Мінус 700 вікон. Хто і коли відбудує Держпром?

28 жовтня увечері російська керована авіаційна бомба влучила у північну стіну Будинку державної промисловості. Держпром, який за час війни став головним символом харківської стійкості, зазнав видимих руйнувань. 

Потрібно багато експертиз

З фасаду пошкодження на Держпромі майже непомітні. Лише кілька вибитих шибок та купа дошок перед 8-м під'їздом говорять про те, що з будівлею не все гаразд. Вхід до сусіднього 7-го під'їзду вільний, чергова сидить на вахті, але крім неї та прибиральниць сьогодні тут ніхто не працює. У цьому під'їзді розташовані кабінети кількох управлінь обласної адміністрації, регіональне відділення Держкомітету фінмоніторингу, Харківський господарський суд, офіси приватних компаній. У вестибюлі біля ліфтів лежать зібрані вцілілі речі, стоїть сейф. На поверхах чути дзвін скла – там метуть те, що залишилося від вікон.

Найбільше постраждала прибудова, в якій знаходилося приміщення суду. Бомба пробила дах третього поверху і пошкодила другий.

«Пошкоджено фрагменти перекриття другого і третього поверхів та фрагмент зовнішньої стіни одного з приміщень північної частини будівлі. Більші пошкодження спричинив прорив інженерних мереж, внаслідок чого підтоплені всі приміщення під’їзду», – повідомили в Ukrainian Heritage Monitoring Lab, яка займається документуванням наслідків російських обстрілів.

На підприємстві ще точно не оцінили масштаби збитків та не провели опис пошкоджень. Сьогодні тут займаються нагальними проблемами – закривають контури вікон.

«Нам потрібен час, аби обійти все і подивитися, що пошкоджено – потрібно як мінімум три дні. Приблизно 600-700 вікон ми втратили, я так думаю. Перекриття не постраждали, окрім прибудови до трьох поверхів, більше ніде. Люди там працюють, ми зашиваємо контури. Для цього також потрібно не менше трьох днів», – розповів KHARKIV Today директор Держпрому Микола Чехунов.

Якщо із закриттям вікон можна впоратися до кінця робочого тижня, то ремонт побитих стін може розтягнутися на роки. Адже будівля є пам'яткою архітектури, і просто так відновити втрачені стіни, як це робиться на харківських багатоповерхівках, тут не вийде.

«Зараз буде створена комісія з обстеження, вона дійде до висновку, що треба проводити інструментальне обстеження, на яке будуть запрошені відповідні фахівці, інженери-будівельники. Вони зі спеціальним обладнанням проведуть аналіз пошкоджень. Далі розробляється відповідна науково-технічна рекомендація, і тільки після цього можна буде казати про якісь роботи», – пояснив KHARKIV Today головний архітектор Харківської області Антон Коротовських.

Начальник ХОВА Олег Синєгубов заявив, що вже шукає гроші на відбудову. Він планує просити їх з держбюджету, у ЮНЕСКО, у різних благодійних організацій та меценатів, зокрема в американського філантропа-мільярдера Говарда Баффета, який багато допомагає Харківській області. 

У 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром до списку обʼєктів для посиленого захисту, але це не включення до Світової спадщини ЮНЕСКО (станом на лютий 2022 року площа Свободи з силуетом Держпрому стояла у черзі). Тим часом організація ніде не висловила свого ставлення до злочину російських військових – відповідного допису немає ані на сайті, ані в соцмережах ЮНЕСКО.

Вороги не вперше атакують Держпром

Бомбардування Держпрому для багатьох харків'ян стало шоком, адже ця будівля від початку повномасштабного вторгнення стала символом місцевого спротиву завдяки емблемі, розробленій художником Патріком Касанелі «Харків Залізобетон» . 

«Мені здається, що на Харківське мистецтво, на Харківський стиль, впливає саме Держпром. Ця сіра залізобетонна скеля, ця геометрія, ці патерни, що повторюються – неминуче впливають на місцевих. Раціоналізація і простору, і думок, і навіть творчих поривів, як наслідок впливу цієї форми», – написала на своїй сторінці у Facebook харківська художниця Поліна Кузнєцова.

Саме залізобетон вже не вперше рятує Держпром від знищення. Міський голова Ігор Терехов на місці прильоту сказав, що «Держпром вцілів у Другій світовій війні, але зазнав руйнувань через росіян». Про це були численні дописи у соцмережах. Проте це не зовсім так. Під час окупації міста нацисти знищили всі інженерні системи Держпрому, намагалися підпалити будівлю – але залізобетон не горить. Коли у 1943 році точилися бої за Харків між Червоною Армією та Третім Рейхом, нацисти спробували зруйнувати харківський символ.

«Покидаючи Харків, фашисти замінували Держпром. У підвалі будівлі знайшли обвуглені останки людини зі слідами тортур і кульових ран. На думку фахівців, саме він зробив неможливим вибух мінних зарядів. Детально про це розповіла «Будівельна газета» 4 лютого 1986 року в статті «Операція «Пастка». Тільки одна велика пробоїна зяяла під перехідним містком, що примикає до 7 під'їзду. Вибухова хвиля вигнула віконні рами сходової клітки. У вестибюлі 7 під'їзду не стало зовнішніх вхідних дверей, фрамуги і турнікета, а також більшої частини паркетної підлоги на першому і третьому поверхах. Дах будівлі зяяв пробоїнами від бомб і снарядів, мертвими коробками застигли ліфти», – писали автори книги «Держпром» Едуард Звоницький та Олександр Лейбфрейд.

Ремонтували його вже після війни, з 1944 по 1947 рік. Відбудовою займався завод «Світло шахтаря». Всі конструкції вдалося відновити в оригінальному вигляді.