Залишитися на зв’язку. Як мобільні оператори та Мінцифри готуються до блекаутів

Що буде з мобільним зв’язком та інтернетом під час можливих тривалих відключень електроенергії через російські обстріли, що кажуть мобільні оператори та як все це позначиться на тарифах мобільного зв’язку, – в огляді фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

Чи будуть українці з мобільним зв’язком та Інтернетом під час можливих тривалих відключень електроенергії внаслідок російських обстрілів? На те, щоб не сталося катастрофи, працюють, зокрема, і держава, і мобільні оператори, і енергетики.

Незважаючи на, здавалося б, майже нереальні вимоги держрегулятора до операторів ринку зв’язку, спільну мову, схоже, вдається знаходити. На кону –безпека українських громадян.

Що вимагає держава від мобільних операторів

Ще 15 липня державний Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) значно посилив вимоги до роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Зокрема, мобільних операторів зобов’язали забезпечити автономну роботу базових станцій протягом 10 годин поспіль. З 1 жовтня за таким стандартом мали запрацювати щонайменше 60% базових станцій в кожній області України; з листопада – вже 70%; з грудня – 80%. А до кінця січня 2025 року 100% базових станцій мають працювати за новим стандартом.

Окрім того, до грудня не менше чверті базових станцій мобільного зв’язку в кожній області мають бути підключені до електрогенератора або акумуляторів для забезпечення безперебійної роботи мінімум протягом 72 годин, тобто трьох діб.

Також до грудня підключеним до генераторів або акумуляторів з вимогою забезпечення роботи протягом трьох діб має бути не менше 70% спеціального обладнання мобільних операторів, яке забезпечує працездатність 95% магістральних мереж зв’язку, що з’єднують обласні центри України.

Ну і до цього ж часу потрібно забезпечити аналогічні умови автономної роботи 100% локальних радіомереж доступу до Інтернету в громадських місцях.

Що кажуть мобільні оператори

Ще влітку, невдовзі після появи розпорядження НЦУ, трійка мобільних операторів України – Київстар, Vodafone Україна та lifecell – озвучили спільну позицію щодо вимог регулятора.

Для виконання цих вимог важливим є постачання електроенергії протягом часу, який необхідний для повного заряджання обладнання резервного живлення. Це вимагає надання дозволів з боку постачальників електроенергії (обленерго) на збільшення потужності електричного струму, що живить базові станції, оскільки збільшення кількості акумуляторів створює подвійне навантаження на енергосистему. За приблизними розрахунками, аби забезпечити заряджання акумуляторів, які будуть живити базові станції мобільних операторів протягом 10 годин у випадку знеструмлення, знадобиться потужність близько 2,8 ГВт-год електроенергії на добу. Для цього потрібно задіяти потужність по суті одного енергоблоку АЕС.

Окрім того, важливо враховувати й інші фактори, які впливають на виконання вимог НЦУ, зокрема, – нестача персоналу операторів та підрядних організацій, достатнього для обслуговування резервного обладнання. За приблизними підрахунками операторів, потреба в додатковому наймі спеціалістів складає десятки тисяч працівників.

Окрема проблема – неможливість встановлення й обслуговування генераторів на дахах будівель, де розташовано більшість базових станцій (особливо у великих містах зі значною щільністю населення), оскільки це заборонено будівельними й санітарними нормами.

На ринку України відсутня необхідна кількість акумуляторних батарей та стаціонарних генераторів. Тож обладнання закуповується за кордоном, в умовах ускладненої логістики та тривалого часу поставок.

Проблемою є недостатня швидкість та збалансованість законодавчих процедур щодо зміни договорів оренди державного та комунального майна для розширення займаних додатковими шафами з батареями площ. Розширення орендованої площі на об’єктах державної або комунальної власності вимагає участі в процедурі аукціонів на Prozorro і займає в середньому шість місяців.

Такою була ситуація влітку. Що змінилось станом на жовтень?

Які справи у Київстар, Vodafone і lifecell

Вже очевидно, що операторам не вдалося виконати вимогу регулятора щодо забезпечення автономної роботи 60% базових станцій протягом 10 годин поспіль до жовтня.

