Україну згадали один раз: які рішення прийняли на саміті БРІКС в Росії

У середу 23 жовтня лідери країн, які взяли участь у саміті об'єднання БРІКС у Казані у РФ, випустили спільну заяву щодо російсько-української війни. Перед цим виступив очільник Китаю Сі Цзіньпін, який заявив, що підтримує мир, який начебто настане, коли росіяни та українці перестануть стріляти. Серед учасників заходу — президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, лідер країни, яка є членом НАТО, прагнула в ЄС, а тепер наближається до проросійського новоутворення. Крім того, Казань відвідав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. Фокус зібрав інформацію про теми обговорень на другий день саміту, які документи підписали і як це вплине на західний світ.

Другий день БРІКС — декларація щодо війни

Інформація про підсумки другого дня обговорень з'явилась на порталі Кремля. Російська влада повідомила, що відбулась "вузька" зустріч лідерів дев'яти країн — президента РФ Володимира Путіна, президента Єгипту Абдельфаттах Сісі, прем'єр-міністра Індії Нарендра Моді, президента Ірану Масуд Пезешкіан, лідера КНР Сі Цзіньпіна, президент ОАЕ Мухаммеда бен Заїд Аль Нахайян, прем'єр-міністра Ефіопії Абій Ахмеда. Також згадується представник президента Бразилії — глава МЗС Мауро Луїс Ієкер Вієйра. Спершу політики пофотографувались, стоячи на тлі банерів про XVI саміт у Казані.

Крім того, за підсумками спілкування політики підтримали "Казанську декларацію", у якій ідеться про російсько-українську війну. Декларація називається "Зміцнення багатосторонності для справедливого глобального розвитку та безпеки", вказано у опублікованому файлі. Файл складається з 43 сторінок і 134 пунктів.

У п'ятому пункті ідеться про підсилення співпраці об'єднання з країнами "Глобального Півдня". Також наголошується, що світу потрібно більше зважати на потреби Півдня для "більш справедливого світопорядку". У шостому та восьмому — учасники погоджуються з усією діяльністю ООН і пишуть, що організація і далі повинна займатись "підтримкою міжнародного миру". Також вказано, що можна було б реформувати Раду безпеки і долучити туди країни Азії, Африки, Південної Америки.

У 36 пункті згадується Україна. Зокрема, лідери об'єднання вважають, що війна повинна завершитись на основі принципів уставу ООН і вони вдячні. що є країни-посередники, залучені до процесу перемовин. Також згадали про завершення бойових дій на ґрунті "діалогу та дипломатії". Слово "Україна" у декларації згадується один раз.

Заява Сі Цзіньпіна в Казані

Лідер КНР виступив перед засіданням БРІКС 23 жовтня. Сі Цзіньпін заявив, що в Китаї створено групу "друзів миру", яка має на меті збільшити кількість прихильників миру в Україні. На думку китайського очільника, потрібно докладати зусиль, щоб відбулась "деескалація" і щоб не було погіршення гуманітарної ситуації та залучення третіх країн у війну.

"Китай, Бразилія та низка країн глобального Півдня виступають за якнайшвидшу деескалацію конфлікту в Україні, для чого необхідно перестати підливати олії у вогонь", — заявив політик під час онлайн-трансляції.

Ще одна тема, якої торкнувся сі Цзіньпін — це створення нової глобальної системи безпеки, яка буде враховувати потреби глобального Півдня.

Заява Володимира Путіна на БРІКС — деталі

Президент РФ Володимир Путін під час свого виступу пояснив, що країнам-учасникам варто було б об'єднатись та створити спеціальну інвестиційну платформу і "зернову біржу" для торгівлі сільгосппродукцією. Також росіянин потішився зростанню макроекономічних показників членів БРІКС і пояснив шкоду від санкцій, які наклав Захід. На думку очільника Кремля, західні санкції можуть стати причиною наступної світової економічної кризи. Крім того, Путін згадав про "врегулювання гострих регіональних конфліктів" і висловив сподівання, що об'єднання допоможе їх завершити.

"Країни БРІКС — це однодумці, які виступають за рівність, добросусідство та взаємну повагу. Всі учасники БРІКС мають величезний потенціал і надають позитивний вплив на світову стабільність", — навели журналісти слова росіянина.

Роль Туреччини в БРІКС

Появу Реджепа Ердогана у Казані та можливість вступу Туреччини в БРІКС оцінив політичний оглядач німецького видання Bild Даніель Беллут. На думку оглядача, подібна дія стала б різким випадом проти країн-членів НАТО. Організація, у яку входить РФ, є "путінським альянсом негідників".

