Екоцид та ядерний шантаж: яких збитків Росія завдає українському довкіллю

З лютого 2022 року війна в Україні переросла у гарячу фазу через повномасштабне вторгнення регулярної армії Росії. Це у рази збільшило використання боєприпасів та техніки, а викиди у ґрунти, воду та повітря від вибухів, пожеж та з інших причин зросли у тисячі разів.

Станом на вересень 2024 року, за даними Міндовкілля, внаслідок повномасштабного вторгнення Росії зафіксовано понад 6000 екологічних злочинів. Шкоду, завдану довкіллю, за словами міністерки захисту довкілля та природних ресурсів Світлани Гринчук, оцінюють у понад 2,6 – 2,7 трильйона гривень. Збитки природі є одними з найбільших у грошовому еквіваленті, тому що це величезна кількість пошкоджених та знищених сільськогосподарських земель, лісових угідь природоохоронного та промислового статусу, забруднених басейнів наших водних артерій.

Щодня в Україні горять ліси, але їх ніхто не може загасити через щільну замінованість територій навіть там, звідки бойові дії вже давно пішли. 20% територій України взагалі знаходяться під окупацією, а шкоду, завдану заповідникам, оцінюють у понад 650 мільярдів гривень.

Журналісти 24 Каналу дослідили, який вплив мають бойові дії та повномасштабне вторгнення на українське довкілля, скільки часу знадобиться на відновлення та спробували розібратись у деяких питаннях, на які вчені-екологи поки не можуть дати однозначної відповіді.

Повітря – динамічне середовище для забрудників

Такі області, як Донецька, Дніпропетровська та інші є доволі антропогенно навантаженими, де розташовані десятки підприємств важкої промисловості, що викидають тонни хімічних речовин у повітря під час своєї діяльності. До цього наразі додаються бойові дії, які збільшують обсяги шкідливих викидів у рази. Про це розповів еколог Олексій Ангурець у коментарі 24 Каналу.

Зверніть увагу! За словами науковця, на забруднення повітря має вплив не лише виділення шкідливих речовин у повітря під час вибухів тисяч боєприпасів. Небезпеку також становлять численні пожежі, спричинені влучаннями, та руйнування інфраструктури. А таких підприємств, де зберігають хлор, аміак та інші небезпечні речовини в прифронтових регіонах, достатньо. Тому ракетні обстріли, дрони та інше є постійним потенційним джерелом антропогенної катастрофи, спричиненої війною.

Директор центру екологічного моніторингу Олександр Зудіков знімає показники обладнання / Фото 24 Канал

Короткострокова, але небезпечна дія на атмосферу

Викиди небезпечних речовин є доволі короткостроковим явищем, після чого забрудники переходять в інші природні середовища. Під час динамічного руху фронту були часті випадки руйнування цистерн з небезпечними хімічними речовинами. Також на атмосферу мали вплив і інші чинники:

• Влучання у цистерни, в яких зберігались сполуки хлору. Це чинить швидку безпосередню дію на здоров'я.
• Масові пожежі, спричинені влучанням у місця зберігання паливно-мастильних матеріалів, також дають величезний одномоментний викид небезпечних речовин.
• Удари по енергооб'єктах супроводжуються також займанням трансформаторного мастила, яке охолоджує обладнання. Крім того, що під час його горіння виділяються сильно токсичні речовини, воно ще й потрапляє у воду та ґрунти.

До речі! Наразі за програмою "Чисте повітря для України" відбувається моніторинг атмосферного повітря на наявність сполук фосфору, хлору та інших небезпечних речовин, що можуть з'явитись у повітрі в результаті ворожої атаки.

Річки та моря теж потерпають від війни

Забруднення водних артерій України під час бойових дій буває як прямим, так і опосередкованим.

• Безпосереднє забруднення річок відбувається при спробі переправи через них військової техніки, що неодноразово відбувалося на усіх театрах бойових дій. Знищені на переправах військова техніка та боєприпаси виділяють дуже багато шкідливих речовин, як-от сполуки заліза та інші хімікати, у воду.
• Опосередкованим впливом на водні ресурси, за словами Олексія Ангурця, є знищення очисних споруд, через що у річки потрапляють неочищені стоки. Таке відбулося з Василівськими очисними спорудами, що знаходяться у селі Верхня Криниця Запорізької області. У березні 2022 року очисні споруди були знищені, через що до 10 тисяч кубометрів брудних стоків щодоби потрапляє прямо у Дніпро.

