Вибори у Грузії: масові фальсифікації та чому цю країну захоплює Росія

Крім "Грузинської мрії", до парламенту офіційно проходять ще чотири опозиційні сили, які сподівалися разом створити коаліцію.

У штабі грузинської опозиції усе що відбувалося на цих виборах називають не інакше як спецоперацією Кремля До них доєднується і президентка. Саломе Зурабішвілі певна - результати голосування сфальсифікували - і закликає відстоювати своє право на справедливі вибори на площі Руставелі.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

"Ми були не просто свідками, а й жертвами того, що можна назвати нічим іншим як російською спецоперацією — новою формою гібридної війни проти нашого народу та нашої країни. Як остання незалежна інституція в цій країні, я повинна чітко заявити, що я не визнаю ці вибори. Їх визнання означатиме легітимізацію захоплення Грузії Росією", - заявила Саломе Зурабішвілі.

Бійки, погрози, маніпуляції з бюлетенями і перешкоджання незалежним спостерігачам - голосування по всій Грузії ознаменувалося масовими порушеннями на дільницях. Їх зафіксували щонайменше 2 сотні. Найкричущий випадок у місті Марнеулі встигли відзняти на камеру. На очах у всіх - у скриньку для голосування один з місцевих посадовців від правлячої партії "Грузинська мрія" закидує оберемок бюлетенів. Результати цієї дільниці довелося анулювати - у МВС проти порушника відкрили справу.

"Команди Європарламенту стали свідками на деяких дільницях високої напруги, плутанини та хаосу. В окремих випадках – вкидання бюлетенів у виборчі скриньки, фізичний напад на спостерігачів, які намагалися повідомити про порушення, видалення спостерігачів та ЗМІ з виборчих дільниць, розривання скарг спостерігачів, залякування виборців на виборчих дільницях і поза ними, присутність кількох партійних спостерігачів, які видавали себе за громадських спостерігачів. Крім того, таємниця голосування не завжди була забезпечена", - каже голова делегації Європарламенту Антоніо Лопес-Істуріс Вайт.

Попри усі скандали за підрахунком голосів правляча партія "Грузинська мрія" на чолі із її засновником Бідзіною Іванішвілі отримала 54 відсотки голосів - а це означає, що вони залишаються при владі четвертий термін поспіль і отримують більшість місць у парламенті.

"Я хотів би висловити подяку громаді, яка тут зібралася, і всій Грузії, нашим дорогим виборцям, які чесно і з такою відданістю йдуть за нами. Це вже четверті вибори, четверті вибори. Той факт, що одна і та ж партія може досягти такого успіху в такій складній ситуації, є хорошим показником таланту грузинського народу", - каже Бідзіна Іванішвілі.

Крім "Грузинської мрії", до парламенту офіційно проходять ще чотири опозиційні сили, які сподівалися разом створити коаліцію. Це об'єднання "Коаліція за зміни", "Єдність - Національний Рух", "Сильна Грузія" та партія колишнього прем'єр-міністра Георгія Гахарія "За Грузію". Деякі з них вже заявили, що на знак протесту відмовляються отримувати мандати. Кажуть - результати волевиявлення дуже різняться з даними незалежних екзитполів.

"Грузинська мрія" не може залишатися при владі цієї країни. Це вкрадені вибори. Це узурпація влади і конституційний переворот. Це не буде прийнято. Це не Росія, це не Венесуела. Це Грузія", - каже Ніка Гварамія, лідер "Коаліції за зміни".

Саме "Грузинська мрія" взяла курс на пом'якшення відносин із Москвою, попри криваву війну 2008 року. З Кремлем торік відновили авіасполучення, а цьогоріч навіть попри протести протягли до парламенту скопійований у Кремля так званий "закон про іногентів", який дуже критикували на Заході. Через відвертий антиєвропейський курс чинної грузинської влади у Брюсселі фактично призупинили процес їхнього вступу в ЄС, хоча торік вони разом з Україною отримали статус кандидата. "Грузинська мрія" свої дії пояснюють прагненням до миру і спроби домовитися з Москвою. Примітно, що у передвиборчих рекламах вони використовували кадри української війни - мовляв, якщо не хочете отак - то обирайте нас. Що дуже сильно розкритикували в українському МЗС.

Результати нинішнього парламентського волевиявлення критикують і на Заході. Президент Литви, приміром, заявив, що Грузія віддаляється від можливого членства в ЄС, держесекретар Ентоні Блінкен закликав до міжнародного розслідування. А глава Євроради Шарль Мішель пообіцяв підняти це питання на неформальній європейській раді у Будапешті 8 листопада. До речі, очільник Угорщини, чия країна нині головує в Євросоюзі - запланував візит до Грузії. У Брюсселі відмежовуються від такого кроку, коментуючи цю новину заявили, що якщо таке станеться - то це буде особиста ініціатива Віктора Орбана.