Солдати Кім Чен Ина в степах України

Російсько-українська війна поступово трансформується в те, що так лякає США і ЄС, — глобальний конфлікт.

Хоча представник КНДР в ООН Кім Сон іназвав інформацію про відправлення північнокорейських військових для допомоги Кремлю у війні проти України «необґрунтованими чутками», з’являється дедалі більше відеосвідчень присутності піхотинців Кім Чен Ина на території Росії. OSINT-дослідники визначили місце зйомок — Сергіївський полігон Приморського краю.

Інші факти побічно також підтверджують присутність північнокорейських військовослужбовців у Росії. У розпорядженні Центру стратегічних комунікацій є анкета, підготовлена російською та корейською мовами, для полегшення екіпірування солдат із КНДР уніформою російської армії. У ній від військовослужбовців вимагають зазначити потрібний розмір головного убору, одягу, взуття.

За словами Володимира Зеленського, Українавже фіксувала військових із КНДР на окупованих територіях. На початку жовтня стало відомо, що внаслідок одного з ударів ЗСУ по окупованій території Донецької області разом із групою російських військових загинулишість офіцерів із Північної Кореї, ще троє отримали поранення. The Guardian із посиланням на неназваного українського чиновника писала, що військові інженери з КНДР беруть участь у бойових діях, допомагаючи росіянам завдавати удари по українських позиціях північнокорейськими ракетами KN-23.

Південнокорейський телеканал Chosun, цитуючи звіт уряду Південної Кореї, повідомив, що КНДР у вересні відправила своїх льотчиків-винищувачів на авіабазу до Владивостока. Вони можуть літати на Су-25 і МіГ-29, які Росія використовує у війні проти України. Пілоти прибули туди ще до появи сухопутного контингенту. Автори звіту припускають, що відправлення льотчиків із Північної Кореї може бути пов’язано як із навчанням на російських винищувачах, так і з їхньою участю у війні проти України.

На тлі інформації про прибуття військових із КНДР до РФ Путін вніс до Держдуми законопроєкт щодо ратифікації договору про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Північною Кореєю. У ньому йдеться про те, що якщо одна зі сторін «зазнає збройного нападу з боку будь-якої держави або кількох держав і опиниться таким чином у стані війни», то інша «негайно» надасть їй військову допомогу.

Апологет війни із Заходом і Україною, євразієць Олександр Дугін відреагував на новини про солдатів із Північної Кореї патетичним постом у Телеграм-каналі: «Участь корейських героїчних бійців у битві за Україну — це чудово. Це жест глибокої солідарності з нашою війною проти гегемонії Заходу. Хотілося б бачити в наших лавах сотні тисяч героїчних іранців і мільйон китайців, які на практиці будують багатополярний світ і знищують однополярний».

За інформацією ZN.UA, на території Росії вже перебувають 11,8 тисячі північнокорейських військовослужбовців. І це — добре підготовлена піхота. За словами глави ГУР МО Кирила Буданова, солдати з КНДР будуть готові брати участь у бойових діях із 1 листопада. Пізніше він заявив, що 2,6 тисячі північнокорейських солдатів до кінця жовтняперекинуть до Курської області. Джерела ZN.UA в українському оборонному відомстві припускають, що присутність військових із КНДР не матиме істотного впливу на театр воєнних дій у Донбасі, проте може змінити ситуацію в Курській області.

Експерти зазначають, що під час виконання бойових завдань в Україні у солдатів із КНДР можуть виникнути серйозні проблеми. По-перше, мовний бар’єр, імовірно, сильно ускладнить координацію дій північнокорейських і російських частин. По-друге, може позначитися відсутність бойового досвіду. Але не варто недооцінювати бойовий потенціал північних корейців. За словами Буданова, вони будуть мотивованими, оскільки в них удома залишаються сім’ї, які можуть бути страчені, якщо справи підуть погано.

Відправлення Кімом солдат до Росії дає Путіну додаткові ресурси для продовження війни. Раніше Пхеньян постачав Москві тільки снаряди та балістичні ракети. Попри низьку якість вони вгамовують снарядний голод російської армії. Участю ж північнокорейських солдатів у бойових діях Путін не лише почасти вирішує проблему поповнення своїх поріділих бригад, мінімізуючи мобілізацію всередині країни, а й підвищує ставку у війні з Україною та протистоянні із Заходом, експортуючи напруженість на Далекий Схід.

