Повістки з Укрпошти, штрафи від ТЦК та розшук військовозобовʼязаних: інтервʼю з адвокатом

В Україні почали отримувати повістки від ТЦК та СП, які Укрпошта зобовʼязалася розсилати військовозобовʼязаним після оновлення ними даних. До кінця 2024 року, Кабмін планує надрукувати близько 900 тисяч повісток.

В інтервʼю Главреду партнер Attorneys at Law "Leshchenko, Doroshenko & Partners" Лідія Карплюк розповіла, які дані мають бути зазначені у повістці, скільки разів можуть виписувати штраф та як можна перевірити перебування у розшуку.

Представляємо першу частину розмови з адвокатом.

В Україні вже почали отримувати повістки Укрпоштою.Як має виглядати ця повістка – що в ній має бути вказано і хто має її вручати? Які наслідки за неявку за повісткою?

Оповіщення за допомогою засобів поштового зв'язку – це один зі способів оповіщення, і його процедура розписана так само, як і процедура оповіщення групами оповіщення чи працівниками ТЦК та СП у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, який затверджений постановою КМУ №560 (далі – постанова №560). У пункті 29 цього Порядку вказано, що в повістці мають бути зазначені прізвище, ім'я по батькові, дата народження особи, кому адресується така повістка, найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки (чи у разі, якщо це не ТЦК та СП, то центрального або регіонального органу СБУ або розвідувальних органів), вказується мета виклику (оновлення даних, проходження медичного огляду), місце, день і час явки за викликом. Крім того, у повістці мають бути зазначені посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка видала таку повістку та дата її підписання.

І якщо повістка, оформлена на бланку, який містить "живий" підпис, то обов'язкова і гербова печатка. Також тепер є й інший варіант, коли повістки підписуються кваліфікованим електронним підписом. І оскільки такі автоматизовані повістки формуються за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, то на них має бути QR-код і кваліфікований електронний підпис. Так само у повістці має бути вказаний її реєстраційний номер, роз'яснення про наслідки неявки та обов'язок повідомити про причини неявки.

До речі, були внесені зміни по строках надсилання повісток, а саме було скорочено термін, не пізніше якого (до дати явки) має бути надіслано повістку – з 14 днів до 7 і 10 днів залежно від населеного пункту. Тобто, оскільки у повістці вказується конкретний день явки, то для міста обласного значення він має бути визначений не раніше, ніж за 7 днів від дати надсилання, а для інших міст – в межах 10 днів.

Як я вже сказала, повістка може бути або сформована в реєстрі автоматично, або оформлюватись вже безпосередньо на бланку, який заповнюється від руки.

Повістки, які розсилаються Укрпоштою – це якраз ті, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, і от на них і має бути цей QR-код з усіма відомостями. Виходить, що повістки формуються, підписуються кваліфікованим електронним підписом, друкуються, і потім пошта їх масово розносить. Порядок передбачає, що одним із способів вручення повістки є її надсилання засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Оскільки в Укрпошти є свій порядок пересилання поштових відправлень, то далі вони вже керуються ним, а також загальними правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабміну ще в 2009 році. В цих правилах вказано, яким чином має діяти листоноша, коли розносить повістки, адже до правил було внесено відповідні зміни, які стосуються документів та повісток ТЦК та СП.

Зокрема, на конкретному поштовому відправленні проставляється позначка "ТЦК", і таке відправлення має бути вручено особисто. Якщо, наприклад, на місці проживання особи листоноша нікого не застає, то в разі відсутності одержувача за зазначеною адресою, працівник інформує дану особу за наявним номером телефону (це можливо у випадках, коли особа оновила дані і, відповідно, відомий номер телефону, згідно з яким було сформовано відправлення). Або, як ми знаємо, часто листоноші вкладають до поштової скриньки просто повідомлення про надходження рекомендованого листа.

Тобто написані від руки?

Так, від руки про те, що необхідно з'явитися на пошту, оскільки надійшов рекомендований лист. Причому складається це повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "повістка від ТЦК". І якщо протягом трьох робочих днів з моменту, коли було залишено таке повідомлення в поштовій скриньці, особа не з'явилася для одержання цього листа, то працівник пошти робить відмітку про те, що адресат відсутній. І не пізніше, ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника, тобто фактично до ТЦК та СП. Аналогічно відбувається, якщо особа відмовляється від отримання такої повістки – тоді такий лист з відповідною відміткою буде повернутий до ТЦК та СП.

У пункті 41 постанови №560 зазначено, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення військово зобов'язаного буде день отримання (якщо особа отримала, і, відповідно, є підпис, який засвідчує отримання особою конкретного рекомендованого відправлення), або день проставлення відмітки про відмову отримати поштове відправлення, або день проставлені відмітки про відсутність особи. Варто також сказати, що тим особам, хто оновив свої дані (а при оновленні даних могли вказувати не обов'язково адресу реєстрації, а й адресу фактичного проживання) повістки розсилаються за уточненою адресою, яку вони вказали. Тим, хто не оновлював свої дані – за адресою реєстрації. Але процедура однакова – або вручення, або відмова, або відсутність особи за адресою місця проживання.

