Пограбування онлайн: як крадуть майно за допомогою недоброчесних нотаріусів та реєстраторів

Якщо ваше майно чи бізнес раптово переписали на іншу людину, у вас є вибір – звернутися до поліції і судитися, або ж поскаржитись до Офісу протидії рейдерству при Міністерстві юстиції. Щороку цей спеціальний орган розглядає по кілька тисяч скарг на тих, кого у медіа часто називають «чорними нотаріусами» або «чорними реєстраторами». За результатами розгляду цих скарг на колегії Мін’юст приймає рішення відхилити чи задовольнити ці скарги, скасувати певні реєстраційні дії чи взагалі позбавити доступу до реєстрів таких реєстраторів. Загальна статистика показує, що лише 21% скарг задовольняють.

Журналісти видання NGL.media зібрали і проаналізували близько 22,5 тис. таких рішень Мін’юсту, починаючи з 2016 року до липня 2024 року включно. Вони впорядкували всі дані та створили зручну систему пошуку, де легко можна знайти всі рішення щодо скарг на дії конкретного реєстратора чи нотаріуса.

Загалом у базу даних внесені майже 6,3 тис. реєстраторів та нотаріусів, але більша частина скарг припадають загалом на менше, ніж 500 осіб, на яких подали по 10 і більше скарг.

Цей інструмент стане в нагоді журналістам, які досліджують рейдерські захоплення, юристам, які аналізують практику для підготовки своїх скарг чи позовів, а також всім, хто хоче перевірити доброчесність певного нотаріуса чи реєстратора або ж дослідити чистоту історії певної нерухомості.

База скарг на реєстраторів. Як вона працює

Усі рішення по кожному реєстратору і нотаріусу журналісти завантажили на портал Pinpoint, який дозволяє гнучко шукати імена, підприємства, дати чи будь-які поєднання слів серед десятків тисяч документів. Наприклад, ви можете шукати усі документи зі згадкою певної вулиці та реєстратора (“вул. Рибацька” + Єрошенко), при цьому важливо пошукові терміни з кількох слів брати у лапки. Або ж ви можете виключити якийсь термін із результатів пошуку, поставивши перед ним мінус без пробілу (“вул. Рибацька” -Єрошенко). Щоб перейти на Pinpoint, клікніть сюди або на зображення.

Детальніші дані про реєстраторів та нотаріусів, на яких було 10 і більше скарг,  візуалізували.

Колишній реєстратор управління культури Чернівецької ОДА Микола Гергелюк – один із лідерів цього списку. У 2022 році на нього поскаржились більше ста разів різні релігійні організації УПЦ МП. Виявилося, що Гергелюк змінював їхні назви у реєстрі, додаючи фрази на кшталт «Не вказано про приналежність до російської православної церкви (Московського патріархату)». Більшість цих скарг задовольнили, заблокувавши реєстратору доступ до реєстру на три місяці, проте такі оригінальні записи у реєстрах досі трапляються.

Свої дії Микола Гергелюк у розмові з NGL.media пояснив патріотичною позицією. Зараз він вже не працює реєстратором, бо служить у війську.

Втім, ця курйозна історія є винятком, бо інші справи щодо реєстраторів та нотаріусів виглядають значно гірше.

Рекордсмени 

Окрім Гергелюка, виявили ще мінімум шістьох реєстраторів, на кожного з яких скаржилися до Офісу протидії рейдерству понад 100 разів.

Одним із таких реєстраторів є Сергій Родзін з Рівненської області. Зараз він судиться з Мін’юстом, намагаючись оскаржити блокування доступу до реєстру. За останні два роки на Родзіна поскаржилися 130 разів. Щоправда, більшість скарг стосується одного випадку порушень у 2022 році при реєстрації договорів оренди сільськогосподарських ділянок на користь однієї компанії. Значна кількість скарг зумовлена тим, що подавались вони для скасування державної реєстрації окремо по кожній ділянці.

