надійності своїх мереж. Зараз більше, ніж половина всіх мереж уже забезпечені альтернативними джерелами живлення й можуть підтримувати стабільність роботи БС протягом 4 – 6 годин під час відсутності електропостачання. Очевидно, що робота не припиняється,
– додає Попова.

Зверніть увагу! Якщо компанії не виконують вимоги НЦУ, їм загрожує штраф у розмірі 0,1 – 0,3% від доходу від комунікаційних послуг за звітний рік. Ці 12 місяців мають передувати тому року, у якому накладається санкція.
Тетяна Попова зазначає, що зараз на розгляді у профільному Комітеті знаходиться законопроєкт, який передбачає більш жорсткі санкції (штраф виключно 0,3% доходу і пеня). Однак на її думку, замість прискорення виконання вимог НЦУ такі заходи радше спричинять уповільнення, бо доведеться перерозподіляти кошти, яких буде не вистачати.