Також ми тоді намагались вивчати ситуацію у Маріуполі. Велика кількість відходів та шкідливих речовин, що відкладались на меткомбінаті Ілліча десятками років, потрапили у море. Це призвело до забруднення не лише Азовського, а й Чорного моря,
– говорить науковець.

Підрив Каховської ГЕС – найбільша екологічна катастрофа війни

У червні 2023 року відбулася одна з наймасштабніших екологічних катастроф за увесь час російсько-української війни, яка триває з 2014 року. Підрив росіянами дамби Каховської ГЕС спричинив наймасштабнішу екологічну катастрофу часів війни за впливом та довготривалими наслідками.

Спочатку пішла хвиля води нижче греблі й затопила прибережні території. Вода у той момент вимила з ґрунту дуже багато забруднювачів. Вони там були самі різні. Це хімічні речовини, що зберігались біля берега, кладовища, зброя та міни, і навіть були розмиті скотомогильники,
– розповідає Олексій Ангурець.

Також, за його словами, уверх по течії від греблі ГЕС, зникло штучне водосховище, що призвело до локальних кліматичних змін. Крім того, на дні водосховища оголились різні шкідливі відкладення.

Важливо Ще одним комплексним фактором впливу знищеної греблі Каховської ГЕС є відсутність нормального водопостачання міст, які брали воду з водосховища. Багато людей з Нікопольщини, Криворіжжя, Запоріжжя залишились без води. Втім, крім побутових споживачів без води залишились і великі промислові підприємства, серед яких також окупована росіянами Запорізька атомна електростанція у місті Енергодар.

Окупована ЗАЕС дає ворогам можливість ядерного шантажу

Окремо серед факторів ризику стоїть захоплений російськими окупантами найбільший ядерний об'єкт країни – Запорізька АЕС. Втім, на думку екологів, поки що загрози вибуху чи забруднення від атомної станції немає попри повідомлення про можливий блекаут, спричинений російськими обстрілами підстанцій, що зв'язують станцію з енергосистемою України.

У тому стані, в якому зараз перебуває Запорізька станція, загрози саме ядерного вибуху та ядерного забруднення немає, тому що вона в холодному зупині. Реактори не працюють. Тобто це проблеми, скоріше, технологічні по підтримці станції у такому стані. Там також є майданчик, де тимчасово зберігаються відходи. Це є проблемою, але це наразі не може призвести до ядерного інциденту,
– говорить Олексій Ангурець.

Втім, за словами науковця, є припущення, що росіяни намагаються під'єднати станцію до мережі й запустити реактори, що значно підвищить фактори ризику та імовірність загрози ядерного інциденту.

Станція моніторингу якості атмосферного повітря / Фото 24 Канал

Загрози для українських річок, що течуть з ворожої території

Ще один доволі серйозний фактор небезпеки не лише для українського довкілля, а й безпосередньо для населення країни – це забруднення небезпечними хімікатами річок, що течуть з території Росії. Показовими є випадки забруднення промисловими відходами з російських підприємств річок Сейм та Десна.

Найімовірніше, за словами Олексія Ангурця, що забруднення Сейму відбулося через те, що ворог на території Курської області, куди зайшли підрозділи Сил оборони України, покинув без нагляду цукровий завод. Тож через дії росіян, що і не думали контролювати своє виробництво, відбувся викид небезпечних речовин у річку.

Зверніть увагу! Втім, за словами науковця, сценарій отруєння Дніпра росіянами, коли буде неможливе використання води у питних цілях, досить малоймовірний.

Ґрунти – найбільш постраждале від війни природне середовище

Українські ґрунти за результатами війни є найбільш постраждалим середовищем, адже все, що потрапляє у повітря та воду, в результаті осідає у ґрунтах і залишається там надовго. Одним з найнебезпечніших забрудників є міни. На розмінування всіх територій України, де закладені мінні поля, можуть піти сотні років. Крім того, території, де відбувались бойові дії, заражені також хімічними речовинами від вибухів боєприпасів та від зброї.

Це буде потребувати великого часу по оцінці ситуації, оскільки землі виходять з обігу. Крім того, очищення, так звана деконтамінація земель, – це доволі коштовна процедура,
– зазначає Олексій Ангурець.

Якщо дослідження покажуть значні забруднення ґрунтів, то на їх очищення підуть десятки років. Крім того, для очищення ґрунту необхідні досить значні кошти з бюджету країни.

Олексій Ангурець говорить, що мобільна станція має таке ж обладнання, як і стаціонарна / Фото 24 Канал

Паралелі з війною у Грузії: спільне і відмінне

Україна – не єдина країна у нашому регіоні, що зазнала негативного впливу на довкілля, спричиненого війною. Не так давно, у 2008 році, Росія розв'язала війну проти Грузії. Крім територіальних втрат, країна також зазнала негативного впливу на довкілля, пов'язаного з бойовими діями.

