А що замість МСЕК? 7 запитань про реформу медико-соціальної експертизи

22 жовтня президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО про ліквідацію медико-соціальних експертних комісій  з 31 грудня і про утворення робочих груп із перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. Буде проведений аудит нарахування чиновникам пенсійних виплат нарівні з прокурорами. Очільник МОЗ Віктор Ляшко заявив, що Центральну МСЕК мають ліквідувати вже до кінця цього тижня. Не пізніше ніж до 1 листопада Мінохорони здоров’я повинно внести до уряду всі необхідні документи для запровадження нової моделі.

Що пропонується замість МСЕК, які переваги та ризики реформи - в запитаннях і відповідях Коротко про.

1. Чому такий поспіх з ліквідацією МСЕК?

Реформу медико-соціальної експертизи почали педалювати через скандал на Хмельниччині. Голові обласного центру МСЕК Тетяні Крупі  та її сину – керівнику обласного Пенсійного фонду Олександру Крупі висунута підозра в незаконному збагаченні. Під час подальшого розслідування з’ясувалося, що пенсію по інвалідності на додачу до заробітної плати на Хмельниччині отримує 61 прокурор, і це мільйонні збитки для держави на рік.  

Інформація про подібні речі почала надходити і з інших областей. Окрім прокурорів, в ній фігурували судді та чиновники.

Зважаючи на високий суспільний резонанс, було призначено комплексні перевірки в усіх державних органах, президент скликав засідання РНБО, на якому і було ухвалене рішення про термінову ліквідацію МСЕК.

2. За що критикують медико-соціальну експертизу?

Медико-соціальна експертиза полягає в тому, щоб надати чи не надати людині групу інвалідності. Для цього пацієнт має пройти цілу низку діагностичних, лікувальних, реабілітаційних заходів і отримати заключення із закладу охорони здоров'я, що свідчило б про стійке порушення функцій внаслідок хвороби, травми чи вродженої вади.

МСЕК називають “пережитком соціалізму”, бо система досить громіздка і приховує в собі кілька етапів корупції: від фальшивої госпіталізації до купівлі результатів обстежень, від плати за прискорення процедури оформлення  інвалідності до хабарів за удавану інвалідність.

З початком великої війни і оголошенням воєнного стану корупційні схеми отримали друге дихання, бо інвалідність звільняла від мобілізації і давала змогу виїхати за кордон. З огляду на це депутати навіть узаконили вимогу, щоб усі чоловіки військовозобов’язаного віку, які отримали інвалідність після 24.02-2022, пройшли переогляд на МСЕК. Реалізація цього пункту закону не оприлюднювалася.

Однак, коли виник скандал навколо родини Круп, СБУ відзвітувала, що за матеріалами служби скасовано понад 4000 висновків про інвалідність, 64 посадовці МСЕК отримали підозри. На Хмельниччині після розвінчання корупціонерів МОЗ позбавило інвалідності 74 військовозобов’язаних.

"Корупція в МСЕК - це не сьогодні, це все життя вона там була. Це одна з найгірших спадщин Радянського Союзу, яка залишилася в нашій охороні здоров’я”, - сказав днями в ефірі телемарафону голова Комітету ВР з питань здоров'я нації Михайло Радуцький.

3. Коли почалася реформа?

Із численних заяв може скластися враження, ніби ідея реформи виникла спонтанно - як бажання генпрокурора Андрія Костіна піти у відставку  через сором за оборудки підлеглих. Насправді, сьогодні ми мали б бути не на старті спринту, а наближатися до фінішу марафону.

Початок реформи МСЕК міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко анонсував на початку лютого 2023 року, підкресливши, що уряд підтримав ініціативу його відомства.

Зокрема, планувалося внести зміни до 19 законів, 39 постанов Кабміну, 40 наказів різних міністерств. Запровадити прозору процедуру встановлення інвалідності на основі єдиних принципів Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ), яка була введена в Україні з квітня 2022 року, розробити нові маршрути для пацієнтів з використанням ІT-технологій.

4. Що хочуть змінити?

Законопроєкт містить такі основні положення:

• створення ЕКОПФО. Вводиться таке поняття, як оцінювання повсякденного функціонування особи (ОПФО). Проводити його будуть експертні комісії (звідси ЕКОПФО), які будуватимуться як мультидисциплінарна команда фахівців. До неї, крім лікарів, ввійдуть психологи, реабілітологи, соцпрацівники та інші фахівці, які зможуть оцінити стан та потреби людини. В теорії ЕКОПФО мають працювати з пацієнтом, коли він ще перебуває в лікувальному закладі;
• 100-бальна шкала. Ступінь втрати функціональної здатності буде оцінюватися за 100-бальною шкалою. ЕКОПФО розроблятиме для кожного пацієнта індивідуальну програму реабілітації та соціальної адаптації;
• комплексна оцінка та індивідуальний підхід. Висновки ЕКОПФО мають базуватися не тільки на медичних діагнозах, а й на потребах та життєвих обставинах кожної окремої людини. Братимуться до уваги здатність до самообслуговування, спілкування, навчання, праціі. У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується на весь період тривалості такого стану. Тобто переогляди інвалідності для певної групи осіб так само будуть передбачені, як і зараз.

