Опитування: українці критично сприймають підвищення податків, владу та не полишають надії на перемогу

Всеукраїнська громадська організація "Передові Правові Ініціативи" провела масштабне соціологічне дослідження, опитавши у період 18-20 жовтня 2024 року 5011 респондентів як в Україні, так і за кордоном. У фокусі опитування були ставлення громадян до підвищення податків, рейтингів політиків, можливих шляхів завершення війни та інших проблем.

Про це пишуть Українські новини.

Новину про підвищення податків, за яке на початку жовтня проголосувало 246 народних депутатів, українці сприйняли негативно.

Так за даними опитування, 57,83% українців сприймають нещодавнє рішення Верховної Ради підвищити податки негативно, а ще 35,30% — вкрай негативно. Лише 3,97% підтримують таке рішення, обґрунтовуючи його необхідністю залучення додаткових коштів під час війни.

Водночас більше ніж 96% опитаних вважають це підвищення податків несправедливим кроком, і 90,16% впевнені, що це вкрай неприйнятно в умовах воєнного стану.

Серед причин підвищення податків громадяни називають непрофесіоналізм уряду (42,13%), недостатнє розуміння економічних процесів (30,17%) та можливі домовленості з олігархами (23,07%).

Більшість опитаних підтримують інші джерела для поповнення бюджету: 47,81% вважають, що ці кошти можна отримати з арештованих російських активів, а 44% виступають за збільшення податків для олігархів та великих бізнес-груп.

"Ми проводили дослідження як раз після прийняття закону і побачили вкрай негативне ставлення електорату. Лише 4% підтримують таке рішення, обґрунтовуючи його необхідністю залучення додаткових коштів під час війни. Більшість же опитаних — це 96% -переконані, що податковий тягар під час війни може бути підвищено тільки для олігархічних бізнес-груп, а не для громадян чи малого бізнесу. Прийнятий закон — це приклад вкрай непопулярного кроку влади який у подальшому буде мати негативний електоральний вплив на політичні сили які підтримали підвищення податків...", — говорить Наталія Якимчук, керівниця дослідницького проєкту, соціолог — маркетолог ВГО "ППІ".

Опитування також показало, що 87,63% українців не схвалюють політику чинної влади. Респонденти вказують на корупцію (30,3%), репресивну мобілізацію (17,53%) та необґрунтоване підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги (12,48%) як головні причини незадоволення.

Щодо політичних уподобань, якби президентські вибори відбулися сьогодні, 15,98% респондентів підтримали б Володимира Зеленського, 12,07% — Юлію Тимошенко, а 7,24% — Петра Порошенка.

У Верховній Раді, за оцінками опитаних, шанси пройти мають партія Зеленського (13,97%), "Батьківщина" (11,41%) та Євросолідарність (6,43%).

"Якщо подивитись на дослідження за останні пів року, можемо констатувати, що рейтинг чинного президента стабілізувався. Його рейтинг і рейтинг Юлії Тимошенко за період між двома останніми хвилями опитувань зросли приблизно однаково — майже по 1%. Водночас збільшилася частка респондентів, які не визначилися зі своїми політичними симпатіями — на 5,41% і тих, хто не піде на вибори — на 2,62 %. Тобто кожен четвертий не визначився — 25% — це значна кількість. І, на моє переконання, одна з причин — це невизначеність населення відносно майбутнього, в якому напрямку ідуть справи в країні...", — наголошує соціолог Наталія Якимчук.

Поділилися українці думками, щодо свого ставлення до війни та формули майбутнього миру. Завершення війни 56,46% українців бачать через відновлення територіальної цілісності в кордонах 1991 року та вступ до ЄС та НАТО. Проте 43,54% виступають за можливість двосторонніх переговорів для негайного припинення бойових дій.

Опитані українці також поділилися думками щодо проведення референдуму на тему мирних домовленостей із Росією: 42,91% підтримують цю ідею, 40,11% виступають проти, і близько 17% не мають чіткої позиції.

На питання про компроміси під час можливих перемовин, 52,9% вважають, що Україна повинна вимагати вихід на кордони 1991 року і вступ до НАТО, тоді як 47,10% готові погодитись на замороження конфлікту по лінії фронту й інтеграцію неокупованих територій до ЄС і НАТО.