На Осколі зараз вирішується майбутнє трьох областей

Яких результатів вдалося досягти росіянам

На напрямку Синьківка – Петропавлівка росіянам вдалося обійти Синьківку із заходу та просунутись до річки Гнилиця, вздовж залізниці. Очевидно, на цьому напрямку противник спробує протягом якогось найближчого часу "занести" свій фланг східніше й перерізати кілька доріг, які ведуть у Синьківку з півдня, а також вийти до Осколу, навпроти села Голубівка, яка розташована на правому його березі.

Мета цілком зрозуміла – комбінованими атакувальними та штурмовими діями з заходу і з боку Вільшани вибити наші передові підрозділи, які обороняються у районі села Синьківка, й примусити їх відступити у бік Петропавлівки.

У напрямках Іванівка – Степова Новоселівка та Кислівка – Степова Новоселівка противнику нічого суттєвого наразі досягти не вдалося. Це попри численні атаки та штурми. Ймовірно, через те, що командування 1-ї танкової армії змістило напрямок застосування своїх основних зусиль трохи південніше.

Однак, скоріш за все, діючи на цьому напрямку сили та засоби противника найближчим часом відновлять активні наступальні дії, причому одночасно із силами та засобами 6-ї загальновійськової армії та 11-го АК, які діють на напрямках Вільшана – Петропавлівка та Першотравневе – Петропавлівка.

Це буде залежати від того, чи вдасться 25-й ОМСБр противника прорватися ще глибше за Синьківку й від результатів дій з'єднань 1-ї ТА на напрямку Піщане – Глушківка та у бік Новоосинового.

Окупанти, які оперують на цій ділянці, мають за головну мету вийти на рубіж Петропавлівка – Новоосинове, із захопленням Степової Новоселівки, Піщаного, Петропавлівки та Новоосинового. З можливістю подальшого просування до Курилівки та Ківшарівки.

Поки у смугах дій цих тактичних груп УВ "Захід" противнику вдалося досягнути достатньо обмежених тактичних успіхів, Однак з виходом його передових підрозділів до річки Оскіл в районі Кругляківки варто найближчим часом очікувати різкої активізації цих сил та засобів.

Очевидно, що вороже командування докладе максимум зусиль, щоб мінімізувати розміри та обсяг "відрізаної" (північної) частини нашого плацдарму на річці Оскіл й створити для себе найзручніші умови для захоплення Куп'янська – Вузлового й ліквідації цієї частини нашого плацдарму.

Ну й звісно, головним результатом противника на Куп'янському напрямку явно варто вважати його вдалий тактичний прорив у напрямку Табаївка – Піщане, й далі Піщане – Кругляківка та практично вихід до берега Осколу в районі цього селища силами 2-ї МСД, підсиленої окремими підрозділами 4-ї та 47-ї танкових дивізій, які діють у напрямку Табаївка – Новосинове, Табаївка – Піщане, намагаючись забезпечити тактичні фланги цього прориву.

Тут противник активно застосовує штурмові підрозділи та групи у досить щільних бойових порядках, із значною кількістю бронетехніки. Не рідкість, коли на цих ділянках він атакує із застосуванням 10 – 12 одиниць бронетехніки, фіксувався випадок, коли її нараховувалось до 20 – 22-х одиниць.

По суті, на цьому напрямку українські війська мають справу з такою собі методою противника, під умовною назвою "таран", коли противник завдяки ущільненню бойових порядків своїх передових підрозділів й створення переваги у силах та засобах, зокрема шляхом концентрації бойової техніки та особового складу, намагається проламати "в лоб" передові позиції українських військ. Й бува, досягає певних результатів у цій справі.

Варто згадати й смугу дії 4-ї ТД противника, де йому вдалося форсувавши річку Чорний Жеребець в районі Андріївки, просунутись у напрямку Джерельне – Вишневе, тобто у бік села Борова. Підрозділи 12-го танкового полку та 423-го мотострілецького полку цієї дивізії найближчим часом спробують просунутись у бік Першотравневого та Зеленого Гаю, розвиваючи свій успіх. Штурмові підрозділи цієї дивізії також активно атакують передові позиції українських військ в районі Стельмахівки, у напрямку на Лозову, явно намагаючись зайти на тили наших підрозділів, які обороняються на південий-захід від Берестового.

Що все це означає в оперативно-тактичному сенсі

Зараз прослідковується цілком очевидний зміст задуму ворожого командування противника, який умовно можливо розділити на 2 основних етапи:

• етап прориву,
• етап стискання.

Сенс першого полягає у швидкому прориві дивізій 1-ї танкової армії противника до річки Оскіл на максимально можливій по фронту ділянці. Таким чином відбудеться відрізання північної, меншої частини нашого плацдарму на цій річці, від основної частини.

При цьому 47-ма ТД 1-ї ТА й сили й засоби зі складу 6-ї ЗВА та 11-го АК грають допоміжну партію, попередньо намагаючись одночасно з проривом 2-ї МСД та 4-ї ТД поступово витісняти наші війська у північній частині плацдарму максимально західніше.

А сенс другого, очевидно, полягає у подальшому одночасному стисканні з кількох напрямків та ліквідації цієї відрізаної північної частини нашого плацдарму. Цей етап повинен закінчитись взяттям противником Вузлового й лівобережної частини самого Куп'янська. При цьому, роль "першої скрипки" повинна перейти до 47-ї ТД, сил та засобів зі складу 6-ї ЗВА та 11-го АК, при активному сприянні цьому процесу 2-ї МСД з півдня.

Але, якщо подивитись ще ширше, на всю смугу дії УВ "Захід", включно із Лиманським напрямком, де противник проводить дуже схожі дії із нашим плацдармом на річки Чорний Жеребець, в районі села Макіївка та села Невське, то стає зрозумілим й загальний план окупантів.

Мовиться про створення північного фасу Сіверського виступу на північ від річки Сіверський Донець.

По суті, якщо навіть якась частина українських військ утримається між Лиманом, Ямполем та річкою Чорний Жеребець для росіян це не матиме особливого значення, якщо вони займуть достатньо широку по фронту ділянку по лівому березі Осколу.

Для того, аби потім розпочати наступальну операцію у бік Слов'янська та Краматорська з півночі росіянам навіть не потрібно буде форсувати Оскіл, а лише організувати наступ строго з півночі на південь, вздовж його лівого берега, стартувавши від Борової. Тим більше, що в такому разі його правий фланг буде прикритий самим Осколом.

Тому, якщо вдаватися в питання, навіщо вони так вперто пробиваються до Осколу, несучи цілком співставні із Покровським напрямком втрати саме зараз, відповідь на нього стає очевидною – на Осколі зараз вирішується майбутній характер дій противника в районі стику Харківської, Донецької та Луганської областей.