Київстар

Станом на вересень на базових станціях Київстар встановлено 126 тисяч нових акумуляторів, що забезпечують роботу базових станцій до 4 годин без зовнішнього живлення. Окрім цього 2 322 генератори підтримують роботу ключових об’єктів мережі у випадках відсутності електроенергії.

"Всі критично важливі об`єкти забезпечені генераторами для отримання зв`язку протягом як мінімум трьох діб у випадках повномасштабних блекаутів", – запевняють в компанії.

До кінця року оператор планує закупити понад 61 тисячу акумуляторів для базових станцій та 848 промислових генераторів. В планах компанії – забезпечити восени 23-25% мережі можливістю роботи від генераторів.

Наразі 60% мережі Київстар має чотиригодинне резервне живлення, 40% – від 2 до 4 годин. В компанії працюють над забезпеченням 6-годинного резервування.

Роботу послуги провідного інтернету "Домашній Інтернет" забезпечує 51 тис. джерел безперебійного живлення, які встановлено у 23 тис. багатоквартирних будинків.

Однак будь-якому акумулятору потрібен час, щоб підзарядитись, а саме від 4 до 6 годин залежно від кількості встановлених АКБ для максимального заряджання. Для заряджання джерел безперебійного живлення потрібно 8 годин безперебійної роботи.

"На жаль, відключення світла можуть мати непрогнозований характер як за кількістю відключень протягом доби, так і за тривалістю. Тому акумулятори не встигають заряджатись. І з такими графіками відключення оператори електронних комунікацій та провайдери фіксованого Інтернету не завжди можуть забезпечувати безперебійну роботу мережі, попри всі докладені зусилля", – пояснюють в компанії.

У випадках, коли відключення електроенергії є масштабними і довготривалими, компанія змушена встановлювати пріоритети у забезпеченні живлення базових станцій.

В компанії закликають українців зважено ставитись до користування послугами зв`язку у випадках блекаутів. Важливо, щоб користувачі утримувалися від використання важкого контенту (перегляд відео, здійснення відеодзвінків) через мобільний Інтернет під час відключень електрики. Тоді акумулятори на базових станціях зможуть працювати довше. Якщо у населеному пункті відсутня електроенергія, краще спілкуватись за допомогою телефонних дзвінків, SMS і текстових повідомлень у месенджерах.

Також в компанії нагадують про послугу "Національний роумінг". У разі зникнення сигналу мобільної мережі свого оператора, абонент може спробувати скористатись мережею іншого оператора без додаткової плати і зміни номеру. Для цього в налаштуваннях мобільного телефону необхідно обрати автоматичний вибір мережі, а якщо смартфон не реєструється в мережах інших операторів, то обрати вручну іншу доступну мобільну мережу.

Vodafone Україна

Починаючи з 2022 року на мережі компанії вже змонтовано більше 51 тис. акумуляторних батарей, спеціально пристосованих до важких умов експлуатації при частих і тривалих відключеннях. Вони забезпечують 4-6 годин автономності. Додатково законтрактовано, в процесі доставки або монтажу – ще близько 54 тис. сучасних акумуляторних батарей.

"Компанія закуповує додаткові стаціонарні та мобільні генератори, і навіть використовує альтернативні джерела енергії. Так, не зважаючи на активні військові дії, компанія побудувала та ввела в експлуатацію три сонячні електростанції", – розказали в компанії для РБК-Україна.

Також для швидкого розгортання та забезпечення зв’язком у екстрених ситуаціях використовуються пересувні базові станції.

lifecell

Наразі 65% мережі компанії забезпечені автономним живленням (батареї і генератори), що дозволяє підтримувати її стабільність протягом 4-6 годин під час відсутності електропостачання. 100% магістральної мережі готове до знеструмлень: автономність ядра та основних вузлів забезпечується на мінімум 72 години роботи.