Проте навіть якщо рахувати ці випадки як один, то скарг все одно досить багато. Сьогодні Родзін продовжує працювати у Висоцькій сільраді на посаді державного реєстратора, про що свідчить його декларація, яка була подана у березні 2024 року.

Увагу журналістів також привернула біографія Сергія Родзіна. Річ у тому, що до того, як стати реєстратором, він був досить відомою людиною в області – очолював поліцію у містечку Дубровиці Сарненського району Рівненщини. У 2016 році його арештували у рамках спецоперації «Бурштин», звинувативши у хабарництві та створенні злочинної організації. Врешті він вийшов під заставу у 2,7 млн грн, а пізніше уклав угоду про визнання винуватості, згідно з якою покарання у вигляді 5 років ув’язнення було замінено на три роки умовно. У березні 2020 року його звільнили від покарання через закінчення іспитового строку.

Ще одним рекордсменом за кількістю скарг виявився Андрій Ярошко, реєстратор Нижчелуб’янської сільської ради на Тернопільщині. Загалом на нього подали понад 60 скарг, більшість з яких були визнані справедливими. Щоправда, порушення були визнані незначними і йому не заблокували доступ до реєстру. Попри значну кількість скарг, Ярошко фактично порушив законодавство лише раз, бо більшість задоволених скарг були від одного підприємства  – ТОВ «Агро-Рось», а незаконні реєстрації були здійснені на користь підприємства «Деметра++». У всіх випадках йшлось про реєстрацію права оренди на сільськогосподарські земельні ділянки.

Цікаво, що свою кар’єру реєстратора Андрій Ярошко теж почав з хабарництва. Ще 25-річним молодим реєстратором він, як формулюють судді, «отримав неправомірну винагороду у розмірі 400 доларів». Тоді у 2013 році він визнав вину і його звільнили від основного покарання.

Виведення бізнесу з-під санкцій

У цьому тексті не можливо розповісти історії всіх реєстраторів та нотаріусів, чию роботу досліджував Офіс протидії рейдерству. Але варто показати тенденції та новації. Очільник Офісу протидії рейдерству раніше розповідав про перекваліфікацію деяких нотаріусів з тих, хто незаконно позбавляє власності, на тих, хто допомагає її позбутися. Мова про тих, хто перереєстровують майно підсанкційних осіб, яке у майбутньому може стати власністю держави.

NGL.media виявили кілька десятків наказів Мін’юсту за 2023-2024 роки, де згадується санкційне законодавство. Переважно йдеться про видалення з реєстру імен підсанкційних бенефіціарів українських компаній. Як розповів керівник Офісу протидії рейдерству Іван Кородюк, загалом щодо 98 юридичних осіб провели реєстраційні дії з порушенням санкційного законодавства.

Серед наказів журналісти знайшли історію з компаніями Вадима Новинського. Навесні СБУ звернулось до Мін’юсту зі скаргою, що Новинського виключили з бенефіціарів десятків компаній. У результаті перевірки скасували більшість змін, а також анулювали доступ до ЄДР двом нотаріусам (Аллі Смірновій і Олександрі Черник) і трьом державним реєстраторам (Анні Попадинець, Раїсі Хижці та Аллі Шевчук).

Схожою є історія зі зміною власників компаній «Осокорки-7» та «Академ-клуб», пов’язаних з Віктором Медведчуком і Оксаною Марченко. Після виходу розслідування Bihus.info про те, що низку їхніх активів переписали на нових власників, Офіс Генпрокурора звернувся до Мін’юсту і такі реєстраційні дії одразу анулювали. Але реєстраторів та нотаріусів не покарали.

Водночас були випадки, коли скарги подавали самі реєстратори та нотаріуси, які стверджували, що хтось використав їхні ідентифікатори доступу до ЄДР. Наприклад, такі скарги надходили від приватного нотаріуса з Полтавщини Людмили Русняк. Одна з її скарг стосувалася відомого бізнесмена Вадима Єрмолаєва, який перебуває під українськими санкціями, а п’ять його компаній переписали на його доньку Софію Кононенко.

