По сусідству з Рильським і Сосюрою: історія будинку "Роліт", який зберігає злочини СРСР

"Роліт" мав стати затишним куточком для геніїв української творчої еліти, але обернувся справжнім пеклом для письменників. Що відомо про легендарний будинок та чи живуть зараз у ньому люди – розповідає Дім 24.

Історія будинку "Слово" отримала продовження у Києві

Ідея зібрати письменників під одним дахом зародилася на початку 1920-х років у Харкові. Згодом її підхопили й київські митці.

Ініціаторами будівництва знову стали представники української еліти. Опікувався проєктом дому, де могли б жити митці, письменник Іван Ле. У 1931 році знайшли місто для будівництва – схил колишнього Святославового яру (нині ріг вулиць Богдана Хмельницького і Михайла Коцюбинського). Хоча радянська влада і виділила гроші на будівництво, проте письменникам доводилося вкладати й свої гроші у будівництво житлового кооперативу.

Довідка. Назва будинку "Роліт" – це абревіатура від назви "Кооператив "Робітник літератури"".

Авторами архітектурного проєкту були Василь Кричевський – один із засновників Української академії мистецтв, а також його учень – архітектор Петро Костирко. Перший корпус збудували в 1931 – 1934 роках, а ось другий – у 1936 – 1939 роках вже за проєктом іншого архітектора Миколи Сдобнєва.

Якщо на будинок "Слово" у Харкові радянська влада не шкодувала коштів, то з будинком "Роліт" все було зовсім інакше. Бюджет нещадно зменшували, квартири були меншими, коридори вужчими, кімнати тіснішими, а кухні площею 2,5 квадратні метри взагалі з'явилися на кресленнях в останню мить завдяки зусиллям Івана Ле.

Як пояснювали самі архітектори, замість кухонь планували збудувати спільну їдальню у підвалі. Проте Іван Ле наполягав на тому, щоб у квартирі було місце, "де можна хоча б випити чаю".

Проєкт будинку "Роліт" у Києві / Фото є суспільним надбанням

На будівництво "Роліт" виділяли настільки мало коштів, що письменникам, які стали ініціаторами, довелося працювати підсобниками. Вони прибирали сміття, носили цеглу та усіляко допомагали втілити мрію про дім для української еліти.

Цікаво. Ходять легенди, що "Роліт" будували на місці іншої будівлі. Коли її демонтували, то у стіні буцімто знайшли замурований людський скелет. Радянські правоохоронці заявили, що злочин стався ще за часів царизму, тому кримінальну справу не відкривали.

Що стосується планування будинку, то перший корпус "Роліт" має 5 під'їздів на 60 квартир – дво- та трикімнатні. Саме в них почали заселятися письменники у 1934 році. Оскільки дім вважався "елітним", то у 5 під'їзді зробили кілька 4-кімнатних квартир.

У другому корпусі "Роліт" лише один під'їзд на 7 поверхів. У ньому архітектори створили 14 розкішних апартаментів. У кожній квартирі були робочі кабінети площею 22 – 25 квадратних метрів, 4-кімнатні квартири площею 97,6 квадратного метра та 5-кімнатні квартири площею аж 120,9 квадратного метра.

Як розкішний дім перетворився на чергове коло радянського пекла

У будинку "Роліт" у різний час загалом жило близько 130 письменників, а також відомі діячі мистецтв. Серед найвідоміших мешканців – Борис Антоненко-Давидович, Микола Бажан, Остап Вишня, Олесь Гончар, Андрій Малишко, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Михайло Стельмах, Павло Тичина, Юрій Яновський та багато інших відомих постатей української еліти.

Останніми серед відомих мешканців "Роліту" були український поет Леонід Вишеславський, який помер у 2002 році, і письменник та правозахисник, Герой України Микола Руденко – помер у 2004 році.

"Ветераном" будинку залишався літературознавець і багаторічний головний редактор журналу "Всесвіт" Олег Микитенко, який помер у 2020 році. Він єдиний, хто мешкав у "Роліті" від першого дня, адже заїхав до нього ще 6-річним хлопчиком.

Хто жив у будинку "Роліт" / Фото "УП"

Саме у будинку "Роліт" Олесь Гончар написав тут свій знаменитий роман "Собор", а в Андрія Малишка саме тут народилася популярна серед українців "Пісня про рушник". Чимало видатних творів Максим Рильський також написав у власній квартирі.

"Роліт" має й чимало легенд про своїх мешканців. Говорять, що Максим Рильський полюбляв слухати джаз у вільний час, а Микола Бажан – спав одягненим, адже боявся, що уночі до нього можуть прийти з арештом. Володимир Сосюра і його дружина Марія мали вибухові темпераменти, а тому сусіди часто ставали свідками їхніх сварок, а одного разу – й свідками, як з вікна полетіла друкарська машинка.

Разом з цими, здавалося б, простими побутовими історіями є й інші – трагічні. Як виявилося, "Роліт" продовжив історію харківського будинку "Слово" не лише ідеєю будівництва, а й страшними радянськими репресіями.

Як і у випадку з будинком "Слово", радянська влада стежила за кожним кроком і словом мешканців "Роліт". Працівники НКВС та КДБ могли у будь-яку мить прийти до будинку, заарештувати письменника, а його родину – виселити на вулицю.

Після цього у будинок підселяли "потрібних людей", які доносили на письменників. Ходить легенда, що сценарист та письменник Вадим Охрименко, який мешкав у 54-й квартирі, застрелився 1937 року через те, що його примушували доносити на Максима Рильського.

Крім того, письменника Григорія Косинку застрелили, коли він планував, як обставлятиме квартиру меблями, а Давида Гофштейна й Івана Кулика арештували та розстріляли. У таборах побували й інші мешканці "Роліт" – Остап Вишня, Борис Антоненко-Давидович, Матвій Талалаєвський.

Загалом, радянська влада репресувала та розстріляла 33 мешканців будинку "Роліт".

Що з будинком "Роліт" зараз

У 1970 році "Роліт" оголосили пам'яткою історії. До сьогодні у будинку збереглися меморіальні кімнати Івана Микитенка, Олександра Копиленка, Олеся Гончара, Леоніда Вишеславського, композитора Бориса Лятошинського.

Нині у будинку "Роліт" живуть люди, проте переважна більшість з них немає прямого стосунку до літератури. Ходять чутки, що співачка Ірина Білик та режисер Дмитро Богомазов також мають квартири у славнозвісному будинку.

Деякі помешкання тепер облаштовані під офіси, а на першому поверсі – відкрили книгарню. Ворота замкнені, а вхід до "Роліту" – зачинений. На сьогодні у відомому будинку та пам'ятці архітектури навіть продають кілька квартир.