Російський слід․ Чому майже половина населення Молдови проголосувала проти курсу до ЄС

Цими вихідними у Молдові відбувся референдум за євроінтеграцію, який мав визначити подальший курс країни та внести правки до конституції. Результати голосування викликали чимало дискусій, а подекуди здивування: зокрема, в тих хто побіжно відстежував політичну та соціальну температуру у країні. Колишній міністр юстиції Александру Тенасе вважає, що підтримка проєвропейських настроїв безумовно зросла в останні роки, однак вона все ще не перетинається з реальністю, в якій живе Молдова.

Також, 23 жовтня, Національний центр по боротьбі з корупцією (НЦБК) повідомив, що отримав від поліції понад 350 протоколів про порушення, що стосуються пасивної електоральної корупції. Понад 130 тисяч громадян отримали гроші з Росії через корупційні схеми, створені олігархом Іланом Шором. Відтак заперечувати факт намагання Росії сфальсифікувати результати референдуму, який подекуди мав важливіше значення для країни, ніж президентські вибори, просто неможливо.

Чи дійсно тренд на анти-Європу може перемогти європейський курс і як експерти оцінюють результати виборів й шанси Майї Санду в наступному турі виборів – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Чому лише 50,46% проголосували за євроінтеграцію

Говорячи про результати референдуму, потрібно зауважити такі аспекти:

• русифікація Молдови й підкуп виборців Кремлем,
• нерозуміння деякою частиною населення важливості референдуму та самої його суті.

Також левова частка населення асоціювала підтримку референдуму з підтримкою чинної кандидатки Майї Санду, що подекуди могло викликати особистісний протест.

Александру Тенасе

Колишній міністр юстиції Республіки Молдова та ексголова Конституційного суду

PAS була ініціатором цього референдуму, практично інтегрувавши його в передвиборчий меседж пані Майї Санду. Сприйняття цієї ідеї главою держави і правлячою партією, безсумнівно, додало значної видимості і ваги пропозиції про внесення змін до Конституції. Однак це об'єднання мало і протилежний ефект: воно змусило деяких проєвропейських прихильників, які не підтримують PAS, проголосувати проти цієї ініціативи. Хоча кількість цих виборців важко оцінити, можна з упевненістю стверджувати, що вона не є незначною.

Також Тенесе пояснює, що близько 50% населення, що має право голосу, складають румуномовні громадяни, значна частина яких має проєвропейські погляди. Інші 50% – етнічні меншини або русифіковані молдовани, які ностальгують за імперією, якої не існує.

Відсоткове співвідношення може змінюватися, але всі попередні опитування показували чітку лінію розлому вздовж цих ліній. З цього погляду, результати референдуму не є несподіваними. Вони точно відображають реальну структуру суспільства, в якому ми живемо,
– підкреслює він.

Цікаво! Згідно з даними соцопитування, яке опублікували за 3 дні до виборів та референдуму, 76,3% респондентів відповіли, що візьмуть участь і в референдумі щодо вступу Молдови до ЄС, і в президентських виборах, тоді як 1% проголосував би тільки на референдумі.
Також 14% заявили, що проголосували б тільки на президентських виборах, але не на референдумі. Серед них понад 55% сказали, що проголосували б на референдумі "Так", а 34,5% – "Ні".

Вплив пропаганди та підкуп виборців

Журналісти молдавського ЗМІ Ziarul de Gardă провели власне розслідування, під час якого викрили схему, як Ілан Шор вербував людей, аби ті скомпрометували європейський курс Молдови через "злиття" референдума та підтримали його кандидатуру на президентських виборах.

Журналістка видання протягом 3 місяців ходила на мітинги, які проводили люди Шора, брала участь в акціях, які відбувались до та після судових засідань, відвідувала передвиборчі зустрічі та розповсюджувала листівки з пропагандою та дезінформацією щодо ЄС та ЄАЕС. Дівчині вдалось зафільмувати на приховану камеру все, що відбувалось, зокрема й те, як їй створили рахунок в російському банку, аби у такий спосіб переказувати кошти за компрометацію референдуму.

