В Україні та Німеччині запустили кампанії про вплив російської війни на довкілля

Берлінська громадська організація «Vitsche» у партнерстві з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України запустили комунікаційну кампанію про вплив російської війни та окупації на навколишнє середовище. Про це повідомили організатори. 

За їх словами, за час повномасштабної війни було зафіксовано вже понад 5 тисяч випадків заподіяння Росією шкоди екології. Довкілля також стає однією із жертв російської агресії.

Комунікаційна кампанія складається з двох частин: німецької та української.

У Німеччині організатори прагнуть привернути увагу до екологічних наслідків війни й у такий спосіб сприяти поверненню України в місцевий інформаційний простір. Такі кроки можуть впливати на зростання рівня підтримки. Кампанія зосереджена на екологічно свідомій частині німецького суспільства і підкреслює, що шкода від війни стосується не лише України, а й глобальних природних ресурсів.

«Про кліматичні зміни говорять багато, але масові екологічні руйнування, спричинені російською війною в Україні, — це тема, яка не отримує належної уваги. Цією кампанією ми хочемо показати, що ця війна становить глобальну загрозу для довкілля і звертаємося насамперед до екологічно свідомих громадян Німеччини», — пояснює Катерина Демерза, комунікаційна директорка Vitsche.

У Німеччині кампанія представлена креативними білбордами та сітілайтами, що використовують знайомі фразеологізми й натяки на німецьку культуру для привернення уваги до екологічних збитків, завданих війною.

Наприклад, слоган «Eene, Mine, Mu» походить з дитячої лічилки, яку знає кожен німець, щось на кшталт «Еники-беники їли вареники». Проте центральне слово змінюється на «Mine» (міна), що символізує небезпеку замінованих територій в Україні.

Ще один приклад — «Man sieht den Wald vor lauter Bomben nicht» (Не бачити лісу за бомбами). Оригінальний фразеологізм означає — не бачити лісу за деревами, але в цьому випадку дерева (Bäumen) замінені на бомби (Bomben). Кампанія перетворює його в буквальний контекст війни.

Кожен слоган супроводжуються фактами про підрив Каховської ГЕС, заміновані території та загибель дельфінів у Чорному морі.

Матеріали доповнені креативними візуальними рішеннями, створеними за участі відомих українських фотографів Влади та Костянтина Ліберових.

Крім того, кампанія закликає міжнародну спільноту до дій, зокрема через спеціально створену вебсторінку та онлайн-кампанію з фактами та доказами екологічної шкоди.

В Україні кампанія зосереджена на конкретних діях, які кожен може зробити вже зараз для підтримки довкілля під час війни. Серед таких кроків – перехід на енергоощадні лампи, пересування на велосипеді замість авто, адопція тварин, збір кришечок та вторсировини для переробки.

Організатори наголошують: «Вже зараз варто подумати про те, у якому середовищі ми будемо жити після нашої перемоги. Допоки триватиме війна, доти продовжуватиметься мінування земель, пожежі від обстрілів, витоки небезпечних речовин. Проте натомість ми можемо зменшити принаймні наш власний негативний вплив на довкілля і робити кроки на підтримку навколишнього середовища».

Білборди та сітілайти розмістили у Києві, Харкові, Одесі та Кривому Розі, кожен з них супроводжується прикладом позитивної екологічної дії. Також в межах кампанії у соціальних мережах публікуються матеріали про екологічні злочини Росії, їхні масштаби, способи притягнення агресора до відповідальності та рекомендації з позитивними кроками, які українці можуть робити натомість для підтримки нашого довкілля.

Як зазначають організатори, до поширення інформації долучилися і лідери думок, зокрема солістка гурту «Крихітка» Саша Кольцова, письменниця та активістка Настя Мельниченко, екоактивістка та засновниця Let's do it Юлія Мархель.

За даними дослідження, цей показник знизився на 0,6% у порівнянні з 2021 роком, тоді екологічна тематика становила 2% контенту.