Здатність оцінювати джерела інформації стала більш важливою, ніж будь-коли, — представниця ЮНЕСКО в Україні

В умовах того, як використовують новітні технології, щоб дезінформувати, розпалювати ненависть, та маніпулювати громадською думкою, здатність оцінювати джерела інформації стала більш важливою, ніж будь-коли. Навички медіаграмотності та критичного мислення, необхідні для цього, стали відповідальністю наших систем освіти та відповідальних інституцій. Є потреба надати інструменти , що допоможуть розвивати ці навички не лише у сучасних поколінь, а й для поколінь, які попереду. Про це сьогодні 24 жовтня, на відкритті конференцію «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні» заявила Представниця з питань культури ЮНЕСКО в Україні Штефані Ґрюсінґер.

«Сьогодні в Україні, як ніколи, необхідно відокремлювати факти від думок і критично оцінювати як текст, так і зображення. Це було підкреслено в індексі медіаграмотності 2023 року, проведеному «Детектором медіа», і це повторне дослідження показало, що частка аудиторії з вищим за середній рівень медіаграмотності зменшилася на 5% у 2023 році, порівняно з попереднім роком. Тож у світлі всього цього з початку цього року ЮНЕСКО активізувала свою діяльність на підтримку розвитку медіа та інформаційної грамотності в Україні», - розповіла вона.

За її інформацією, Представництво ЮНЕСКО в Україні реалізує проєкт, що має сприяти покращенню безпеки журналістів і свободи слова в Україні, який фінансується урядом Японії.

У межах цього проєкту ЮНЕСКО у партнерстві з громадською організацією ЦЕДЕМ і Національним проєктом медіаграмотності «Фільтр» наразі реалізує проєкт, спрямований на підвищення навичок медійної та інформаційної грамотності серед чоловіків, включно з ветеранами та їхніми родинами. Також вони працюють над вдосконаленням ШІ-грамотності серед молоді та державних службовців.

Також ЮНЕСКО підтримує поглиблене медіадослідження «Детектор медіа» для індексу медіаграмотності 2024 року, в яких увагу приділено низці цільових груп. У подальшому досліждження стане у нагоді педагогам, медіапрофесіоналам, держслужбовцям для заповнення виявлених прогалин у медійній та інформаційній грамотності.

«У ЮНЕСКО ми віримо, що завдяки обміну знаннями ми можемо підготувати стійких громадян України до протистояння цілком реальному злу, виразом якого є дезінформації, мова ворожечі, шкідливий онлайн-контенту», — додала Штефані Ґрюсінґер.

Україна може представляти власний досвід у поширенні медіаграмотності та протидії дезінформації у світі. Про це у своєму виступі, наголошуючи на цінності партнерста із міжнародними та українськими організаціями, сказала керівниця націоналнього проєкту з медіаграмотності «Фільтр».

«Сьогодні, коли говоримо про медіаграмотність із нашими міжнародними партнерами, чуємо багато компліментів про те, що ми можемо вже поширювати свій досвід в інших країнах, що в нас є чому повчитися. Явважаю, що це великий плюс, це теж «фішка» України: протидія дезинформації, стратегічні комунікації, розвиток медіаграмотності, — це те, що є нашою експертизою на експорт, те, що ми можемо поширювати у світі, ділитися та розвивати (міжнародне – ред.) партнерство, і ми дуже раді працювати в напрямку допомаги іншим країнам, особливо в нашому регіоні», — сказала Ольга Кравченко.

За її словами, попри великий інтерес до теми медіаграмотності та розвитку критичного мислення, на сьогодні є дуже багато викликів, які пов'язані передусім з повномасштабним вторненням Росії проти України, та з розвитком технологій, які приносять як можливості, так і загрози, а це потребує подальшого розвитку співпраця між парнерами у поширенні медіаграмотності, масштабування проєктів та охоплення нових аудиторій.

«В Організації безпеки та співробітництва в Європі ми розуміємо, наскільки українська безпека, інформаційна українська безпека є важливою для країн учасниці, особливо під час війни, коли Україна як ніколи потребує постійної підтримки з боку партнерів», — зазначила у своєму виступі керівниця медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ Ольга Прокопенко.

Вона повідомила, що з ініціативи ОБСЄ була створена тренінгова програма з медіаграмотності для студентів, і вже майже тисяча студентів пройшли наш курс і таким чином підвищили рівень медіаграмотності.

«Наша програма вже успішно впровадження у постійний навчальний курс до чотирьох найвідоміших університетів в України. І це тільки початок, адже ми продовжуємо працювати в цьому напрямку і ведемо перемовини з іншими університетами, щоб якомога більше студентів нашої країни змогли ознайомитися з цим курсом», — повідомила Ольга Прокопенко.

За її інформацією, підсумком квітневої міжнародної конференції з медіаграмотності, яку організовувало ОБСЄ в Україні, стала дорожня мапа розвитку медіаграмотності в Україні. Із цим документом можна ознайомитися на сайті «Фільтру», на сайті ОБСЄ, Ради Європи та інших партнерів.

Як повідомили організатори конференції «Стійкі разом», захід об’єднає представників державних органів, міжнародних організацій, громадського сектору, медіаспільноти, які працюють у сфері розвитку критичного мислення та медіаграмотності.

Упродовж дня відбудеться чотири панельні дискусії:

• Медіаграмотність і національна безпека: чому медіаграмотність важлива на державному рівні;
• Стовпи стійкості: як взаємопов’язані боротьба з дезінформацією, стратегічні комунікації та медіаграмотність;
• Медіаграмотність і штучний інтелект: кращі політики і можливості для користувачів;
• Медіаграмотність і медіа: як сприяти відповідальному споживанню інформації;

Фото: «Фільтр»