Сховатися в армії від суду і покарання: що дозволяє закон і як це працює

Днями ледь не розгорівся скандал. Юридична компанія “Міллер” оприлюднила, що двоє обвинувачених у груповому зґвалтуванні 14-річної дівчинки на Закарпатті написали заяви про мобілізацію. В Міноборони одразу повідомили, що хлопцям у мобілізації відмовлено, але факт є факт: адвокати потерпілої переконані, що таким чином вони хотіли відкласти вирок на невизначений термін.

Тюрма чи армія – перед таким вибором сьогодні опинилися чимало осіб, які знаходяться під слідством або судом. Чи можна використати війну як спосіб уникнути покарання і де шпарини для корупції - досліджувала журналістка Коротко про.

Ґвалтівникам однаково не дозволено

Право на мобілізацію засуджених за кримінальні злочини та підозрюваних або обвинувачених регулюються різними законами.  У першому разі це закон №3687-IX від 08.05.2024, який визначає правила умовно-дострокового звільнення.

У другому – Кримінально-процесуальний кодекс: у 616-й статті викладено умови, за яких під час воєнного стану тримання під вартою скасовується для проходження військової служби. Слідство чи суд на цей період можуть продовжуватися, якщо фігурант справи має можливість приходити чи виходити на зв’язок дистанційно, але, як правило призупиняються. При цьому термін давності продовжує нараховуватися. Наприклад, якщо мобілізований вчинив нетяжкий злочин, то після 5 років перебування на війні може бути вже вільний.

Втім, право на захист Вітчизни дається не всім. Його позбавлені засуджені або обвинувачені у вбивстві двох чи більше осіб, особливо жорстоких вбивствах, особливо тяжких корупційних злочинах, тероризмі, злочинах проти національної і – увага! – всіх злочинах проти статевої свободи. Так само не підлягають призову під час воєнного стану засуджені по вищеперерахованих статтях.

Тобто ґвалтівники із Закарпаття, чия справа розглядається в апеляційній інстанції, взагалі не мають права на мобілізацію - ні до, ні після вироку. І все ж вони проїхали пів України, щоб мобілізуватися, до Обухівського ТЦК та СП у Київській області. Чи був у тому якийсь підтекст, обіцяють перевірити в Міноборони.

Цікаво, що, як пише та ж компанія Міллер, аналогічна ситуація і саме з Обухівським РТЦК була в Кагарлицькій справі: «обвинувачені у зґвалтуванні поліцейські також вирішили мобілізуватися саме перед оголошенням вироку. Це лише підсилює підозри щодо використання мобілізації як способу уникнути правосуддя», - підкреслюють адвокати.  

Прокурори не до всіх поступливі

Голова правління громадської організації “Захист в'язнів України” Олег Цвілий каже, що багато підозрюваних і обвинувачених пишуть заяви на контракт до війська. Особливо із слідчих ізоляторів, причому як чоловіки, так і жінки. Однак процедура отримання волі в такий спосіб не проста.

Спершу треба звернутися з клопотанням про скасування запобіжного заходу до прокурора. Якщо є його згода, пройти ВЛК.  Прокурор передає клопотання слідчому або судді, які ухвалюють або позитивне, або негативне рішення. Якщо позитивне -  доброволець має не пізніше як через 48 годин з’явитися в ТЦК для підписання контракту. Олег Цвілий відмічає, що більшість із тих, хто клопочеться про мобілізацію, вже мають відношення від військової частини.

- Звичайно, не всі бувають щирими в декларуванні бажання дати відсіч агресору. Але і не всіх, кого дійсно чекають у частинах, згодні випустити прокурори. Насправді звільнень небагато. Частково через скандали, що були на початку війни, коли в цю лазівку всунулися багато шахраїв і сепаратистів, які потім повтікали з війська, - каже правозахисник. – Тут, як і всюди: якщо робити чесно, то треба ганяти і добиватися, а там, де корупційна складова, все проходить як по маслу.

Воюють бідні чи вмотивовані

Війна – вона не всюди однакова. Є “нуль”, де щохвилини загрожує смерть, а є тил, де можна непогано відсидітися. Влітку минулого року голова Всеукраїнського об'єднання "Автомайдан" Катерина Бутко досліджувала, як судді, обвинувачені у корупції чи держзраді, рятуються  мобілізацією. Виявилося, що переважна більшість потрапляють “воювати” до ТЦК та СП, юридичних частин або в підрозділи охорони державних об’єктів. Цю армію мав шанси поповнити колишній суддя Макарівського районного суду Олексій Тандир, який своєю машиною насмерть збив нацгвардійця на блокпосту під Києвом.

Напочатку квітня цього року під час чергового судового засідання Тандир заявив про бажання мобілізуватися і надав листа від 163-го батальйону тероборони в Ніжині, куди його готові були взяти заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення. Через суспільний резонанс справа “не проїхала”, за клопотанням прокурора суд залишив підсудного під вартою. В ЗМІ писали, що командира батальйону, який підписав листа Тандиру, усунули з посади.

- Воюють бідні чи вмотивовані, багаті відсиджуються,- констатує Олег Цвілий. – Норма закону правильна і потрібна, інша справа - як її використовують. Заможна людина може дати хабар і прокурору, і судді. А для військової частини пригнати джип, безпілотник або купити щось командирові для особистого вжитку. Плюс-мінус один бойовий штик ролі не зіграє, а машина чи РЕБ - річ суттєва. Звільненого оформлять на кухню чи в забезпечення. Добре, якщо змусять сидіти в частині. Бо відомі випадки, коли людина тільки рахується в ній, а насправді займається власними справами.

У травні цього року видання NGL.media, проаналізувавши Єдиний державний реєстр судових рішень за 2022 -2024 роки, виявило близько  11 000 кримінальних справ, що були зупинені через мобілізацію обвинувачених.

Найчастіше дозвіл обміняти тюрму на армію отримували обвинувачені у крадіжках, ДТП з потерпілими, тілесних ушкодженнях, торговці та покупці наркотиків, шахраї та викрадачі авто. 185 призупинених справ кваліфікувалися по статті “Умисне вбивство”.