5. Які існують ризики?

В соцмережах жваво обговорюють, чи допоможе нова модель подолати корупцію. Висновок очевидний – не панацея. Можливо, ЕКОПФО буде більш сучасною і досконалою, можливо, в неї прийдуть нові обличчя, але це будуть люди, виховані на старих засадах. Ми вже побачили, як мало змінило в системі корупції перейменування військкоматів на ТЦК та СП.

Проте основний ризик визначають в тому, що в хаосі перебудови можуть бути забуті люди, які реально хворі або покалічені.

“Чи можна все скасувати? І чи є це гарним рішенням? Боюся, що ні. Процеси оцінки та продовження інвалідності не можна змінити за помахом чарівної палички. Там виникне тисяча питань. Реформа системи - правильне рішення. Ампутація ж - це шлях до проблем. Наприклад, що робити людям, яким потрібно продовжити інвалідність? І таких питань будуть сотні”, - висловлює думку експерт з медичного центра “відновлення” Матвій Хрєнов. 

Для оцінювання повсякденного функціонування потрібні фахівці, знайомі з його критеріями. А підготовка таких, поки не прийнято закон, не ведеться. Для повної ліквідації МСЕК і створення нової структури потрібна законодавча база.

6. Чи є альтернатива?

Навіть якщо законопроєкт від МОЗ буде подано в Раду 10 листопада (по закінченні строку громадського обговорення), сподіватися на одностайну підтримку депутатів не варто. 17 вересня Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні законопроєкт №11225 щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи. Депутатка Ірина Никорак так визначила його основні положення:

• відсутність обов’язку проходити медичний огляд в МСЕК,
• право людини самій визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК: особисто чи дистанційно в онлайн-форматі,
• цифровізація маршруту пацієнта,
• обов’язок МСЕК взаємодіяти з міждисциплінарною реабілітаційною командою, щоб своєчасно ухвалювати рішення щодо встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю".

7. А чи було вже хоч щось зроблено?

У вересні 2023 року набув чинності закон про відновлення декларування, який ввів обов’язкові декларації доходів для членів МСЕК, військово-лікарських та лікувально-консультативних комісій. Михайло Радуцький назвав це першим кроком до реформування МСЕК щодо подолання корупції.

10 жовтня МОЗ оприлюднило і винесло на громадське обговорення законопроєкт «Про внесення змін до деяких Законів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», який, власне, стосується реформи. Документ до Верховної Ради ще не внесений, оскільки місяць відведено на внесення зауважень та пропозицій.

Ухвалено ряд кадрових рішень. Окрім звільнення керівників Центральної МСЕК,  посад позбулися чиновники МОЗ, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності, Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького медуніверситету, повідомив на сайті Верховної Ради Михайло Радуцький.

Коментар експерта

“Суттєво, щоб в процесі перебудови система не зупинилася”

Президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк звертає увагу на кілька моментів:

- По-перше, поспіх доречний, коли виникає невідкладна ситуація. А реформа була оголошена півтора року тому. Насамперед треба вивчити, що і чому ми не зробили за цей період. І чому вирішили, що друге рішення про реформу буде виконуватися швидше і краще, ніж перше.

По-друге, експерт апелює до причини скандалу.

- Приводом стало задоволення потреб вузької групи чиновників. Ці потреби були і до війни, вочевидь, вони не задовольнялися іншим способом, окрім отримання інвалідності. Вирішенням такої проблеми може бути обмеження або викреслення потреб на законодавчому рівні. Бо той, хто спокушає, несе таку саму відповідальність, як і спокушений. Прокурор або чиновник з інвалідністю, які здатні виконувати свої прямі функції, цілком можуть обійтися без бонусів. Таким чином, ми декорумпуємо певну ділянку роботи МСЕК.

Що ж до реформи, упевнений Віктор Сердюк, то вона може бути непоганою, оцінювати варто по результатах.

- Цифровізація може бути, а може не бути, це не так суттєво. Суттєво, щоб в процесі перебудови система не зупинилася. Поки нова модель повністю не налагоджена, стара якимось чином має існувати. Це як нова версія сайту, яка певний час дає змогу перейти на стару. Підстави для інвалідності виникають ледь не щохвилини – хвороби, травми, ДТП, обстріли. Стара система недолуга, але працює, нова створюється. Вони повинні існувати паралельно хоча би рік. Людям треба дати право вибору.

Втім, сама структура МСЕК досі залишається сталою. З огляду на відведені терміни, ламати її доведеться через коліно.