Таємниця на мільярд. Де, хто і як будує будує підземні школи-укриття

Підземні школи – шанс для дітей нарешті повернутися до традиційного офлайн навчання. Проєкт Dozorro TI Ukraine дослідив, як будують ці об’єкти у різних регіонах. Висновки невтішні: приховування кошторисів, порушення і завищення цін.

Традиційне офлайн навчання під час війни доступне не всім. У більш безпечних регіонах є можливість облаштувати укриття і спускатися туди тільки в разі потреби. Однак в областях, що потерпають від постійних обстрілів, такий формат незручний і все одно небезпечний. Тривоги можуть тривати більшу частину дня, тому ганяти дітей що дві години з укриття в клас – не дуже хороша організація навчального процесу. Разом з тим безпечно довести клас в бомбосховище від повідомлення про тривогу до перших вибухів може банально бракувати часу. Тож у містах, наближених до фронту, не дуже поспішали повертатися до традиційного офлайн-формату навчання. Натомість почали тестувати підземні школи.

Пошук закупівель будівництва таких об’єктів на Prozorro ускладнений, бо термін підземна школа там не використовується. Загалом їх називають протирадіаційними укриттями. Щоб відрізнити саме підземні школи від просто протирадіаційного укриття, до уваги бралися дороговартісні закупівлі, переглядалися кошториси (щоб зрозуміти, що мають побудувати та чим оснастити) та звірялася інформація про них із новинами в медіа та на сайтах місцевих рад. 

Харків: новатор підземної освіти 

Першим прифронтовим містом, де спробували повернути офлайн-навчання, став Харків. У минулому навчальному році на станціях метро облаштували навчальні класи. Як показала практика, ідея має право на життя – тож є шанс масштабувати.

Детальніше читайте тут: На Харківщині відкрилася перша підземна школа (відео)

Базою для створення повноцінної підземної школи з необхідними комунікаціями та достатнім рівнем безпеки стала Харківська гімназія №88. Мер Харкова Ігор Терехов озвучував приблизну суму будівництва ще на початку жовтня 2023 – 58 млн грн.

Проєктанта визначили у грудні – ним став ПрАТ «Трест Житлобуд-1», власником якого є чинний член виконкому міськради. Він погодився розробити проєкт за трохи більше ніж 700 тис. грн.

Весь процес будівництва з осені 2023 по весну 2024 висвітлював як особисто міський голова, так і регіональні медіа. Але міськрада оголосила закупівлю на Prozorro тільки у березні 2024 року – вже під кінець будівництва. Інтриги в цьому тендері бракує: бюджет майже 59 млн, як і казав Терехов ще у жовтні. Єдиний учасник ПрАТ «Трест Житлобуд-1» запропонував ціну аж на 1 гривню менше за очікувану вартість. Договір опублікували 3 квітня, але у медіа вже прозвітували про завершення будівництва за день до цього – якраз у день укладання договору. А от згідно з даними в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, школу побудували за два тижні – з 5 до 19 квітня. Буквально найшвидше будівництво століття. Заплатили за роботи теж швидко – вже 20 квітня постачальнику пішли 53 млн грн, а до кінця місяця він отримав решту. За авторський нагляд за будівництвом, який на таких роботах здійснює проєктант, ПрАТ «Трест Житлобуд-1» отримало ще чверть мільйона гривень.

Ми запитали в замовника, як так сталося, що школу побудували ще до оголошення тендера. І отримали розмиту відповідь, що договір уклали за результатами закупівлі, на підставі нього та відповідно до календарного графіка підрядник проводив будівельні роботи, і станом на сьогодні договір виконано. Цікаво, що Держаудитслужба промоніторила закупівлю і не знайшла порушень. Після повторного звернення орган пообіцяв ще раз дослідити цей кейс під час планової перевірки замовника.

Директорка департаменту освіти Харківської міськради Ольга Деменко повідомила, що в школі вчитимуться до 900 дітей у дві зміни, а найближчим часом побудують ще три такі обʼєкти. У планах – забезпечити кожен з девʼяти районів підземним закладом освіти.

У лютому оголосили тендер на проєктування підземної школи у ліцеї №153. Вартість договору виросла вдвічі у порівнянні з попереднім – до майже 1,5 млн грн. Вартість самого будівництва склала 70 млн, а переможцем закупівлі став єдиний учасник ТОВ «ТТ 2006» зі знижкою державі у 8 тис. грн. Ми не вперше аналізуємо тендери за участю цієї компанії й кожен раз ідентифікуємо завищені ціни. Саме ця закупівля також потрапляла під приціл нашого моніторингу, де знайшли переплату понад 9,5 млн грн. За результатом нашого звернення правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження.

