Як мобільні оператори готуються до блекаутів і зими: чи буде зв'язок і чого чекати українцям

Навесні та влітку 2024 року, після більш ніж річної перерви, українці знову зіштовхнулися зі сталібізаційними та екстреними вимкненнями електрики через російські обстріли. Як і взимку 2022 – 2023 років, знеструмлення вплинули й на мобільний зв'язок – без струму він відчутно "падав" впродовж кількох годин.

Влада вирішила забезпечити зв'язок простим рішенням – після Ставки Верховного головнокомандувача щодо мобільних мереж 15 липня Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) оновив вимоги до роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Їх зобов'язали підтримувати автономну роботу базових станцій протягом 10 годин.

До 1 жовтня так мали б працювати щонайменше 60% базових станцій, а до кінця січня 2025 року – абсолютно всі. Однак у спільній заяві трьох гігантів мобільного ринку вони обгрунтували неможливість реалізації таких вимог.

Нині Україна йде за оптимістичним сценарієм в енергетиці. Однак зимова ситуація залишається загрозливою, особливо на тлі ймовірних ударів Росії по мережах АЕС. 24 Канал розпитав в українських операторів мобільного зв'язку, як вони підготувалися до можливих знеструмлень та як забезпечуватимуть зв'язок взимку.

Чи можуть мобільні оператори забезпечити 10 годин зв'язку під час блекауту

Після оновлення вимог НЦУ до роботи мобільних операторів під час блекаутів – мовиться про 10 годин автономної роботи базових станцій – Київстар, lifecell та Vodafone Україна випустили колективну заяву. У ній мовиться про те, що ці вимоги вкрай складно виконати.

Виконання операторами розпорядження НЦУ критично залежить від ситуації в енергетиці. Графіки відключень, які застосовуються сьогодні в країні, унеможливлюють роботу обладнання телекомунікацій під час блекаутів протягом 10 годин. Вимоги НЦУ потребують чіткої взаємодії з енергетиками і повної перебудови інфраструктури в частині енергозабезпечення та розміщення обладнання.

Для виконання цих вимог важливим є постачання електроенергії протягом часу, який необхідний для повного заряджання обладнання резервного живлення. Це вимагає надання дозволів з боку постачальників електроенергії (обленерго) на збільшення потужності електричного струму, що живить базові станції, оскільки збільшення кількості акумуляторів створює подвійне навантаження на енергосистему.

Зверніть увагу! За приблизними розрахунками, аби забезпечити заряджання акумуляторів, які будуть живити базові станції мобільних операторів протягом 10 годин у випадку знеструмлення, знадобиться потужність близько 2,8 ГВт/год електроенергії на добу. Для цього потрібно задіяти потужність по суті одного енергоблоку АЕС.

Окрім енергоємності, є й інші фактори:

• нестача персоналу операторів та підрядних організацій для обслуговування резервного обладнання, а також пошук можливостей із бронювання технічних працівників (потрібно додатково найняти десятки тисяч спеціалістів);

• підрядників, які обслуговують операторські мережі, масово мобілізують, і лише обмежена кількість спеціалістів має необхідні навички, а навчання нових займає час;

• установка й обслуговування генераторів на дахах, де розташовані базові станції (особливо в містах з високою щільністю населення), неможливі через будівельні й санітарні норми;

• в Україні бракує акумуляторів та генераторів, їх потрібно закуповувати за кордоном, що ускладнюється логістикою та тривалими термінами поставок;

• законодавчі процедури щодо зміни договорів оренди державного/комунального майна для розміщення додаткового обладнання є повільними та потребують участі в Prozorro, що займає в середньому 6 місяців;

• критична нестабільність в енергетиці та тривалі відключення електрики погіршують мобільне покриття. Під час блекаутів навантаження на базові станції через збільшений трафік (у 3-4 рази) негативно впливає на швидкість і якість інтернету.

Важливо! Три оператори вже інвестували в енергонезалежність своїх мереж понад 3 мільярди гривень, оновили на своїх базових станціях 370 тисяч акумуляторів, придбали 5,4 тисячі генераторів та інших джерел безперебійного живлення.