Далі пошта передає повістки з відповідними відмітками до ТЦК та СП, де цю інформацію систематизують. І навіть якщо особа відмовилася, не отримала чи відсутня за місцем, куди надсилалася повістка, вважається, що вона належним чином оповіщена (незважаючи на те, що вона може і не знати, що це відбулося). З цього моменту територіальні центри комплектування мають право передавати відомості до органів Національної поліції щодо розшуку.

Фактично спочатку ці відомості вносяться ТЦК та СП до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Тобто відмітку "У розшуку" в "Оберезі", інформацію з якого ми бачимо у "Резерв+", робить не поліція, а безпосередньо ТЦК та СП. А щоб реалізувати цей розшук, дані передаються до органів Нацполіції, і Нацполіція вже має внести дані до бази даних "Армор" (інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України), куди вносяться відомості про розшук особи.

Чи одразу починають органи Нацполіції розшукові дії по всіх особах, щодо яких вносяться дані про їхній розшук? Я думаю, що навряд. Можливо, певна інформація передається до дільничних офіцерів поліції, щоб вони проводили подвірний обхід за конкретними адресами, але через обмежені людські ресурси Нацполіції вони фізично не можуть забезпечити активний розшук всіх, про кого передадуть відомості ТЦК та СП. Водночас, якщо в базі даних буде інформація про розшук такої людини, то при зупинці, наприклад, за порушення правил дорожнього руху чи на блокпості для перевірки документів, це стане підставою для її адміністративного затримання і, відповідно, доставки до ТЦК та СП.

У разі, якщо особа отримала повістку і не може з'явитися в зазначену у повістці дату, то порядок (постанова №560) визначає поважні причини неявки за повісткою – це хвороба (перебування на стаціонарному лікуванні), смерть близьких родичів, стихійне лихо, воєнні дії, інші обставини, які унеможливили прибуття. Про них обов'язково треба письмово повідомити ТЦК, і разом з відповідними документами, які це підтверджують, необхідно надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Це потрібно робити, адже якщо особа не з'явиться за повісткою, тоді також буде запущений механізм її розшуку поліцією. Крім того, керівник ТЦК та СП у такому разі буде наділений повноваженнями складати постанову про адміністративне правопорушення (накладення штрафу) щодо такої особи.

Далі така постанова, відповідно, має направлятися за адресою реєстрації особи, і у разі несплати штрафу добровільно виконання такої постанови буде здійснюватися в примусовому порядку через органи виконавчої служби.

Якщо особа отримала повістку, але, наприклад, має відстрочку, то їй теж потрібно з'явитися з усіма підтверджуючими документами до ТЦК.

Якщо людина все ж відмовилася, або за місцем проживання її не знайшов листоноша, і потім вона не зʼявилася на пошту для отримання листа, то в такому разі все ж розпочнеться "режим очікування" зустрічі з працівниками поліції.

Але навіть якщо працівник поліції прийде за адресою, де проживає особа, яка не отримала повістку, то зайти до такого приміщення без ухвали слідчого судді, яка видається в рамках кримінального провадження, правоохоронець не має права. Але у випадку, якщо вас зупинять на вулиці чи в автомобілі на блокпості під час перевірки документів, то, як я говорила, відмітка розшуку вже буде підставою для доставки до ТЦК.

Наприклад, якщо людина оновила дані, але фактично там не проживає, поліція приходить за місцем реєстрації чи за місцем фактичного проживання?

Оскільки розшукових заходів, які ми бачимо в рамках кримінального провадження, коли для встановлення місцезнаходження особи можуть застосовуватися негласні слідчі розшукові дії (відстеження мобільного телефону тощо) не буде відбуватися, то я можу припустити, що за адресою, яка повідомлена особою – чи це буде фактичне місце проживання, чи адреса реєстрації – теоретично можуть спробувати знайти людину, щоб поспілкуватися з нею. Але не виключено, що в більшості ситуацій прийдуть, подзвонять у двері, можливо навіть хтось їм відкриє, але, наприклад, скаже, що така особа тут давно не проживає. І такі випадки працівники поліції, ймовірно, будуть документально закривати рапортами, в яких описуватимуть ці обставини про відсутність особи.

Тобто тоді людина продовжуватиме перебувати в розшуку…

Так, до першого моменту, коли ця людина сконтактує з правоохоронними органами в будь-який спосіб – наприклад, мінімальне ДТП, порушення правил дорожнього руху, зустріч в громадському місці. Будь-який випадок, коли перевірять документи. Саме перевірка, під час якої зʼясується перебування у розшуку, буде дзвіночком для затримання.

