Містичні місця України: на Лисій горі збираються відьми, а біля ставки Гітлера - привиди

Чи не кожен замок та цвинтар мають «свого» привида або хоча б містичну історію. Але в Україні є місця (створені природою або ж людськими руками), оповиті моторошною атмосферою.  Водночас немає зрозумілого наукового пояснення, чому ж саме там людям стає страшно. Адже, на перший погляд, це звичайна гора або ж озеро. Напередодні Гелловіна кореспондентка Коротко про ризикнула та навідалася у такі містичні місця. Обрала ті, що знаходяться подалі від лінії фронту.

Лиса гора (Київ)

Почнімо нашу містичну подорож зі столиці. Є у Києві гора, яку вважають мало не улюбленим місцем усілякої нечисті. Це Лиса гора в Голосіївському районі міста.

Кияни розповідають, що  навіть в сонячний погожий день на цій горі якось моторошно. Кажуть, нібито тут відьми та інша нечисть колись влаштовували шабаші. І так активно чаклували, що на Лисій горі не було рослин. Саме тому у цієї місцини така назва. А ті дерева, які ростуть на горі зараз, висадили вже при облаштуванні тамтешньої паркової зони.

Звісно, як кожне містичне місце, Лиса гора оповита такими страшними легендами, що навіть сучасні горори будуть видаватися казочками.

Більш скептично про Лису гору розповідають історики.

- Ще в дохристиянські часи на цій горі розташовувалися дерев’яні фортеці та місця поклоніння прадавнім силам природи, - розповідає Коротко про столичний екскурсовод Інна Сопільник. -  Існує думка, що Лиса гора була навіть притулком для волхвів. Як би там не було, але на Лису гору без зайвої потреби люди старалися не потикатися.

Минали віки, і ось у XIX столітті вигідне і неприступне розташування Лисої гори оцінили військові, і, за повелінням імператора Олександра ІІ, тут звели Лисогірський форт. Правда, як військовий об’єкт його використовували тільки в роки Другої світової війни.

Та повернімося трохи раніше, на початок XX століття. У ті роки частина території Лисої гори була місцем страти багатьох злочинців. Тож неприкаяні душі цих людей, за переказами, гуляють горою і дотепер.

Сьогодні Лиса гора, зі своїми Відьминим і Русалчиним ярами та гаєм Мерця, наче магніт, притягує фанатів усього містичного і загадкового. До війни і справді було приємно полоскотати собі нерви, коли під час прогулянки на спині відчуваєш чийсь погляд.

Тараканівський форт (Рівненська обл.)

Ця місцина знаходиться на околиці села Тараканів, що на Рівненщині. Тараканівський форт збудували у XIX столітті як оборонну споруду на кордоні Австрійської та Російської імперій. Був він у формі ромба, з довгими і розгалуженими підземними ходами.

Найбільш масштабна битва тут сталася у роки Першої світової війни. Форт захопили австрійські війська, а Червона армія намагалася їх вибити зі споруди. Перемогли останні. З того часу і дотепер у лісі біля форту збереглися закинуті і зарослі травою могили австрійських вояк.

Форт давно оповитий містикою та загадками. Деякі легенди стверджують, що німці тут проводили випробування нової секретної зброї (ядерки?). Старожили селища Тараканів кажуть, що колись тут заблукав загін НКВС і безслідно зник. Інші говорять, що енкавеесівці якраз не зникли, а проводили у приміщенні форту свої чорні справи, страчували вільнодумців.

Зараз Тараканівський форт занепадає, потроху заростає борщівником і кропивою. Споруда офіційно зачинена для туристів, але це мало кого зупиняє. У вихідні тут дійсно людно. І небезпечно, тому що стіни руйнуються на очах. Підземелля форту також страшні. Тунелі лякають темрявою і колодязями-пастками.

Озеро Несамовите (Івано-Франківська обл.)

Це одна з найбільш високогірних водойм. Несамовите знаходиться на висоті 1750 метрів над рівнем моря. В погожий день біля озера завжди багато туристів. Сюди їх ваблять не лише мальовничі пейзажі Чорногірського хребта і найближчих вершин, а й містичний ореол озера.

Гуцули кажуть, що Несамовите - місце, де твориться погода на Чорногорі. І якщо скупатися в озері або кинути в нього камінь, неодмінно піде дощ.

Існує ще одна страшна легенда. Нібито у Несамовитому мешкають душі самогубців та убивць. І якщо їх потривожити, то буде велика біда.  Яка? Хтось каже, що душі затягнуть в озеро того бешкетника, який їх потривожив, інші, - що раптово почнеться сильний вітер, град, блискавиці. Казочки? Може й так, але жителі тамтешніх місць свято шанують Несамовите. І не дай боже сказати гуцулу, що скупався в озері або кидав туди каміння, – буде страшна сварка.

Ставка Гітлера «Вервольф» (Вінницька обл.)

Неподалік селища Стрижавка, що на Вінниччині, є одне з найбільш загадкових місць України. Це військово-польова ставка Гітлера «Вервольф». Споруду зводили як зменшену копію головної ставки «Вольфшанце» у Східній Пруссії. Існує твердження, що, обираючи місце для ставки, Гітлер консультувався з  магами, екстрасенсами і астрологами.

Не будемо переповідати історію про те, як швидко у 1941-му будувалися ці споруди та скільки разів тут бував фюрер. Але згадаймо відомий факт: на цій будові працювали приблизно 5 тисяч військовополонених. Після завершення будівельних робіт їх усіх знищили. Частину поховали у лісах неподалік, тіла інших безслідно зникли. Загадковою смертю загинули і всі інженери, які працювали над будівництвом. Вже цей факт створює місцині гнітючу атмосферу.

Дійсно, ставка "Вервольф" та її околиці – малоприємне місце для прогулянок. Тут важко, і фізично, і морально. Відчуття такі, ніби на душі якийсь тягар. І  моторошно. Хоча, на перший погляд, звичайний ліс.

Жителі навколишніх сіл десятою дорогою обходять споруду Гітлера. Кажуть, навіть серед дня можна натрапити на дивних людей, які літають над землею і раптово зникають за деревами.

Громовище (Житомирська обл.)

Це невеличка галявина біля села Купище під Коростенем на Житомирщині. З назвою наш народ потрапив «у яблучко», тому що ця галявина притягує до себе розряди блискавок. Жителі Купища кажуть, що вже й втратили лік кількості блискавиць, що влучили в невеличку галявину.

Звісно, як і кожне порядне містичне місце, Громовище має свою легенду.  За переказами, колись тут жив жорстокий пан, який знущався з місцевих селян. І так він докучав людям, що ті прокляли його словами «Аби тебе громовиця побила!». І прокляття здійснилося. За погожої днини раптом у небі загриміло, а блискавка влучила прямісінько у дім багатія, вбила його, а хату спалила. З того часу блискавки б’ють у Громовище під час кожної грози і потрапляють переважно в одне й те ж місце.

Але це ще не все. Очевидці стверджують, що час від часу, і лише вночі, галявина починає світитися. Здається, що під землею хтось увімкнув надпотужний ліхтар, що світить у небо. Що це за явище – нікому невідомо.

На галявині Громовище за кожної грози блискавка влучає переважно в одне і те ж місце. Фото: tureligious.com.ua