Писати правду, приборкати ШІ, перевіряти інформацію: висновки з конференції «ДезАут»

Понад 20 експертів та експерток зі сфер медіа та медіаграмотності, гендерної та ШІ-дезінформації, а також представників та представниць громадського сектору й країн-партнерок обговорювали актуальні виклики інфобезпеки, та шукаючи ефективні рішення проти нових загроз під час конференції «ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля». Про це повідомила ГО «Інтерньюз Україна».

Виконавча директорка департаменту програм з підтримання миру та стабілізації Міністерства міжнародних справ Канади Памела Мур, відкриваючи захід, зазначила, що РФ координує дезінформаційні кампанії у світі, поширюючи маніпулятивні наративи, щоб викривити інформаційний простір, посіяти розгубленість, розбрат й недовіру до демократії.

«Ці дії ставлять під загрозу багато життів. Підривають мир, процвітання та індивідуальні свободи, а також загрожують дестабілізацією нашій міжнародній системі, заснованій на правилах», — сказала посадовиця.

директорка департаменту програм з підтримання миру та стабілізації МЗС Канади Памела Мур

На чотирьох дискусійних панелях обговорювали:

• як функціонує інформаційне поле України під час повномасштабної війни;
• яка роль штучного інтелекту в інфовійні з росією;
• як росія виправдовує гендерно зумовлені злочини на окупованих територіях, дискредитує воїнок ЗСУ та українських біженок за кордоном;
• як просувати бренд і підвищувати репутацію України за її межами.

До найбільших інформаційних небезпек для України віднесли: споживання новин із соцмереж, скорочення підтримки регіональних медіа, використання ШІ для створення фейків, падіння довіри до традиційних медіа та низьку якість української журналістики. Учасники пропонували власне бачення боротьби із цими викликами.

«Для початку слід максимально закрити канали поширення російської дезінформації. Другий напрям — це створення власного контенту. Третій — медіаосвіта. Щоб люди могли самостійно визначати правдивість інформації», — вважає керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.

Попри загальне визнання, що Росія використовує «Телеграм» для поширення фейків та маніпуляцій, учасники панелі сумніваються в необхідності його заборони.

«Якщо ми закриємо Telegram, російські бюджети на дезінформацію не зникнуть. І є побоювання, що ці бюджети перейдуть в TikTok. Інформацію в Telegram ми принаймні можемо аналізувати, бо це текст. У TikTok терабайти відео, з якими складно працювати», — вважає журналіст, ведучий програми «Свобода слова» Вадим Карпʼяк.

журналіст, ведучий програми «Свобода слова» Вадим Карпʼяк

Загрозу в поширенні пропаганди через певні соцмережі й сумніви влади щодо потреби їх регулювання вбачає директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Ще одна небезпека — падіння довіри до традиційних медіа та маніпуляції, створені штучним інтелектом.

«І, нарешті, поляризація, зумовлена, зокрема, єдиним марафоном, який дуже відхилив маятник довіри в суспільстві. У підсумку ми маємо дуже позитивну картинку на телебаченні, і суспільство шукає деінде щось, чим можна її збалансувати», — зазначила Оксана Романюк.

директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк

Значним викликом, на думку експертів, є погіршення навички українців розпізнавати маніпуляції. У 2023 році індекс медіаграмотності громадян знизився до 76%, у порівнянні з 81% наприкінці 2022-го. Однак для цієї тенденції є пояснення.

«Одним із компонентів вимірювання індексу є споживання медіа. Зараз ми фіксуємо в українців втому від новин, і через падіння цього споживання вважаємо, що люди стали менш відповідально підходити до підбору джерел та перевірки інформації», — розповіла директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко.

директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко

За її інформацією, у 2023 році тільки 12% українців підтвердили, що розуміють роль штучного інтелекту у створенні пропаганди та вважають, що можуть її розпізнати. Хоча ШІ активно застосовують для генерації фейків.

Разом із цим, експерти переконані, що штучний інтелект можна використовувати й для боротьби з дезінформацією.

Також на конференції обговорили проблему гендерної дезінформації. Учасникам та учасницям презентували дослідження СтратКому ЗСУ щодо спроб російських пропагандистів дискредитувати Олену Зеленську в Україні та за кордоном. Другою частиною блоку стала дискусійна панель про російські маніпуляції питанням гендеру.

Аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба виділила чотири основні гендеровані наративи російської пропаганди проти українок:

• виправдання гендерно зумовленого насильства та заклики до нових воєнних злочинів;
• представлення військовослужбовиць ЗСУ «несправжніми жінками», щоб виправдати жорстоке поводження з ними в полоні;  
• дискредитація жінок, що пішли служити в ЗСУ;
• дискредитація українських біженок за кордоном.

Деякі з них можна побачити й в українському інфопросторі. ГО «Інтерньюз-Україна» провела дослідження проблематики гендерної дезінформації в медіа, яке підтвердило використання цих тем для посилення нерівності у суспільстві.

Спікери відзначили, що українські підлітки перебувають в зоні впливу російської дезінформації, оскільки рівень споживання російського контенту серед них все ще значний.

Обговорюючи, як Україні протидіяти Росії у глобальному інформаційному просторі, спікери погодилися, що найкраща стратегія у боротьбі з дезінформацією — поширювати власні наративи. Для цього важливо доносити новини з України іноземцям, використовуючи власні ресурси.

«Ми маємо писати правду. Люди, які нас читають, повинні розуміти — що б не сталося в Україні, Росії (та загалом у цьому регіоні), — вони можуть довіряти нашій інформації», — вважає заступник головного редактора The Kyiv Independent Олексій Сорокін.

Він зазначив, що у глобальному інформаційному полі українські медіа мають адаптувати контент для міжнародної аудиторії та не боятися висловлювати критичні зауваження, оскільки це підвищує довіру та покращує репутацію.

Минулого року проактивна увага до України у світі знизилася. Тому українцям варто шукати нові способи достукатися до міжнародної авдиторії.

Конференція організована ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади. Партнерами конференції були «Інститут масової інформації», «Детектор медіа», «Гендер в деталях», кампанія проти сексизму в медіа та політиці «повага», центр прав людини ZMINA.

Фото: «Інтерньюз Україна»