З початку року на Prozorro також зʼявилися закупівлі з розробки проєктної документації для підземних шкіл на базі ліцею №138 з орієнтовною вартістю будівництва до 98,7 млн, ліцею №107 – до 96,5 млн і ліцею №91 – до 98,9 млн. А от ліцей №124 можна знайти поки тільки в системі DREAM – по ньому закупівель ще не оголошували.

Крім того, підземні школи в інших куточках області вже будують у Пісочині, Коротичі, Лозовій та Люботині. У Савинській громаді тільки розробляють проєкт.

Запоріжжя: амбітні плани та приховані кошториси

У Запоріжжі планується побудувати 10 підземних шкіл. Про це влітку повідомив Іван Федоров, голова Запорізької ОВА. Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» оголосило відповідні тендери, але конкуренція на них виявилася мінімальною. Саме це ДП закуповувало проєктні роботи у Запоріжжі, в інших громадах це робили безпосередньо заклади освіти.

У квітні для закладів міста напряму придбали одразу три проєкти підземних шкіл – на базі Центру «Грані», гімназії №107 та школи №88. Уклали прямі договори з Комунальним підприємством «Градпроект» Мелітопольської міської ради вартістю 470 тис. кожен. Із цим же підприємством уклали договори і в Кушугумській та Широківській громадах на 470 та 533 тис. грн відповідно. Винятком стала лише Михайлівська громада, де проєктувати протирадіаційне укриття Балабинського ліцею «Престиж» доручили ТОВ «НК Астра-Дніпро» з рекордною для цієї області сумою – 720 тис. грн.

Проєктувальником для решти анонсованих очільником ОВА шкіл стала мелітопольська компанія-тезка вже згаданого комунального підприємства – ТОВ «Градпроект-М», яким через ТОВ «Техпроект-М» володіє Єгоркін Максим Володимирович. 

Новими локаціями обрали Запорізький колегіум «Елінт», академічний ліцей № 46, Запорізький ліцей «Логос» і Біленьківський ліцей «Лідер». Договори уклали у травні-червні.

У липні у перших трьох обʼєктах внесли коригування до документації – новим підрядником стає ТОВ «Градпроект-М». У вересні проєкт Балабинського ліцею «Престиж», який розробляла фірма з Дніпра, теж іде під ніж: підрядником для коригування знову обрали ТОВ «Градпроект-М», оскільки право замовника вже передали на державне підприємство. 

Першим у Запоріжжі оголосили тендер на будівництво підземної школи вартістю понад 111 млн. На відміну від Харківської міськради, його опублікували завчасно. На тендер прийшов тільки один учасник. 

Станом на зараз у системі Prozorro оголошено 11 таких тендерів, з них 10 – завершено укладеним договором, ще стосовно одного очікуються рішення про визнання переможця. З 11 оголошених у шести був лише один учасник. Три компанії – ТОВ «Мелісіті» (три договори), ТОВ «Адонія компані» (два договори) та ТОВ «Компанія Позитив» (шість договорів) – отримали всі контракти, не конкуруючи між собою. Жодна з цих компаній не зустрічалася з іншою у 11 майже аналогічних тендерах. Ще дві компанії намагалися змагатися, але перемогти їм так і не вдалося.

Також примітно, що у жодному з договорів за результатами цих тендерів немає даних щодо цін, тому проаналізувати їх на предмет завищення неможливо. Запорізький центр розслідувань неодноразово звертався до держпідприємства із проханням надати кошториси, щоб громадськість могла пересвідчитися, що махінації з вартістю будматеріалів відсутні. Але навіть запит від народного депутата Ярослава Юрчишина не зміг схилити працівників поділитися цією таємницею на мільярд. Буквально мільярд гривень – майже стільки коштуватиме заплановане будівництво.

Крім зазначених витрат, на будмайданчику передбачено здійснення авторського та технічного нагляду. Авторський, звісно, здійснюватиме ТОВ «Градпроект-М». Технічний нагляд будуть проводити ФОП Куделько В. В. (два договори на суму 2,1 млн грн), ТОВ «Техпроект-М» (три договори на суму 2,7 млн грн), та ФОП Єгоркін М. В. (п’ять договорів на 5,5 млн грн). 

Технічний нагляд – це контроль за дотриманням проєктних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також за якістю та обсягами робіт. Законодавством передбачена пряма заборона на здійснення технічного нагляду працівниками проєктних та будівельних організацій, що є підрядниками на цих обʼєктах. 

