"Кожна 7 стаття бреше": вчені зробили гучну заяву про правдивість досліджень

Нещодавнє дослідження вчених, як би це парадоксально не звучало, з'ясувало, що 1 із 7 досліджень є неправдивим, представляючи потенційно велику небезпеку для суспільства. Хоча багато хто з нас знає, що наука існує для того, щоб відкривати, перевіряти і спростовувати різні речі на постійній основі, сприйняття цих робіт як істини в останній інстанції несе в собі серйозні ризики для здоров'я мільйонів людей, пише The Age.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Джеймс Хізерс, який працює в Університеті Ліннея, вирушив у десятирічну подорож темною стороною наукових досліджень, поштовхом до якої послужив незвичайний експеримент на південному узбережжі Франції. Під час експерименту молода жінка навмисно скинула рукавичку, щоб поспостерігати за реакцією людей залежно від того, чи було її волосся підняте або опущене. Коли її волосся було розпущене, чоловіки охочіше допомагали, і цей результат виявився настільки значним, що Гізерс засумнівався в достовірності дослідження.

Це змусило його виявити потенційні проблеми з даними, показавши один із найбільш перебільшених психологічних ефектів, коли-небудь зафіксованих. Його скептицизм призвів до того, що Скандинавський журнал психології висловив заклопотаність результатами, що послужило поштовхом до глибшого вивчення Гізерсом наукових порушень. Його дослідження, яке ще не пройшло повноцінного огляду, нещодавно завершилося сміливим твердженням: приблизно кожна сьома наукова робота є шахрайською.

Гізерс дійшов до цього числа, усереднивши результати 12 досліджень, присвячених несумлінному веденню наукової діяльності, і назвав це питання системною проблемою, що становить загрозу для авторитету науки. Його висновки відображають ширшу стурбованість наукового співтовариства, наприклад, маніпуляції із зображеннями в дослідженнях хвороби Альцгеймера, які призвели до відкликання ключових робіт.

Під час аналізу понад 20 000 статей експерт з наукової чесності доктор Елізабет Бік виявила, що 3,8% містили сумнівні графіки, причому щонайменше половина з них, імовірно, були навмисно сфальсифіковані. Одна з першопричин цієї проблеми криється в самій академічній системі. Наука значною мірою спирається на довіру, а кар'єрне зростання часто залежить від публікацій у престижних журналах на кшталт Nature. Бік, консультант з питань наукової сумлінності, підкреслює, що низька ймовірність бути спійманим у поєднанні з високою винагородою заохочує таку поведінку.

Навіть якщо їх спіймають, наслідки часто виявляються незначними, як це видно на прикладі Австралійської національної ради з охорони здоров'я та медичних досліджень, куди в період з 2018 до 2023 року надійшло 139 скарг на порушення сумлінності під час проведення досліджень, більшість з яких призвели до малих штрафів. Зусилля по боротьбі з науковим шахрайством робляться повільно. Австралійська академія наук і провідні університети країни виступають за створення незалежної комісії з розслідування порушень під час проведення досліджень, але уряд поки що не вживає жодних дій.

Іан Чабб, секретар з наукової політики Академії, зазначив, що створення такої комісії застопорилося, тому що справжні масштаби проблеми залишаються неясними. Без точних даних політична воля до вирішення проблеми залишається слабкою. Деякі люди беруть справу у свої руки. Наприклад, професор Адріан Барнетт із Квінслендського технологічного університету видалив назви престижних журналів зі свого резюме на знак протесту проти упередженого ставлення системи до високоефективних публікацій. Він вважає, що нинішня залежність від спрощених показників, як-от кількість цитувань, провокує неетичну поведінку, коли дослідники готові піти на все, щоб їхні роботи було опубліковано в журналах вищого рівня.

Згідно з останніми дослідженнями, наукове шахрайство може бути більш масштабним, ніж прийнято вважати. У звіті Retraction Watch йшлося про те, що до 5% статей, відкликаних у період з 2000 до 2015 року, були викликані неправомірними діями, що ще більше підкреслює системні проблеми в академічних колах. Це викликає серйозні побоювання щодо чесності досліджень, які лежать в основі розроблення основних нових стратегій у галузі охорони здоров'я та науки загалом.

Раніше Фокус писав про те, як вивести брехуна на чисту воду. Правда і брехня можуть звучати однаково правдоподібно, поки у брехунів є можливість обміркувати те, що вони хочуть сказати, тому важливо обмежити цю можливість.

Також Фокус писав про особисті якості, які не дають нам вірити фейковим новинам. Згідно з дослідженням, проникливість відіграє вирішальну роль у здатності оцінювати точність інформації.