Україна бореться за виживання, а не за перемогу: The Economist про "похмурі настрої США"

На думку авторів статті, проблема полягає не стільки у стрімкій втраті території Україною, як у постійному зменшенні чисельності та якості українських сил.

Україна зараз бореться за виживання, а не за перемогу, у той час, коли російські війська проривають українську оборону. Тим часом США більше не зможуть надавати військову допомогу Україні без ухвалення для себе серйозних ризиків.

Про це пише The Economist із посиланням на чиновника, знайомого з передаванням американської допомоги.

Втрати України на полі бою

The Economist зауважує, що ЗСУ вдалося утримати Покровськ, охоплений бойовими діями. Але на інших ділянках фронту Росія прорізає собі шлях через українську оборону. Біля Куп'янська російські війська розрізали надвоє українські формування на річці Оскіл. У Часовому Яру на сході після шести місяців спроб окупанти перетнули головний канал Сіверський Донець. Південніше російські війська зайняли висоту у Вугледарі та його околицях і наступають на Курахове з двох напрямків. На Курщині Україна втратила приблизно половину території, яку захопила.

Що робити

На думку авторів статті, проблема полягає не стільки у стрімкій втраті території Україною, як у постійному зменшенні чисельності та якості українських сил.

У виданні зазначають, що українські підрозділи недокомплектовані та перенапружені, виснажені великими втратами. Незважаючи на новий закон про мобілізацію, який набув чинності в травні, армія, молоді люди неохоче записуються на службу, "яка в кращому випадку є безстроковою, а в гіршому – одноразовою".

Західні партнери приватно закликають керівництво України знизити вікову межу мобілізації з 25 років, щоб збільшити потенційний резерв новобранців. Але будь-яким змінам заважають політична чутливість і побоювання щодо і без того тривожної демографічної кризи.

За словами Джека Вотлінга з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень, є кілька причин невдач України. Однією з них є нестача засобів протиповітряної оборони, що дозволяє російським безпілотникам-розвідникам встановлювати "безперервне і щільне спостереженням".

Далі росіяни завдають ударів балістичними ракетами та безпілотниками по українській артилерії в тилу та плануючими бомбами по військах на фронті, дозволяючи Росії повільно, але стабільно просуватися невеликими підрозділами, часто використовуючи мотоцикли, оскільки танки надто легко помітити. Обмежені запаси снарядів в Україні, а також танків та бронетехніки ускладнюють цю проблему. Чим менше вогневої потужності та броні, тим більше покладається на піхоту і тим більше втрат.

РФ ризикує, але вважає, що Україна "посипеться" першою

У виданні наголошують, що Росія теж має безліч проблем і не може воювати вічно. Але американські, європейські та українські чиновники хвилюються, що за нинішніх тенденцій українська точка зламу буде першою.

"Москва, схоже, робить ставку на те, що вона зможе досягти своїх цілей на Донбасі наступного року, – пише Вотлінг, – і нав’язати українській армії рівень втрат і матеріальної деградації настільки високим, що вона більше не зможе перешкоджати подальшому просуванню". Це, попереджає він, дасть Росії важіль впливу на будь-які подальші переговори.

Похмурі настрої США щодо допомоги Україні

При цьому у США настрої щодо України щодалі більш похмурі. Так, ті, хто бере участь у плануванні в Пентагоні, кажуть, що на практиці амбіції початку 2023 року щодо повернення Україною територій або примушення Росії до переговорів поступилися місцем бажанню уникнути поразки.

"У цей момент ми все більше думаємо про те, як Україні вижити", – цитує ЗМІ посадовця, що бере участь у цьому плануванні.