Вбивця мегаполісів древності: вчені дізналися, що насправді знищувало цілі міста тисячі років тому

Вивчаючи історію ранніх європейських фермерів, можна виявити гостроцікаву закономірність: великі, густонаселені поселення виникали, але потім занепадали. Вчені пояснюють це зміною клімату та перенаселенням, однак нещодавні дослідження вказують на інший фактор, пише Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники вважають, що близькість до тварин, ймовірно, призвела до поширення зоонозних хвороб. Це зі свого боку могло призвести до того, що жителі покидали густонаселені райони, поки люди не знайшли спосіб захиститися від спалахів захворювань. Нещодавнє дослідження вивчало планування пізніших поселень, щоб зрозуміти, як вони взаємодіяли з передачею хвороб.

Чаталхеюк, розташоване на території сучасної Туреччини, вважається найстарішим фермерським селом у світі, заснованим понад 9000 років тому. Тисячі мешканців жили в глинобитних будинках, які стояли так щільно, що мешканці входили до них через дах.

Дослідники вважають, що основні заняття мешканців Чаталхеюка включали випасання худоби, вирощування ячменю та виготовлення сиру. Попри відсутність потрясінь, приблизно у 6000 році до н. е. Чаталхеюк з незрозумілиз причин покинули, а жителі розсіялися по менших громадах по всьому регіону.

Археологічні дані свідчать про те, що людські кістки та кістки великої рогатої худоби перемішані в місцях поховань, що вказує на тісний контакт між людьми і тваринами. Стародавня ДНК вказує на випадки туберкульозу у цій місцевості вже у 8500 році до нашої ери, та сальмонели — у 4500 році до нашої ери. Ці хвороби, посилені скупченням людей у Чаталхоюку, могли становити серйозну загрозу для жителів міста та зрештою призвести до його занепаду.

Близько 4000 року до н. е. знову з'являється велике міське населення, особливо в поселеннях Трипільської культури на захід від Чорного моря. Ці мегапоселення, розташовані на території сучасної України, були домівкою для тисяч людей.

Однак, на відміну від щільно забудованого Чаталхеюка, трипільські поселення мали будинки, розташовані концентричними колами, з кварталами, організованими навколо громадських будівель. Таке розташування, можливо, ненавмисно обмежувало поширення хвороб, забезпечуючи природну форму соціального дистанціювання задовго до того, як це стало зрозумілим з наукового погляду.

Щоб перевірити цю теорію, дослідники провели симуляції на основі планування трипільських поселень, припускаючи, що ранні хвороби поширювалися через їжу, наприклад, молоко або м'ясо. Вони виявили, що нечасті контакти між сусідами могли значно зменшити спалахи хвороб, що свідчить про те, що планування цих поселень допомагало їхньому населенню виживати.

Попри свій успіх, ці мегапоселення з часом також були покинуті, можливо, через нові хвороби, такі як чума, яка з'явилася близько 3000 року до нашої ери. На той час інші великі міста розвинулися в таких регіонах, як Месопотамія, Єгипет, долина Інду та Китай. На відміну від більш ранніх поселень, ці міста мали розвинені системи управління продовольством і санітарією, включаючи зерносховища і водогони, що, ймовірно, допомогло пом'якшити вплив хвороб.

Ці стародавні міські центри заклали основу сучасної цивілізації, а їхній дизайн і організація сформувалися під впливом багатовікового досвіду людства у боротьбі з хворобами. Від найдавніших фермерських сіл до перших міст люди постійно пристосовувалися до викликів життя в безпосередній близькості як з тваринами, так і один з одним.

Раніше Фокус писав про унікальну споруду віком 8000 років, виявлення якої суперечить попереднім знанням.

А також ми розповідали про втрачену колонію Амазонії, яку археологи нещодавно відкрили.