Також 3 жовтня голова Генерального інспекторату поліції Віорел Чернеуцяну і голова Антикорупційної прокуратури Вероніка Драгалін повідомили, що понад 130 тисяч громадян одержали гроші з Російської Федерації через корупційні схеми, створені Іланом Шором й лише у вересні поліція задокументувала переказ понад 15 мільйонів доларів із Москви в мережу Шора в Республіці Молдова.

Ховаючись у Москві, Шор того ж дня відреагував, заявивши, що насправді масштаби грошових переказів і кількість залучених до них людей набагато більші, ніж оголосили поліція і прокуратура.

При цьому схема Шора працювала навіть того дня, коли поліція і прокуратура оголосили про те, що ліквідували мережу, в якій було виявлено близько 130 тисяч громадян Республіки Молдова, підкуплених заради голосування 20 жовтня. Ця ж мережа продовжила працювати й після брифінгу представників правоохоронних органів,
– пишуть журналісти Ziarul de Gardă.

Важливо! НЦБК повідомило, що наразі накладено штрафи на загальну суму близько 1 мільйона молдавських леїв (51,7 тисячі євро), а розмір штрафу за таке правопорушення варіюється від 25 – 37,5 тисячі молдавських леїв, що еквівалентне близько 486 – 729 тисяч євро. "Наразі НЦБК вивчає отримані протоколи та ухвалить щодо них рішення", – додали у відомстві.

Чому не все населення розуміло важливість референдуму

Александру Тенасе пояснює, що референдум не є частиною культури Молдови, тому не дивно, що молдавський виборець ставиться до нього з недовірою. Правник пригадує, як у 2010 році був організований референдум щодо внесення змін до Конституції, аби президент обирався прямим голосуванням усіх громадян.

Я особисто об'їздив сотні сіл, щоб пояснити необхідність цієї зміни, і люди, здавалося, були відкриті до неї. Це була дуже популярна ідея! Однак референдум не пройшов. Під час наступних виборчих кампаній я намагався зрозуміти, чим було викликане це небажання. Я зрозумів, що люди не до кінця розуміли, що таке референдум, що породжувало страх і вразливість до російської пропаганди,
– пише Тенесе.

Наприклад, люди, котрі мали невисокий рівень освіти та інформації, вірили в пропагандистські наративи, мовляв, зміна Конституції означатиме повернення румунських жандармів до Бессарабії, або якщо референдум пройде, то вони перетворяться з мами й тата на "батька №1" і "батька №2", а їх діти будуть змушені змінити свою стать.

Референдум відбувся – що далі?

З огляду на те, що 49,54% населення проголосували проти змін до конституції та євроінтеграцію Молдови, не може не виникнути питання: чи можливий розкол громадянського суспільства всередині країни й подальші маніпуляції на цьому ґрунті?

Експертка, що спеціалізується на дослідженнях пострадянського простору, зокрема на вивченні відносин між Росією та державами – членами Східного партнерства, Анжела Грамада вважає, що складнощі та виклики цілком можливі.

Всі сили утримуються від різких рухів, оскільки вони слідкують за другим туром президентських виборів і хочуть зберегти підтримку електорату. Однак ситуація дуже напружена, оскільки ставка робиться на парламентські вибори, які заплановані на 2025 рік. Все, що буде отримано зараз, буде використано на наступних виборах. Це не просто одна боротьба, яку треба вести. Це перша з багатьох майбутніх битв,
– підкреслює вона.

Питання поділу або сегрегації електорату є надзвичайно складним, і важко знайти просту відповідь, яка також пропонує рішення. Грамада також вважає, що в інформаційній війні повинні перемогти добрі сили.

"Іншого рішення немає. Проблема в тому, що дехто діє в білих рукавичках, щоб не засмучувати та не створювати додатковий тиск ззовні, тобто з боку Кремля. Ми також можемо пояснити це нашою відповідальністю перед Україною і біженцями, які тут перебувають, для яких ми повинні забезпечити стабільну ситуацію. Водночас програш у битвах за євроінтеграцію не допоможе ні Україні, ні Грузії", – додає експертка.

Легітимність референдуму

Однак, попри побоювання та можливі маніпуляції в майбутньому, Тенасе вважає, що потрібно оперувати фактами, а не вести риторичні дискусії стосовно легітимності чи не легітимності результатів референдуму.