Наприклад, якщо в "Резерв+" вказана адреса за місцем реєстрації, а в реєстрі "Оберіг" є інша адреса, яку людина зазначала, то чи можуть шукати і за нею так само?

В реєстрі "Оберіг", а, відповідно, і в додатку "Резерв+" не може бути іншої інформації, ніж та, яку зазначила особа під час уточнення даних або офіційна інформація про зареєстроване місце проживання. Якщо особа не повідомляла іншої адреси, то саме за цією адресою (реєстрації) мають відбуватися всі офіційні дії. У нас не настільки великий людський ресурс Нацполіції, щоб вони вживали таких розшукових заходів, як, наприклад, коли шукають особу, яка, можливо, вчинила кримінальне правопорушення.

Можна ще уточнити стосовно штрафів, про які ви згадували. Після того, як лист з повісткою з пошти повертають до ТЦК, штраф в даному випадку накладають автоматично?

Ні, не автоматично. Вважатиметься, що особа належним чином оповіщена, незалежно від того, відмовилась вона від повістки чи не отримала її. Якщо особа не зʼявилася до ТЦК у визначену у повістці дату (бо вона в принципі і не знала, що мала з'явитись), після цього в ТЦК та СП формують матеріали справи про адміністративне правопорушення, і керівник ТЦК та СП наділений повноваженнями складати постанову про таке правопорушення.

Наскільки швидко вони будуть обробляти дані, які до них будуть надходити (а це, ймовірно, буде доволі масовим явищем) – важко сказати. Бо повноваження складати постанови за порушення у ТЦК є вже кілька місяців, але я не думаю, що увесь обсяг порушників вони здатні фізично і одномоментно охопити.

Поступово ці відомості будуть обробляти – певні посадові особи ТЦК та СП будуть готувати документи, а далі вже керівник ТЦК та СП буде підписувати фінальний варіант цієї постанови. Варто вказати, що адміністративне стягнення за вчинення таких правопорушень (передбачених статтями 210, 210-1 цього КУпАП) може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Далі цю постанову надсилатимуть за адресою реєстрації, де мала би проживати ця особа. І після цього дається 15 днів з дня вручення для добровільного виконання цієї постанови – сплати штрафу.

Відповідно, якщо людині стає відомо про таку постанову, вона має право її оскаржити до суду. Підстави оскарження можуть бути різними, починаючи від неналежного оформлення цієї постанови чи, наприклад, зазначення невірних даних про адресу, внаслідок чого особа не могла бути обізнана про повістку. І якщо людина оскаржила постанову до суду, то вже за рішенням суду буде зрозуміло, чи буде людина платити штраф.

Якщо все-таки людина не довідалась про постанову, не оскаржила її до суду, чи не сплатила добровільно, і постанова була передана на примусове виконання до органів державної виконавчої служби, то там відкривають виконавче провадження та накладають арешт на майно і грошові кошти на рахунках боржника.

І тут може бути момент, що особа довідається, про те, що є така постанова про адміністративне правопорушення і штраф – коли будуть "заблоковані" рахунки, тобто, коли на них буде накладений арешт. Одразу скажу, що відкритий доступ в режимі онлайн до Єдиного реєстру боржників, де можна ввести дані і побачити, чи є особа серед боржників, адже туди вносяться особи, які є боржниками у виконавчих провадженнях. Також є сайт Автоматизована система виконавчих проваджень, де теж можна перевірити за даними особи наявність виконавчих проваджень щодо неї. Крім того, там будуть вказані і відомості про виконавця, його контакти, адреса тощо. Відповідно, можна сконтактувати та зʼясувати підстави відкриття виконавчого провадження, суму заборгованості, ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, тощо. Ну і далі – заплатити штраф.

До речі, чи можна якимось чином перевірити, чи перебуваєлюдина в розшуку в режимі онлайн?

На сайті Міністерства внутрішніх справ є сервіс пошуку осіб, які переховуються від органів влади, де також можна ввести дані та перевірити, чи розшукується особа. Але я припускаю, що може бути ситуація, коли під час перевірки особа себе тут не побачить, але насправді відомості в базу даних розшукуваних осіб будуть внесені. Тому спробувати перевірити можна, але стовідсоткової гарантії в точності результату пошуку немає.

Більш точний спосіб – це звернення до адвоката, який направить адвокатський запит, у відповідь на який можна буде отримати офіційну інформацію про те, чи перебуває особа в розшуку в органах поліції. При цьому, якщо в мобільному застосунку "Резерв+" зазначено, що особа "в розшуку", то це не обов'язково вже розшук органами поліції. Можливий певний проміжок часу між тим, як внесли дані в ТЦК до їхньої бази даних (Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг"), і допоки дані про розшук подали до правоохоронців. Але одна база даних з часом все одно наздоганяє іншу.