"Відкупляться" штрафами і вийдуть на свободу. Мільйонерів із МСЕК перевіряють, що їм загрожує

Оформлення фіктивної інвалідності в Україні приносить мільйони доларів і миттєво перетворює простого чиновника на багатія. Правило доведено головами нині ліквідованих медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Журналісти з 'ясували, що з 25 голів обласних МСЕК офіційно виявилися мільйонерами 18 осіб.

Найбагатша — голова Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа, яка потрапила у відомий скандал і на яку завели кримінальну справу. У 2023 році вона задекларувала 661,5 тисяч гривень зарплати і 166 тисяч гривень пенсії, на її банківських рахунках було 678 тисяч гривень, 15,5 тисяч доларів і 32,5 тисячі євро. Готівкою чиновниця зберігала 15,2 мільйона гривень і 160 тисяч доларів.

Сім'я голови МСЕК володіє 16 будинками, трьома квартирами та 40 земельними ділянками. У розпал пандемії коронавірусу Крупа придбала Porsche Cayenne 2019 року за 2,5 мільйона гривень. Але це тільки відома частина багатства. Правоохоронці з'ясували, що голова Хмельницької МСЕК обзавелася нерухомістю в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на її валютних рахунках за кордоном лежить близько 2,3 мільйона доларів. У деклараціях про ці доходи немає жодного слова.

Цілий статок заробили головна лікарка Вінницької обласної МСЕК Юлія Даниленко та голова Львівської МСЕК Володимир Решота. Перша офіційно за 2023 рік отримала 221,5 тисяч гривень зарплати. Разом із чоловіком Сергієм лікарка задекларувала 981 тисячу гривень доходу від ТОВ "Енера Вінниця" — фірма торгує електроенергією і входить до групи "Енергетичний стандарт" бізнесмена Костянтина Григоришина.

Родині належить будинок площею 196,7 кв. метрів у Вінниці, чотири квартири загальною площею 225,2 кв. метрів і 25 земельних ділянок площею 16,1 га. Автопарк чиновниці включає Tesla Model 3 2019 року, Mitsubishi Pajero 2016 року і Mitsubishi Outlander 2021 року.

Трійку багатіїв замикає Володимир Решота, зі Львова з річною зарплатою близько 500 тисяч гривень і майже з 4 мільйонами гривень "інших доходів". У банках Решота зберігає 458,5 тисяч гривень, а готівкою — 252,2 тисяч гривень, 5 тисяч доларів і 8 тисяч євро. Сім'я глави МСЕК Львівської області володіє трьома квартирами загальною площею 216,8 кв. метрів у Львові та трьома земельними ділянками площею 1,7 гектар.

У 2023 році Решота придбав чергову квартиру площею 80,6 кв. метрів у Львові за 3,9 мільйона гривень. Житло дісталося йому на підставі договору про переведення боргу від громадянина Івана Думича.

Закони не дозволяють: чому працівникам МСЕК не загрожує в'язниця за незаконне збагачення?

Історії масових збагачень голів обласних МСЕК завдають нищівного удару по системі антикорупційної реформи в Україні. Саме на неї кілька років активно робили ставку західні партнери та вкладали колосальні кошти, роблять висновки автори розслідування.

Голова Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик заявляв, що декларація Тетяни Крупи мала найвищий показник ризику, але це не завадило їй успішно пройти перевірку. Фахівці агентства не могли перевіряти її готівку, якщо про неї немає відомостей у декларації.

"НАЗК не могло прийти і подивитися, що лежить у її тумбочці", — визнавав він.

Тетяна Крупа близько місяця перебуває в київському СІЗО. Що дивно, чиновниця залишається на своїй посаді, але право підпису голови Хмельницької МСЕК передали лікарю-хірургу Юрію Бевзюку. Конфіскувати майно керівників МСЕК неможливо, їм загрожує лише стаття про недостовірне декларування.

Щоб цих людей можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення і необґрунтовані активи, треба змінювати Кримінальний і Цивільно-процесуальні кодекси. НАЗК уже працює над змінами, говорив Павлущик.

Згідно з нормами чинного законодавства, притягнути до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення можна лише чиновників, які виконують функції держави або місцевого самоврядування. Це передбачено статтею 368-5 КК України, пояснила Фокусу заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Олена Мошенець.

Активи чиновників можуть бути визнані судом необґрунтованими за статтями 290-292 Цивільного процесуального кодексу України. НАЗК у межах повноважень не може складати документи, які стали б підставою для конфіскації судом коштів або активів зазначеної категорії осіб.

"Щоб таких осіб (працівників МСЕК, — ред.) можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення або конфіскувати за спеціальною процедурою цивільної конфіскації необґрунтовані активи, слід внести зміни до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України", — зазначає нардеп.

Суд може конфіскувати майно у власність держави у голів і членів МСЕК, якщо їхні корупційні злочини визнають особливо тяжкими або такими, що підривають основи національної та громадської безпеки за статтями 59 "Конфіскація майна" і 96-1 "Спеціальна конфіскація" КК України.

ДБР перевіряє довідки з інвалідності у всіх посадовців і за зловживання будуть відкривати кримінальні провадження. Підозри можуть оголошувати за такими статтями: підробка документів, шахрайство, незаконне збагачення та участь в організованому злочинному угрупованні, додала Мошенець.

Дороги йдуть у МОЗ: куди приведе розслідування злочинів членів МСЕК

Чиновники МСЕК, прокурори та інші клієнти — це вершина айсберга. Якщо розслідувати цю сферу глибше, виявляться їхні зв'язки з Міністерством охорони здоров'я. Саме МОЗ контролює діяльність МСЕК, нагадує старший партнер адвокатської компанії "Кравець і Партнери" Ростислав Кравець.

Але такі зв'язки розслідувати не будуть. Як показовий приклад можуть звільнити ще пару-трійку топчиновників із фіктивними інвалідностями, додав юрист.

"Знову таки, для їхнього звільнення доведеться доводити незаконність отримання довідок про інвалідність. Наступне болюче питання стосується відшкодування незаконно нажитого добробуту. Дивно, що жоден керівник правоохоронних органів не згадав про це", — зауважує Кравець у розмові з Фокусом.

Адвокат вважає, що якщо довідки про інвалідність підробляли, не потрібно вносити зміни до Кримінального кодексу України для вилучення незаконно нажитих активів. До звичайних громадян України часто звертаються з позовами про незаконно отримані кошти в рамках кримінальних справ, це давно усталена практика.

"Виконавча служба зазвичай вирішує, відбирати майно чи ні", — додав він.

Нагадаємо, Державна податкова служба вирішила перевірити оформлення інвалідності серед своїх чиновників. За підсумками довелося звільнити 16 осіб.

Президент України Володимир Зеленський 22 жовтня вирішив ліквідувати всі МСЕК. Комісії працюватимуть до 31 грудня, далі їхні функції передадуть кластерним і надкластерним лікарням.