Формально ФОП Єгоркін і справді не працює у ТОВ «Градпроект-М», він лише його власник. І ТОВ «Техпроект-М» не виконує робіт на об’єкті, а тільки володіє компанією-підрядником. Тому юридично норму виконано, а де-факто технічний нагляд теж потенційно пов’язаний із проєктантом.

Розпочате будівництво у Вільнянську, судячи з новин у медіа, поки відкладається через геологічні особливості обраних земель – шукатимуть іншу ділянку через ґрунтові води.

Кривий Ріг: дорого

На Дніпропетровщині не відстають від сусідів: у Кривому Розі теж є аналогічні проєкти. Там оголосили три тендери на будівництво підземних шкіл. Єдиним учасником стало ТОВ «Сапсан-КР». Вартість об'єктів – від 51 до 63 млн грн. Аналіз кошторисів цих будівництв виявив потенційну переплату понад 5 млн грн на будматеріалах по кожному об'єкту. За підрахунками, у випадку будівництва 10 шкіл сума переплат може дорівнювати вартості ще однієї школи. 

Херсон: досвід колег

У Херсоні також повідомляли про плани побудувати підземні медичні заклади.

Інші регіони

У Полтаві у вересні опублікували перший прямий договір на власне будівництво (школа №55) на 95 млн грн з ТОВ «Алсвіт плюс» – компанією, яка нерідко потрапляє під радар журналістських розслідувань щодо переплат на закупівлях Полтавщини. У складі договору відсутня кошторисна документація, тому перевірити ціну матеріалів неможливо.

У Донецькій області також були аналогічні ініціативи. Планували побудувати підземну школу в Покровську, проте наразі інформація про таке будівництво відсутня. В інших містах області також немає завершених чи активних закупівель.

Щодо Миколаївської області ситуація доволі неоднозначна. Попри близьке розташування до зони бойових дій, підтверджень будівництва підземних шкіл нема. При цьому, саме відсутністю очного навчання мер Миколаєва Олександр Сєнкевич пояснював навесні те, що його сімʼя не повертається в Україну. А от директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська в інтервʼю поділилася досвідом Очаківської громади, де восени 2023 року фактично організували прототип підземної школи та запустили офлайн навчання для двох класів. Широкого поширення цих ідей в інших громадах області не зафіксовано.

Про Одещину також складно сказати, адже ні в медіа, ні на Prozorro підтверджень планів будувати підземні школи нема. Щодо будівництва в Одесі висловив побоювання заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти Сергій Колебошин через особливості підземних робіт у місті – там багато катакомб та високий рівень підземних вод. 

Державна підтримка

Вже у травні Міністерство науки та освіти затвердило перелік обʼєктів для фінансування створення безпечних умов у школах за рахунок субвенцій з державного бюджету. На це передбачили 2,5 млрд грн. У серпні Кабмін ухвалив додаткове фінансування цього напрямку -– загальний обсяг субвенції на цей момент становить 7,5 млрд грн. Частина цих грошей піде на фінансування нового та вже розпочатого будівництва підземних шкіл, насамперед у Харкові та Запоріжжі. Сподіваємося, що наступного разу ми зможемо описати не тільки порушення та схеми, а й добросовісну конкуренцію, ефективні закупівлі та реальну економію бюджетних коштів.

Міжнародна підтримка

Цьогоріч литовський проєкт Co-create Future of Ukraine проводить відбір проєктів будівництва підземних шкіл. Планують звести по одному обʼєкту в Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській та, імовірно, Харківській області. Про це повідомив Артурас Жарновскіс, керівник литовських програм Co-create Future of Ukraine. Місцеві медіа зазначають, що на Чернігівщині підземну школу побудують у Деснянській громаді, на Сумщині у Шосткинській. Невідомо, чи будуть відбуватися торги на Prozorro, чи організація передасть вже готові проєкти на баланс громад. 

Що далі?

Складна безпекова ситуація, особливо у прифронтових регіонах. Система освіти стагнує, бо запровадити офлайн чи змішаний формат у повному обсязі неможливо. Водночас онлайн-формат теж не завжди можливий через відключення електрики. І підземні школи – варіант, як частково вирішити ці проблеми. Найближчим часом – це ледь не єдиний вихід дати дітям можливість навчатися та соціалізуватися у традиційному форматі. Така реакція на запит суспільства дає позитивні надії. Проте віддавати підряди без тендеру чи з обмеженням участі – неприпустимо.