Путін також продемонстрував готовність переступити обмеження щодо поширення ядерної зброї заради того, щоб виграти війну й установити контроль над Україною. Як запевняють джерела ZN.UA, платою Кім Чен Ину за північнокорейський контингент стали не тільки гроші, а й передача Путіним технологій запуску ядерних ракет із підводних човнів і малих ядерних зарядів. Для Кіма-онука це набагато важливіше, ніж можливість для його армії отримати бойовий досвід в умовах сучасної війни.

Авторитетний російський кореєзнавець, професор сеульського університету Кунмін Андрєй Ланьков вважає: що більше Росія залежатиме від північнокорейських військових сил, то вищою є ймовірність передачі Північній Кореї передових російських військових технологій. На думку Ланькова, на поточному етапі Росія навряд чи ділитиметься значними обсягами військових технологій, однак за умов затяжного конфлікту та погіршення економічної ситуації така можливість стає реальнішою.

Після того як Росія підвищила ставки й Північна Корея вступила у війну, для України та світу важливо, яку відповідь дадуть США, ЄС, Південна Корея: збільшать постачання озброєння нашій країні чи вкотре висловлять занепокоєння?

На жаль, наші партнери не мають важелів, здатних завадити Кім Чен Ину відправити солдат на війну в Україну: свого часу Вашингтон не зміг домогтися припинення програм Пхеньяна зі створення ядерної зброї та розроблення балістичних ракет. Проти Північної Кореї практично не працюють санкції й експортні обмеження. Показово, що в складі північнокорейської ракети KN-23/24, збитої в Україні, виявлено компоненти західного виробництва.

Щоб зупинити посилення військово-технічного співробітництва РФ і КНДР, США мають піти на більшу ескалацію конфлікту. Це може включати як постачання Україні далекобійної зброї та дозвіл на її застосування вглиб території Росії, так і відправку американських або європейських інструкторів до нашої країни й розміщення підрозділів на україно-білоруському кордоні або заході України. Однак в адміністрації Байдена наразі не готові піти навіть на передачу нам далекобійної зброї.

У Європі ж інформація про підрозділи КНДР відроджує розмови про відправлення солдатів країн — членів ЄС до України. «Якщо інформація про те, що російські загони вбивць посилено північнокорейськими боєприпасами та військовим персоналом, підтвердиться, ми маємо повернутися до «чобіт на землі» та інших ідей, запропонованих Макроном», — заявив в інтерв’ю Politico очільник МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс. Такі підрозділи зможуть зменшити навантаження на українську армію. Та чи вистачить рішучості в європейських лідерів?

Єдиний, хто сьогодні має реальний інструмент впливу на Москву та Пхеньян, — це Пекін: і Росія, й Північна Корея економічно залежні від Китаю. Висловлюються припущення, що відправлення північнокорейських солдатів до Росії відбулося з відома Китаю. Мовляв, Пекін, у такий спосіб розширюючи зону конфлікту, подає сигнал, що хоче домовлятися з Вашингтоном.

Передача Москвою ядерних технологій Пхеньяну загрожує безпеці Південної Кореї та змушує Сеул розпочати дії у відповідь, а не обмежуватися викликом до МЗС російського посла. В Південній Кореї обговорюють перекидання до України своїх експертів і розвідників для участі в допитах полонених північних корейців і надання інформації про військову тактику КНДР, а також можливість підтримки Києва зброєю. Однак казати про перегляд політики у сфері постачання зброї поки що рано: заходи у відповідь на військове співробітництво РФ і КНДР у Сеулі ухвалюватимуть «поетапно».

Південна Корея утрималася від експорту зброї до України й від продажу нам боєприпасів не напряму, а через треті країни, обмежуючись постачанням гуманітарної допомоги. Причина обережної позиції полягала в бажанні зберегти торговельні відносини з Росією та побоюваннях, що підтримка Києва підштовхне Москву до тіснішого партнерства з Пхеньяном. Однак російсько-північнокорейське співробітництво за умов російсько-української війни має власну логіку. Й воно має стати уроком не лише для Південної Кореї, а й для Ізраїлю: Москва не звертатиме уваги на інтереси Тель-Авіва, якщо вони суперечитимуть цілям Кремля.

Вашингтон, де після кількох днів мовчання все-таки підтвердили наявність північнокорейських солдатів у Росії, і далі займає обережну позицію. Можливо, рішення про те, чим відповісти, Білий дім ухвалить після президентських виборів. Але бездіяльність Сполучених Штатів — іще один факт, який демонструє втрату ним глобального лідерства. І це провокує Китай, Росію, Іран, Північну Корею на застосування сили та гібридних засобів для досягнення своїх цілей — вони відчувають безкарність.