Євангелісти Галса представляють Україну на виставці в Берліні

У Берлінській картинній галереї завершується виставка «Франс Галс: Король швидкоплинного моменту» — найбільша виставка нідерландського майстра в історії та центральна подія року.

Серед 75 експонованих робіт є близько 50 найважливіших картин Франса Галса з понад 20 державних і приватних колекцій у Європі, США та Канаді. Одеський музей західного і східного мистецтва взяв участь у цьому масштабному міжнародному проєкті.

Завдяки дев’яти роботам, які зберігаються у Берлінській картинній галереї, вона володіє однією з найвишуканіших і найцінніших колекцій живопису Франса Гальса у світі. Серед них такі шедеври, як «Malle Babbe», «Catharina Hooft with her Nurse» та «Singing Boy with Flute».

Окрім добірки високоякісних робіт Гальса, виставка у Берліні також представляє твори його сучасників з Гарлема, що дозволить розмістити Гальса в контексті його часу. Серед 75 робіт, представлених на виставці, близько 50 найважливіших картин Франса Гальса з понад 20 державних і приватних колекцій Європи, США та Канади – зокрема, такі шедеври, як «Marriage Portrait of Isaac Massa and Beatrix van der Laen» з Рейксмузеуму, «Young Man with a Skull» з Національної галереї в Лондоні та «The Lute Player» з Лувру в Парижі. Також представлені роботи, які раніше ніколи не демонструвалися в Німеччині, такі як монументальна картина «Худа компанія», ширина якої перевищує чотири метри.

Проєкт стартував у Великобританії 30 вересня 2023 року, продовжився в Нідерландах, а з 12 липня по 3 листопада відбувається фінальний етап у Берліні. Організатори виставки навіть передрукували величезний каталог, щоб додати наші твори.

До того, Франс Гальс, поряд із Рембрандтом та Вермером, займає одне з найпочесніших місць серед нідерландських художників XVII століття. Окрім того, що він створював виразні та нестандартні портрети гарлемської еліти, Гальс став першим художником у Голландії, який почав зображувати соціальних аутсайдерів у форматі портрета. Його живопис, виконаний швидкими, сміливими мазками, вплинув на митців кінця XIX століття, причому імпресіоністи вважали його одним зі своїх попередників.

Франс Гальс є квінтесенцією Золотого століття Голландії, епохи розквіту мистецтва, науки та торгівлі. Його роботи відображають не тільки майстерність художника, але й дух того часу, коли Голландія стала одним із центрів культурного та економічного життя Європи. Згідно з останніми дослідженнями до його авторства офіційно віднесені 184 картини, серед яких “Бенкет офіцерів стрілецької роти Святого Георга”, “Опікунки старечого дому”, “Жінка, що п'є з совою на плечі” та багато інших. Вони знаходяться у найкращих галереях світу та приватних колекціях.

Його роботи були новаторськими для свого часу і вплинули на багатьох пізніших художників, таких як Ван Гог та рух імпресіоністів. Два найзначніші внески, які він зробив в історію мистецтв: поєднання глибокого реалізму з яскравими кольорами (здалеку його роботи виглядають реалістичними, а зблизька розкриваються талановитою грою мазків) та внесення психологічної глибини у портрет, підкреслюючи зовнішні прояви внутрішнього життя людини.

Відомий своєю живою, безпосередньо-експресивною манерою письма, Гальс першим наважився передати мимовільні емоції, зокрема грайливу посмішку, у своїх роботах. Наперекір тому, що це фізіономічно-пластичне досягнення барокового майстра не стосується картин з одеської колекції, їхня унікальність полягає у тому, що це рідкісний приклад релігійних сюжетів у творчості суто світського живописця.

Серед шедеврів, представлених на виставці в Берліні, особливо виділяються дві роботи з колекції Одеського музею західного і східного мистецтва — "Євангеліст Лука" та "Євангеліст Матвій". Ці рідкісні полотна, що входять до серії портретів чотирьох євангелістів, створені Франсом Гальсом у 1620-х роках, є важливими зразками релігійного живопису майстра, який переважно славився своїми портретами світських осіб.

Ці два шедеври були створені Хальсом ймовірно для католицької чи лютеранської церкви. Однак невеликий розмір і інтимний характер живопису дозволяють припустити, що вони могли бути написані для приватної капели або нелегальної католицької церкви у Гарлемі, або ж для приватного колекціонера. Ці роботи відомі своїм виразним зображенням обличчя, де художник передав глибину характеру своїх героїв.

Картина Франса Гальса "Святий Лука" представляє образ євангеліста в традиційній іконографії. Старий чоловік сидить за столом, зосереджено пишучи в товстій книзі, що символізує написання Євангелія. За його спиною зображено символ євангеліста — теля, яке є традиційним атрибутом Луки. Камерний характер картини підкреслюється поясним зрізом фігури та невеликим розміром полотна, що створює відчуття інтимності сцени.

Простір кімнати ледь позначений та наголос присутній на обличчі та руках Луки. Теплі коричневі тони домінують у колористичній гамі, що характерно для нідерландського мистецтва Золотого віку. Картина є рідкісним прикладом релігійного живопису Гальса, який переважно славився своїми портретами та рідко зображав святих. За словами експерта з творчості художника Слайва, знайти релігійну картину Гальса — це справжня рідкість, як і натюрморт Мікеланджело.

"Святий Лука" не відображає академічний ідеал краси; навпаки, Гальс зображує сувору правду первісного християнства. Лицарі віри, такі як Лука, були простими людьми, що часто перебували в умовах скрути, як це відбувалося з апостолами, які зазнавали утисків і знущань, перебували у в'язницях. Сам Лука, за церковною легендою, був ув'язнений разом зі Св. Павлом, якого він лікував.