"Ердоган вимагає приєднання до путінського альянсу негідників. Приєднання Туреччини стало б скандалом", — сказав він.

Позицію Анкари також проаналізував експерт із зовнішньої політики Туреччини з Брукінгського інституту в США Аслі Айдинташбаш, написали в Bild. Він пояснив, що насправді Туреччина та РФ не мають надто хороших відносин, а насправді ідеться про залежність. Але, з одного боку, Ердоган хотів би показати Заходу, що він ображається через несприйняття, а, з другого боку, зацікавлений в розширенні економічних зв'язків з країнами Півдня. Водночас експерт сумнівається, що Туреччина стане членом БРІКС, хоч начебто і подала туди заявку восени 2024 року.

"Туреччина економічно залежить від Кремля. Якби членство відбулося, це завдало б величезної шкоди відносинам Туреччини з НАТО. Анкара зацікавлена ​​у розширенні торгівлі із незахідними країнами. Для Туреччини альянс БРІКС є ще одним інструментом створення балансу між великими державами", — заявив Аслі.

Приїзд Гутерреша — що там робить ООН

Тим часом в Україні гостро відреагували на появу на саміті БРІКС очільника ООН Антоніу Гутерреша, писав Фокус. Посадовець прилетів у Казань, де його зустріли короваєм, а пресслужба МЗС України висловила протест щодо візиту в країну-агресор. Аналітик видання The Telegraph Філіп Джонстон здивувався візиту генсека, оскільки він прибув до країни, яку ООН засудила за вторгнення. На його думку, західні ЗМІ незаслужено ігнорували цей візит, так само як появу у Росії країн, які підписали Римський статут і мали б арештувати Володимира Путіна.

"Португальський соціаліст, Гутерреш ніколи не виявляв великої схильності надавати перевагу західним демократіям, і не повинен цього робити. Він представляє не США чи Великобританію, а ООН", — ідеться у статті видання.

Автор The Telegraph підсумував, що приїзд очільника ООН до Москви має показати, що насправді Заходу не вдалось ізолювати Кремль від цивілізованого світу.

Реакція аналітиків та ЗМІ Заходу на БРІКС

Видання The New York Times відреагувало на одну подію під час БРІКС — на особисту зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна та лідера Індії Нарендра Моді. Два політики поспілкувались вперше після довгої перерви: ці країни назвали найвагомішими членами спільноти, ні словом не згадавши РФ. Автори аналітичної статті розповіли про протилежні інтереси цих країн. Китай намагається стати лідером у протистоянні з США, а Індія — лідером серед країн Півдня, які також бажав би контролювати Китай. Росія згадується у єдиному контексті — щодо створення зернової біржі, яка могла б допомогти розв'язати проблему з продуктами харчування, яка загострилась через російське вторгнення в Україну у 2022 році, написали аналітики.

Тим часом видання The Financial Times звернуло увагу на ще один аспект зустрічі у Казані. На порталі видання опублікували лист Ріка Страйсона, керуючого директора Глобального інституту завтрашнього дня (GIFT) з Гонконгу. Страйсон звернув увагу на те, що населення країн членів цієї організації становить понад 45% населення планети. На цьому тлі він бачить спробу "дедоларизації" розрахунків. Автор пише про участь у зустрічі представників "Нового банку розвитку", який пропонує ввести альтернативну грошову одиницю. Грошова одиниця отримала б назву "the unit", а її вартість складалася б на 40% — з золота, і на 60% — з валют країн БРІКС+.

Видання Aljazeera прокоментувало триденний саміт у Казані, який відбувається за участю основних членів та представників низки країн Азії, Африки, Південної Америки. Аналітики видання зауважили, що захід має показати Заходу, що він не ізолював президента Путіна від світу і він і далі має можливість зустрічатись з ким завгодно і робити що завгодно.

"Спостерігачі бачать саміт БРІКС як частину зусиль Кремля, щоб продемонструвати свою підтримку на міжнародній арені в умовах зростання напруженості із Заходом і сприяти розширенню економічних і фінансових зв’язків", — ідеться у статті про подію у РФ.

Китайське державне видання "Сіньхуа" розповідало про кожен крок лідера КНР Сі Цзіньпіна, який поїхав у Казань. 23 жовтня на порталі опублікували розгорнуту статтю, у якій ішлося про участь Пекіну у розвитку економічного співробітництва, наприклад, у створенні "Нового банку розвитку", який інвестував 35 млрд дол.