Модернізація мережі включає кілька ключових аспектів. Перш за все, необхідно збільшити потужність електричних вводів для базових станцій, щоб акумуляторні батареї могли заряджатися під час короткострокових періодів наявності електроенергії. Зокрема процес модернізації включає збільшення потужності електроживлення на кожній базовій станції (а їх в компанії більше 10 тис. по всій Україні), що вимагає встановлення нових автоматів, ліній живлення, а інколи й трансформаторних підстанцій.

"Серед важливих організаційних задач, які ще необхідно вирішити, – узгодження з державними органами спрощення процедур модернізації ліній живлення для прискорення темпів, оскільки поточна швидкість дозволяє модернізувати лише десятки базових станцій на місяць, а для ефективного покриття потрібно модернізувати тисячі", – говорять в компанії.

Потребує вирішення також питання постійного електроживлення ключових вузлів мобільних операторів, які споживають надто багато енергії. Такі вузли не можна залишати на резервному живленні, оскільки це доволі ризиковано для стабільності мережі. Для цього важливо погодити з органами енергетичного регулювання забезпечення безперервного живлення цих критичних об’єктів.

В компанії доходять висновку: за наявних умов і в разі подальших сприятливих обставин реалістичним виглядає виконання вимог НЦУ щодо забезпечення роботи мережі до 10 годин під час знеструмлень – до кінця 2025 року.

Наразі можливості мережі lifecell працювати під час знеструмлень значно покращені, але не варто очікувати в ці періоди такої самої якості, як в звичайний час, застерігають в компанії. Адже коли зникає електроенергія, більшість гаджетів одномоментно переходять на мобільний Інтернет, оскільки WiFi-точки вимикаються. Це створює велике навантаження на базову станцію поруч. Через деякий час частина користувачів повертається на зарезервований фіксований Інтернет, але не всі. Саме це підвищене навантаження на мережу та збільшення кількості одночасних користувачів швидко виснажує резервні елементи живлення, зменшує термін роботи обладнання й відповідно впливає на якість мобільного Інтернету під час знеструмлень.

В компанії зазначають, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в надзвичайно короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій, і потрібно шукати баланс між забезпеченням зв’язку і можливістю надавати ці послуги за доступні кошти абонентам.

"Значні інвестиції у енергонезалежність є для компанії вимушеним кроком, але, всупереч цим обставинам, компанія не підвищувала вартість своїх послуг останнім часом", – констатують в lifecell.

Проте чи означає це, що мобільні оператори й надалі утримуватимуться від підвищення тарифів для споживачів? Питання залишається відкритим. Принаймні на відповідний запит РБК-Україна всі три мобільних оператори утримались від відповіді.

Позиція держави

В боротьбі за можливість українців залишатися на зв’язку у разі можливих відключень електрики через ворожі обстріли оператори мобільного зв’язку активно співпрацюють з державою в особі Мінцифри, Держспецзв’язку, НКЕК, згаданого НЦУ та обласних військових адміністрацій.

РБК-Україна розіслало всім чотирьом держорганам (окрім ОВА) запити щодо ситуації з підготовкою до можливих блекаутів. У відповідь ми отримали пропозицію від Міністерства цифрової трансформації озвучити консолідовану думку всіх зазначених структур. Тож, як мінімум, це свідчить про наявність комунікації операторів ринку мобільного зв’язку з Мінцифри.

В міністерстві констатують, що згадане липневе розпорядження НЦУ – це вже третя ітерація вимог, які мають виконати оператори для забезпечення сталості зв`язку. Попередні два розпорядження оператори виконали на 100%.

На поточний момент, запевняють міністерські чиновники, мобільні оператори роблять все можливе для виконання вимоги НЦУ.

"Ми отримуємо інформацію про стан підготовки практично онлайн, запроваджена звітність, декілька разів на тиждень проводяться робочі зустрічі по оперативних питаннях, які виникають в процесі підготовки мереж до знеструмлень. Проводиться оцінка проблемних питань, розглядаються різні варіанти їх вирішення, формуються завдання для державних органів", – пояснюють в Мінцифри.

Там нагадують, що компанії-оператори вже забезпечили генераторами та акумуляторами транспортні мережі, комутаційні вузли спеціальних служб 101, 102, 103, 112, щоб люди могли в будь-яких час до них додзвонитись, а також забезпечили мобільним зв'язком та Інтернетом об'єкти критичної інфраструктури в регіонах.