На картині "Святий Матвій" зображений апостол, що традиційно асоційований з символом ангела, який часто зображується на іконографічних зображеннях поряд із ним. У випадку роботи Гальса, фігура Матвія займає основне місце на полотні. Він зображений у момент писання свого Євангелія, що підкреслює його роль як автора одного з чотирьох канонічних Євангелій. Картина вирізняється характерним для Гальса живим пензлем та експресивною манерою виконання.

Колористична гамма "Святого Матвія" включає теплі коричневі та золотисті відтінки, що створюють відчуття затишку та духовної піднесеності. Образ святого сповнений глибокої задумливості, що додає картині інтимності та глибини. Матвій зображений як зрілий чоловік із бородою, його погляд спрямований на невидимого спостерігача, що створює відчуття живого спілкування.

Ці шедеври є втіленням глибокої духовної сили та справжності, притаманної ранньохристиянським ідеалам. Гальс, через цей образ, нагадує про суть віри, що залишається незмінною навіть у найтяжчі часи. Твори є важливим свідченням рідкісного релігійного жанру у творчості митця та символом стійкості та духовного багатства української мистецької спадщини.

Перші згадки про цей цикл датуються 1760 роком, коли він був включений до спадщини художника Герарда Хоета Мл. Потім картини були придбані у Нідерландах для Ермітажу. У 1771 році кораблі, які перевозили ці картини разом з іншими придбаннями, потрапили в шторм: один із них затонув, а другий, пошкоджений, ледве дістався Фінської затоки. У Ермітажі картини опинилися в запасниках і вважалися не дуже видатними. Вони згадуються в каталозі Ермітажу 1774 року, складеному Ернстом Мюніхом.

У 1812 році куратор Ермітажу Франц Лабенський відібрав 30 картин для прикраси католицьких храмів Північного Причорномор'я. У березні того ж року ці картини були відправлені на Херсонщину. Ймовірно, в середині XIX століття, під час Кримської війни, цикл був розділений.

У революційні роки початку XX століття роботи були загублені. Лише в 1958 році картина "Святий Лука" знову з'явилася на одеському ринку Привоз. За легендою, полотно було куплено у старенької жінки за 9 рублів. Однак ця історія, як стверджують працівники музею, є вигаданою. Насправді обидві картини надійшли до Одеської картинної галереї російського мистецтва ще у 1920-х роках, а потім були передані до Музею західного і східного мистецтва.

У 1958 році обидві картини були відреставровані у Києві. Мистецтвознавець Людмила Сак першою висловила припущення, що їхнім автором може бути представник школи Гальса. Пізніше, у тому ж році, Ірина Ліннік, співробітниця Ермітажу, підтвердила авторство Франса Гальса.

Весною 1965 року обидві картини були привезені до Московського Пушкінського музею на виставку західноєвропейського живопису XV—XVIII століть. 9 березня, під час санітарного дня, коли музей був закритий для відвідувачів, картина "Святий Лука" була викрадена через недбалість музейних працівників. Полотно було варварськи вирізане з рами тупим ножем.

«У нас, у Радянському Союзі, на відміну від Заходу, музеї не грабують», — заявила Катерина Фурцева незадовго до крадіжки з Пушкінського музею

Вважалося, що картину могли викрасти на замовлення, оскільки в музеї були не менш цінні експонати. Кілька місяців безрезультатних пошуків не дало результатів. Зрештою злочин було розкрито завдяки помилці злочинця. Через майже пів року після викрадення він запропонував купити полотно за 100 тисяч рублів людині, яку вважав іноземцем. Після цього зловмисник був затриманий і картину повернули.

Картина була сильно пошкоджена через погані умови зберігання. Полотно було згорнуте в трубку, через що на ньому утворилися тріщини. Для відновлення картини знадобилося понад два з половиною роки, і її реставрацію провів Степан Чураков, один із найкращих реставраторів країни. Після реставрації "Святий Лука" повернувся до Одеського музею західного і східного мистецтва.

Ці картини є символами культурної стійкості та значущості української мистецької спадщини. У різні періоди ці картини брали участь у численних виставках у Гарлемі, Лондоні, Києві, Вашингтоні, і були включені в авторитетні каталоги. Полотна Франса Гальса протягом семи місяців демонструвалися в Італії на виставці "Georges de La Tour: L'Europa della luce" у королівському палаці Мілана. Роботи Гальса з Одеського музею були представлені поруч із картинами з Національної галереї мистецтв у Вашингтоні, галереї Уффіці, Пінакотеки Ватикану та інших музеїв. Востаннє ці твори експонувалися за кордоном у 2020 році в "Palazzo Reale" у Мілані, Італія.

Одеські картини мають особливу художню й історичну цінність, оскільки демонструють, як виглядали роботи Франса Гальса на нетипові для нього релігійні сюжети. Хоча ці картини формально є релігійними, по суті вони є портретами, новаторськими як за простонародним типажем, так і за віртуозною манерою живопису, що на 200 років випереджала імпресіоністичну техніку.

Робіт такого рівня в Україні більше нема. Вони мають величезне значення як для національної, так і для світової культурної спільноти, оскільки представляють один із найкращих зразків голландського живопису Золотого віку. Творчість Франса Хальса, представлена в Україні, є важливим культурним надбанням, яке варто зберігати та популяризувати.

Цей міжнародний проєкт відбувається у той час, коли Одеському музею західного і східного мистецтва виповнилось 100 років. За століття свого існування, музей став одним з найвизначніших культурних закладів України, зберігаючи та експонуючи неоціненні твори мистецтва світового значення. А наразі роботи з колекції експонуються на виставці в Берлінській картинній галереї, що дозволяє зберегти культурну спадщину України та представити її світовій спільноті.