БРІКС. Не все так гладко для Путіна

У Казані завершився саміт БРІКС, на який Путін покладав колосальні надії. Ще б пак, адже ще й рік головування РФ в організації.

Для російської федерації необхідно було продемонструвати «підтримку» з боку цього утворення і, наскільки можна, нав'язати свою повістку всередині БРІКС. Серед ключових напрямів:

• Боротьба з санкціями та вибудовування на основі організації економічної системи, яка свідомо не реагує на спроби США та ЄС вводити санкції щодо низки держав. Для Путіна було вкрай важливо отримати щось подібне до різкої антизахідної декларації.
• Сформувати договірну базу кредитування та системи передачі технологій усередині БРІКС. Простіше кажучи, спробувати загрожувати створенням «берлінської стіни» в економіці, де незахідні держави використовуватимуть насамперед власну технологічну базу, яка з роками віддалятиметься від умовно «західної». Що створить передумови умовної «берлінської стіни» й у світовій політиці.
• Заявити про дедоларизацію та, по можливості, анонсувати нову «цифрову валюту». Причому у цьому напрямі активно працювала й інформаційна машина, переконуючи аналітиків та політиків, що це справа вирішена. Доходило до смішного, коли серйозні аналітики, посилаючись на контакти із «західними колегами», намагалися у цьому переконувати, зокрема мене.
  Важливе та політичне – зіграти на треку розширення БРІКС для того, щоб включити до організації нових членів. Насамперед тих, хто голосуватиме синхронно з Росією. Тобто посилити власну вагу у структурі. Тим більше, що сумний досвід втрати контролю над ШОС Путін уже має.
• Отримати демонстрацію підтримки у війні проти України.

Насправді сталося дещо інше. Пройдемося пунктами у зворотному порядку.

Згадка у фінальних документах про неприпустимість масштабування війни

Частина аналітиків в Україні сприйняла це як заяву про неприпустимість ударів по території РФ. Але згадаймо, як працює РФ перед важливими переговорами. А саме концепцію «ескалація задля деескалації» і так звана флангова дипломатія та периферійні кризи.

Росія з радістю створює додаткові проблеми в інших регіонах, щоб у разі переговорів запропонувати «вирішити все у комплексі», де поступки за другорядними для себе напрямками обміняти на поступки за ключовим.

Африка, Ємен, Хамас, Хезболла, Іран – запитайте про терміни, коли почалася ескалація. Потім почитайте самого Путіна та його оточення, які говорять про ризик масштабування війни, фактично (як і ядерною зброєю) намагаючись лякати партнерів України (та й не лише).

І тут ми маємо швидше заяву не надто приємну для Путіна, ніж дотримання його лінії. Для країн БРІКС, наприклад, проблема Ємену значно важливіша, ніж війна в Україні. Загроза дестабілізації Близького Сходу також.

Сюди ж додамо відсутність у документах згадки про «російські пропозиції». Є заява про необхідність врегулювати відповідно до статуту, цілей та принципів ООН. А це на хвилину і територіальна цілісність.

Посилення РФ у БРІКС

З цим велика біда. Кремль розраховував на Білорусь, Сербію, країни Центральної Азії, Венесуелу, можливо, Африканські держави через зони російського впливу. Всі ці країни могли створити пул голосів, що дає можливість РФ диктувати свою повістку.

Але ще перед самітом Казахстан раптом заявив, що членство у БРІКС на даному етапі не є ключовим завданням. Решта держав регіону теж досить холодна до ідеї (що може здатися дивним, якщо врахувати досвід попереднього саміту). Білорусь заявляє про намір вступити, але задовольняється завданням набуття статусу партнера.

Чому? Відповідь у позиції КНР та Індії. Китай зайнятий трансформацією ШОС у свою структуру, обмежуючи вплив Росії. І створювати на цьому етапі проблеми у БРІКС у вигляді «російської фронди» не має наміру. Тому держави-партнери Пекіна (навіть ті, де є суттєвий вплив Кремля) різко стримали апетити.

Фінансова сфера: кредити та своя валюта

Найбільш хайпова тема. Насправді сторони анонсували збільшення взаємного кредитування у національних валютах. Що і так відбувається і є політикою КНР, Індії та ПАР (в Африці) щодо посилення своїх валют та політичного впливу. Де-факто анонсовано, що грошей буде більше. Що логічно з огляду на розвиток організації.

«Священна корова» Кремля у вигляді «нової цифрової валюти» так і залишилася мріями Путіна і політичними галюцинаціями «інсайдів», які нібито сидять на російських. Та й символічною купюрою, яку російський президент намагався дарувати учасникам саміту.

Це не означає, що ідея не має права життя. Вона може бути реалізована. Але лише після завершення політики посилення впливу національних валют КНР, Індії, ПАР. Або такого провалу, що потрібен буде новий механізм забезпечення взаємних розрахунків. Забаганки Кремля на цьому етапі партнерів не цікавлять.

Те ж стосується і світової торгівлі, санкцій. Держави БРІКС, природно, заявили про проблему, але не підвищували ставки.

Таким чином:

• БРІКС дійсно поступово трансформується у міжнародну структуру, аналогічну за своїм потенційним впливом із G-7. Але при цьому країни-учасниці не бажають створювати «антизахідний блок».
• Вплив країн БРІКС зростає. Але організація не перетворюється на «політичний блок», як цього хотілося б Путіну, хоча б тому, що вона об'єднує досить різні за своєю політичною системою держави.
• БРІКС дійсно поступово підходить до перетворення на потужну систему економічної взаємодії. Але при цьому не має бажання виступати у ролі «політичного супротивника» для країн умовно «західної цивілізації». Тут йдеться швидше про спільне просування інтересів країн-учасниць.

І, нарешті, казанський форум БРІКС показав, що країни-учасниці не горять бажанням надавати Росії майданчик для свого геополітичного посилення. РФ є частиною організації і сьогодні це один голос із дев'яти (ну або 2 на 7 якщо РФ голосує синхронно з Іраном).

Змінювати баланс та посилювати можливості Кремля ключові учасники БРІКС не поспішають. А ось розширювати організацію на наступних етапах, коли РФ вже не зможе формувати «пул залежних» при голосуванні, найімовірніше. А 2025 року головування у БРІКС відійде, ймовірно, Бразилії. І це буде вже зовсім інший порядок денний.