Однак є частина вимог, які важко виконати в строки з об'єктивних причин.

Ключовий фактор, який перешкоджає забезпечити мережі акумуляторами та генераторами, – це можливість їх швидко купувати та доставляти в Україну.

"Все технічно підходяще обладнання, що було можливо купити та привезти швидко, вже куплено та встановлено на наших мережах. Законтрактовані найбільші виробники, які погодились швидко переналаштувати виробництва та виконати величезні замовлення. Наприклад, всі три оператори вже очікують більше 100 тисяч акумуляторів. Генератори та багато іншого додаткового обладнання також законтраковано та знаходиться на шляху до України. Логістичне плече дуже велике, більшість поставок відбуваються з інших континентів", – розказують в Мінцифри.

Другий значний фактор впливу – людський ресурс. Але оператори працюють над покращенням цього питання.

Коли і за яких умов реально виконати вимогу про автономну роботу 100% базових станцій мобільних операторів? На це питання від РБК-Україна в Мінцифри уникнули відповіді, зазначивши, що вже є спільні з операторами ринку розрахунки по термінах виконання вимог. І вони досить стислі.

Тривалість роботи акумуляторів залежить, зокрема, від використання енергозатратних технологій. Так, на вежі мобільного зв`язку встановлюються базові станції, які забезпечують абонентів зв'язком та Інтернетом завдяки різним технологіям типу 2G, 4G. Завдяки 2G абоненти можуть подзвонити та надіслати SMS. А завдяки 4G – скористатись мобільним Інтернетом. Базова станція з 4G потребує більше енергії для забезпечення зв'язком та Інтернетом, ніж 2G, тож при увімкненні цієї технології оператори можуть забезпечити абонентів зв`язком не довше 6 годин. Якщо залишити тільки базову станцію з менш енергозатратною технологією 2G, то акумулятор зможе довше живити станцію і забезпечити абонентів звичайним зв`язком більше 10 годин.

"Вже тестуються чотири технічні рішення, які суттєво збільшують роботу базових станцій на акумуляторах. Як приклад, при тривалих знеструмленнях можливо вимикати частину технологій (наприклад 4G, 3G), залишаючи лише голос та SMS. Це збільшує час роботи акумулятора практично вдвічі. І чотири-шість годин перетворюються на 10 годин автономної роботи. Один з операторів вже протестував роботу базової станції на акумуляторі і виключно на технології 2G. Результат – базова станція працювала 11 годин і забезпечувала абонентів голосовим зв'язком", – розказали в міністерстві.

Також тривалість роботи акумуляторів залежить від температури зовнішнього повітря. Коли температура опускається нижче нуля, акумулятори швидше розряджаються.

Якою є ситуація з виконанням розпорядження НЦУ станом на жовтень? Наразі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) тільки розпочала перевірки виконання операторами актуальних вимог НЦУ, говорять в Мінцифри.

Чи буде держава штрафувати мобільних операторів (з 1 жовтня) за невиконання норм розпорядження НЦУ?

В Мінцифри запевняють: Закон України "Про електронні комунікації" не передбачає штрафів за невиконання розпоряджень НЦУ. Мобільні оператори можуть отримати штраф за невиконання розпорядження НКЕК, яке виписується для усунення порушень під час регулярних перевірок. НКЕК проводить перевірки виконання вимог у три етапи і дає час на виправлення помилок. Якщо після цього оператори не виправляються, їм можуть виписати штраф у розмірі від 0,1 до 0,3% доходу, який вони отримали за останній звітний рік.

Протягом останніх трьох місяців держава спільно з мобільними операторами розробили, тестували та взяли участь у дослідженнях, які можуть покращити сталість мереж під час знеструмлень. Паралельно аналізуються попередні рішення, досвід минулого року та щоденний досвід у вирішенні складних проблем для відновлення зв`язку. В Мінцифри не розкривають деталі всіх напрацювань і проектів з міркувань безпеки. Тож, залишається сподіватися, що вони знають і роблять більше, ніж говорять.