Скарг стає менше

Варто зауважити, що кількість скарг зменшується. Проте основними причинами цього є не підвищення доброчесності реєстраторів та нотаріусів, а зміни в законодавстві та початок повномасштабного вторгнення. Тоді на певний час були призупинені будь-які операції з нерухомістю та бізнесом, відтак не було й скарг. Проте з відновленням реєстраційних дій, з’явилися і інші типи скарг – пов’язані з активами підсанкційних осіб.

Є ще одна причина зменшення кількості скарг, оскільки у 2019 році реєстраторів комунальних підприємств позбавили можливості вчиняти реєстраційні дії. А саме вони, за даними Мін’юсту, здійснювали найбільше незаконних змін у реєстрах. Пік такої діяльності припав на 2020-2021 роки.

До речі, на сайті Міністерства юстиції раніше був список реєстраторів та нотаріусів, яким було анульовано доступ до державних реєстрів, але зараз такий розділ зник з офіційного сайту. Мін’юст не надав журналістам актуальний список, а переслав запит NGL.media в ДП «Національні інформаційні системи», яке відповіло, що «такої інформації у готовому задокументованому вигляді не існує».

Фігуранти розслідувань

Один з найбільш медійних держреєстраторів Львова і околиць – 48-річний Михайло Живко. Його роботу висвітлювало багато ЗМІ, в тому числі NGL.media. То він допоможе з сумнівною реєстрацією землі родині Дубневичів, то – підсанкційного екс-митника Івана Бокала.

Раніше його вже судили за реєстрацію приватного права власності на комунальну земельну ділянку у Львові. Пізніше Живкові висунули офіційну підозру у справах про брюховицькі ділянки та будинок профспілок у центрі Львова. Обвинувальні акти в обох справах вже передали до суду.

На реєстраційні дії Михайла Живка загалом скаржилися 20 разів, проте лише в одному випадку скаргу задовольнили, заблокувавши йому доступ до реєстру на три місяці. Решту скарг Мін’юст відхилив з формальних причин.

Надходили скарги і на реєстраторок Ірину Ревакович та Христину Бойко, які фігурували у публікаціях NGL.media. Більшість скарг відхилили, але у найвідомішій історії за їх участі рішення Мін’юсту було не на їхню користь. Мова йде про «приватизацію» львівських комунальних ринків «Винниківський» та «Підзамче» в інтересах бізнесмена та екс-депутата Григорія Козловського.

Цей наказ Мін’юсту намагались скасувати в суді, але безуспішно. Втім, це не особливо допомогло, бо Львівська міськрада пішла на мирову угоду, а кримінальне розслідування триває досі без жодного результату. Ревакович і Бойко вже не працюють на посадах державних реєстраторів, як свідчать їх декларації, але судові позови про скасування деяких їхніх реєстраційних дій тривають досі.

Ще одна відома реєстраторка з Львівщини Наталія Лободинець відома тим, що внесла до реєстру дані про нерухомість на основі документів з майбутнього. Але судячи з декларацій – вона досі працює. Цього року вже було два накази Мін’юсту про блокування їй доступу до реєстру нерухомості на три місяці.

Найгучніша справа в історії Львова – це афера з десятками комунальних приміщень, які втратила Львівська міська рада. У цій справі фігурувало кілька реєстраторів та нотаріусів, зокрема нотаріус Уляна Пшенична. Колегія розглядали дві скарги щодо неї, але відмовила у їх задоволенні, бо в одному випадку вже був судовий спір, а в іншому сказано, що нотаріус діяла відповідно до законодавства.

Щоб побачити документи, які стосуються інших реєстраторів, перейдіть на портал Pinpoint.

Автори: Олександра Губицька і Наталя Онисько, аналіз даних Назар Тузяк,  обкладинка Вікторія Демчук

Джерело: NGL.media