Закон передбачає чітку процедуру внесення змін до Конституції. Конституційний Суд дав свій висновок щодо законопроєкту, винесеного на референдум. Якщо ККМ визнає, що юридичні вимоги для визнання референдуму дійсним були дотримані, текст у бюлетені для голосування стане текстом Конституції,
– резюмує він.

• Референдум вважається дійсним, якщо у ньому взяли участь не менше третини виборців, внесених до списків виборців, які взяли участь у голосуванні.

"Враховуючи, що в Державному реєстрі виборців зареєстровано трохи більше як 3,3 мільйона громадян, які мають право голосу, поріг у 1,1 мільйона виборців, присутніх на виборчих дільницях, був перевищений, при загальній кількості 1 488 874 виборців", – констатує Тенасе.

• Після того, як Конституційний Суд визнає результати референдуму дійсними, схвалені зміни стають невіддільною частиною Конституції без будь-яких подальших умов.
• Далі Конституція буде повторно опублікована в Офіційному віснику, включаючи зміни, внесені на конституційному референдумі 20 жовтня.

Чи зуміє Майя Санду втримати президентське крісло

Опитування громадської думки вказували на Майю Санду як на лідера, але не як на беззаперечного переможця виборів. Експертка Анжела Грамада підкреслює, що справжнім шоком став несподівано високий результат, досягнутий кандидатом, що посів друге місце, Александром Стояногло, який отримав понад 26% голосів.

Цей несподіваний сплеск підтримки Стояногло залишив багатьох здивованими. Згідно з опитуваннями, кандидат, якого підтримувала Партія соціалістів Республіки Молдова, мав підтримку приблизно 9% респондентів, що було схоже на підтримку Ренато Усатого. Це створило передумови для запеклої боротьби між Стояногло та Усатим у другому турі,
– пояснює вона.

Майя Санду отримала більше голосів у першому турі, ніж прогнозували соціологічні опитування. На думку експертки, це було значним досягненням, особливо враховуючи інтенсивну конкуренцію, з якою вона зіткнулася.

Нагадаємо, що у перегонах брали участь 11 кандидатів, і майже всі вони, за деякими винятками, були налаштовані проти неї. Конкуренція не була рівномірно розподілена між усіма кандидатами, а скоріше була колективним зусиллям проти Майї Санду.

Це було очевидно під час передвиборчих дебатів, де інші кандидати здебільшого зверталися з питаннями лише до неї. Було очевидно, що всі боролися проти чинного президента, що посилювало конкуренцію,
– додає Грамада.

Що може завадити Санду виграти президентські вибори

• Велика кількість контркандидатів

Велика кількість контркандидатів контролюється з-за меж Республіки Молдова або має зв'язки з іноземними силами – це найперше, що може завадити Майї Санду перемогти у президентських перегонах. Наприклад, якщо чотири кандидати, які посідають друге місце: Олександр Стояногло, Ренато Усатий, Ірина Влах та Вікторія Фуртуна, будуть закликатимуть свій електорат голосувати за Олександра Стояногло.

В такому випадку у сумі вони можуть отримати більше голосів, ніж Майя Санду в першому турі президентських виборів. А відтак чинній президентці не вдасться втриматись на посаді.

• Підкуп голосів

Підкуп голосів – ще одна не менш важлива перепона, яка може завадити, вважає експертка Анжела Грамада. Припустимо, що про підкуп виборців не буде повідомлено (вже вживаються заходи для покарання за підкуп виборців) і негайних санкцій не буде.

У такому випадку ризики фальсифікації виборів досить високі. Крім того, буде дано чіткий сигнал, що влада не може впоратися з тиском на інституційну систему ззовні й що виклики є більшими, ніж початкові оцінки.

Сегрегація електорату між Заходом і Сходом також є дуже великим викликом. Майя Санду повинна мати послання, яке об'єднає електорат, звернутися до всіх громадян, побороти значну частину страхів, які її опоненти викликали у виборців, і пояснити, що у них не було раціональних аргументів, що мала місце маніпуляція, і в чому ця маніпуляція полягала,
– пояснює Анжела Грамада.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.