Крім нападу та руйнування військової та цивільної інфраструктури, російська військова агресія у серпні 2008 року спричинила екологічну катастрофу у Грузії, попри нетривалі порівняно з Україною бойові дії. Хоча три заповідні зони Грузії знаходились далеко від зон конфлікту, три території, що охороняються, постраждали від військових дій, повідомляють у Постконфліктній екологічній оцінці Грузії. Такими природоохоронними територіями були:

• гірські ліси національного парку Боржомі-Харагаулі (згоріло близько 1000 гектар хвойних та 50 гектар мішаних лісів);
• наземні та морські частини Національного парку Колхеті на Чорному морі (відбулись розливи нафти у морі);
• прибережні ліси природного заповідника Ліахві;

Важливо Зокрема, значні пошкодження спостерігалися в лісах Боржомі-Харагаульського національного парку та прилеглих територій. Крім того, лісові пожежі, спричинені війною охопили й інші регіони країни. Також усі природні середовища країни зазнали супутнього впливу від бойових дій.

Масштаби екологічного лиха, спричиненого війною в Україні, незіставно більші.

Крім того, науковець Максим Сорока розповів 24 Каналу, що взагалі порівняння збитків для довкілля у різних військових конфліктах не є коректним: "Це все одно, що порівнювати, у кого більша ампутація: у кого кисті немає чи у кого відсутні пів руки". За його словами, вплив на довкілля у різних конфліктах може значно варіюватись, адже навіть бойові дії в Україні чинять абсолютно різний вплив на різні регіони країни.

Засуха, спека та кліматична зброя: факти руйнують міфи

Майже все літо в Україні тривала посуха та аномальна спека. Серед українців почали ходити чутки, що вони можуть бути спричинені бойовими діями. Іноді навіть з'являлись повідомлення, що посуха – наслідок застосування росіянами "кліматичної зброї".

Цікаво! На думку Олексія Ангурця, існування кліматичної зброї ніяким чином ніде не було підтверджене. Втім, за його словами, діяльність людини безпосередньо впливає на довкілля, зміни клімату та глобальне потепління, яке ми бачимо.

Спека та ситуація, яку ми спостерігаємо – це ж не перший рік. Ми бачимо, що Україна останніми роками та навіть десятиріччями стикається з наслідками глобальної зміни клімату, а саме з потеплінням. Можна обговорювати, наскільки це пов'язане з людиною, сильно чи ні, але в будь-якому разі ми маємо на це реагувати,
– зазначає вчений.

За словами Ангурця, снігу ми не бачили вже декілька років, відсутнє весняне промивання, весняне водопілля, коли сніг, що тане, утворює великі маси води, які промивають річки. Це нормальний процес, який дає як вологу для прибережних територій, так і очищення для річок.

Цього не відбувається, це є системною проблемою. І збільшення температур також є проблемою. Особливо у великих містах, де спека може бути й 40 градусів. Тобто це є проблемою як для здоров'я, так і для економіки в цілому. Це є таким викликом для України та аграріїв,
– говорить Олексій Ангурець.

Важливо. Утім, у потеплінні вчений бачить не лише мінуси у зменшенні врожаю традиційних культур, а і плюси для українського агросектору. Останнім часом в аграріїв з'явилась можливість експериментувати з новими культурами, які раніше на наших територіях не визрівали.

Обладнання, що фіксує склад повітря та наявність пилу / Фото 24 Канал

Міграція, розмноження та хвороби диких тварин: нові виклики

Дикі тварини, як і люди та інші живі істоти, намагаються покинути зону бойових дій. Дикі кабани, лисиці, зайці, птахи та інші тварини масово мігрували у спокійніші регіони країни, якомога далі від вибухів та лінії боєзіткнення. Масова втеча тварин із зони бойових дій відбувалась ще у 2022 році.

Тварини при цьому шукають для себе нові території для життя. Втім, в Україні не так багато природних зон, придатних для життя тварин, що збільшило їх популяцію на територіях, віддалених від бойових дій.

Зверніть увагу! Крім того, під час воєнного стану діє заборона на відстріл диких тварин з метою регулювання їх популяції. Це призвело до збільшення кількості тварин та росту рівня захворювань серед кабанів, косуль та інших тварин. Збільшення випадків сказу також можна пов'язати з ростом популяції тварин та їх близькістю до людей через високий рівень розораності земель.

Обладнання стаціонарної станції моніторингу / Фото 24 Канал