Це в кілька разів більше ресурсів для автономної роботи, ніж у 2022 році. До того ж, регулятор в сфері енергетики НКРЕКП у липні оновив процедуру розгляду з боку обленерго заяв операторів зв’язку на збільшення потужності електропостачання для базових станцій. Мобільні оператори вже почали працювати з енергетиками у межах спрощених правил.

Ядерна катастрофа: чим загрожує Україні зима

Україна проходить осінь 2024 року без масових знеструмлень – вони відбуваються лише біля лінії фронту через російські удари. Востаннє стабілізаційні відключення були на початку вересня. Однак подальша ситуація – під питанням.

У вересні голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, народний депутат Сергій Нагорняк в інтерв'ю 24 Каналу розповів, що знеструмлення взимку залежатимуть від погоди – якщо зима буде достатньо теплою, від 0 до 5 градусів тепла, за оптимістичним сценарієм ми можемо пройти зиму або без відключень, або з незначними по 2 – 4 години на добу лише в будні.

Після низки заяв від президента та МЗС про загрозу російських ударів по підстанціях, на які видають електроенергію АЕС, очікування погіршились. Звіт Greenpeace обмалював катастрофічну ситуацію, яка станеться, якщо Росія вдарить по інфраструктурі атомних станцій:

Спершу відбудеться аварійна зупинка багатьох енергоблоків. Стане неможливим електропостачання для охолодження реакторів та басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива, а також експлуатації життєво важливих систем безпеки. Різко збільшиться ризик пошкодження активної зони реактора, що призведе до розплавлення ядерного палива та численних аварій по всіх реакторах України, включно з множинними та каскадними аваріями. Від першої втрати живлення реакторами до серйозного пошкодження активної зони реакторів можуть минути лічені години.

Однак перспектива вирішення енергетичної загрози є. Припинення повітряних ударів Росії по енергооб'єктах України та вантажних кораблях може відкрити шлях до переговорів щодо завершення війни, заявив президент Зеленський під час зустрічі з журналістами в Києві 21 жовтня. Якби Москва та Київ домовилися припинити удари по енергетичних об'єктах, це стало б значним кроком до деескалації конфлікту, наголосив президент.

Чи готові до зими мобільні оператори та скільки часу буде зв'язок

У пресслужбі lifecell 24 Каналу повідомили, що наразі триває масштабна робота із забезпечення автономності мережі, починаючи з 2022 року.

• В оператора є понад 10 тисяч майданчиків по всій країні, 65% з яких вже оснащені альтернативними джерелами живлення – акумуляторними батареями та генераторами.
• Частину майданчиків вдасться забезпечити за вимогами влади на понад 10 годин.

Нові літієві батареї можуть підтримувати роботу базових станцій протягом 4 – 6 годин за відсутності стаціонарного живлення та помірного навантаження на мережу. Це означає, що більшість наших абонентів по Україні залишаються на зв'язку під час знеструмлень. До прикладу, під час останніх тривалих знеструмлень в Сумах, зв’язок lifecell працював в області до 6 годин завдяки автономним джерелам живлення. А на ключових вузлах – навіть понад 10 годин,
– зазначили у lifecell.

Ще кілька десятків тисяч батарей та сотні генераторів вже в дорозі за замовленням, і оператор очікує на них найближчим часом. Цієї кількості, за підрахунками lifecell, має бути достатньо для забезпечення роботи мережі протягом 10 годин без стаціонарного живлення.

Але є фактори, на які компанія не впливає – вони стоять на заваді виконанню умов від НЦУ у вказані терміни. Щоб подолати їх, lifecell співпрацює з державою – спільно з міністерством цифрової трансформації, повідомили 24 Каналу.

Найбільшими складнощами для виконання вимог НЦУ у lifecell назвали такі:

• потрібно мати можливість постачання електроенергії протягом часу, який необхідний для повного заряджання обладнання резервного живлення. Це вимагає надання дозволів з боку постачальників електроенергії (обленерго) на збільшення потужності електричного струму, що живить базові станції;
• нестача персоналу, достатнього для обслуговування резервного обладнання;
• заборона на встановлення й обслуговування генераторів на дахах будівель, де розташовано більшість базових станцій в містах;
• відсутність на ринку України затребуваної кількості акумуляторних батарей (десятки тисяч) та стаціонарних генераторів, необхідність закуповувати їх за кордоном, ускладнена логістика і тривалий час поставок закордонними постачальниками;
• навіть світовий ринок не встигає забезпечити потреби України в акумуляторах.

У Київстар 24 Каналу прокоментували, що оператор готується до зимового сезону та можливих блекаутів та інвестував у енергонезалежність мережі з 2022 року понад 1,9 мільярда гривень.

Станом на жовтень 2024 року на базових станціях встановлено 124 тисяч нових літієвих акумуляторів (АКБ), які забезпечують до 4 годин автономної роботи. Додатково 2390 генераторів підтримують роботу ключових об'єктів мережі. Понад 68% мережі має чотиригодинне резервне живлення, а 32% — від 2 до 4 годин. Для підтримки послуги "Домашній Інтернет" встановлено близько 50 тис. джерел безперебійного живлення (ДБЖ) у 24 тисячах багатоквартирних будинків,
– зазначили в оператора.

Наразі Київстар планує закупити 113 000 нових акумуляторів для базових станцій та 1427 промислових генераторів. Оператор має на меті забезпечити 25% мережі можливістю роботи від генераторів та досягти шести годинного резервування для всіх ключових об'єктів.

"Особливу увагу приділено критично важливим об'єктам, визначеним РНБО, які забезпечені генеруючими потужностями для підтримки зв'язку протягом мінімум трьох діб у випадках повномасштабних блекаутів. Також компанія планує провести повторне резервування фіксованого зв’язку потужнішими батареями", – додають у Київстар.

Підключити до автономної генерації усі без винятку об'єкти телеком-мережі – технічно неможливо, попри всі зусилля команди, кажуть у Київстар. Тому у ситуаціях, коли відключення електроенергії є масштабними і довготривалими, компанія змушена буде встановлювати пріоритети у забезпеченні живлення базових станцій.

Оператор також закликає користувачів до зваженого використання послуг під час можливих блекаутів – не завантажувати "важкий" контент через мобільний інтернет, користуватися дзвінками, SMS і текстовим повідомленням у месенджерах, а також послугою "національний роумінг".

На жаль, оператор Vodafone так і не відповів на запит 24 Каналу про підготовку мережі до можливих знеструмлень.

Проте, в коментарі Суспільному ще у вересні у Vodafone повідомили, що всі базові станції обладнані новими літієво-феромно-фосфатними акумуляторними батареями, які мають тривалий термін служби і швидше заряджаються – трохи більше години.

Більшість базових станцій оператора зможуть працювати без світла 4 – 6 годин. Також Vodafone розглядає можливість встановлення дизельгенераторів на критичних комунікаційних об'єктах, оператор намагатиметься зарезервувати живлення на найважливіших точках.

Чи зростуть ціни на послуги та чи покращиться зв'язок під час блекаутів

Вирішення стійкості мобільного зв'язку – це фінансове питання, адже операторам треба купувати батареї. Раніше базові станції були оснащені батареями на випадок короткострокових знеструмлень, однак вони швидко вийшли з ладу внаслідок частих і довготривалих відключень, розповіла 24 Каналу голова Ради Телекомунікаційної палати України Тетяна Попова.

Тож оператори почали замінювати їх на нові літієві батареї, які швидше заряджаються й витримують в рази більше циклів заряду/розряду.

Але їх потрібно постійно закуповувати, доставляти, встановлювати, обслуговувати. І проблема навіть не стільки в коштах на все це, а у величезних за об’ємами партіях, в яких є потреба,
– зазнасчила Тетяна Попова.

Щодо тарифної політики – вона формується, за словами Попової, інфляцією, зростанням податків та комунальних платежів, відновленням чи модернізацією мереж, а також придбанням та встановленням десятків тисяч джерел резервного живлення.

Для операторів знайти баланс між забезпеченням зв’язку в умовах війни і можливістю надавати послуги за доступною ціною – непроста задача. Але чи будуть рости тарифи, коли і на скільки – кожен бізнес вирішує самостійно,
– пояснює Попова.

На думку експертки, завдяки наявності здорової конкуренції на ринку мобільних послуг, кожен оператор, розуміючи також економічну ситуацію в країні, прийме максимально вивірене рішення.