Україна та Росія ведуть переговори про припинення ударів по енергоінфраструктурі – Financial Times

Україна і Росія ведуть попередні переговори про припинення ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури один одного, повідомляє Financial Times із посиланням на обізнані у питанні джерела.

За словами співрозмовників видання, зокрема і українських чиновників, Київ прагне відновити переговори за посередництва Катару, які були близькі до досягнення угоди в серпні, але зірвалися через вторгнення України в Курську область.

«Є дуже попередні переговори про потенційне відновлення.  Зараз ведуться переговори щодо енергетичних об'єктів», – сказав один з дипломатів.

Ця угода, в разі її досягнення, могла б стати найбільш значною деескалацією від моменту повномасштабного вторгнення Росії

Цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що угода про захист енергетичних об'єктів може свідчити про готовність Росії до більш широких мирних переговорів.

За словами високопоставленого українського чиновника, в останні тижні,  в рамках домовленостей, досягнутих розвідувальними службами обох країн, Росія і Україна вже скоротили кількість атак на енергетичну інфраструктуру одна одної.

З наближенням зими Україна стикається з серйозними викликами через масштабні російські ракетні удари, які знищили майже половину її енергогенеруючих потужностей.

Зараз країна переважно покладається на свої атомні електростанції та імпорт енергоносіїв від європейських партнерів.

І Київ, і Москва раніше визнали, що припинення атак на українську електромережу та російські нафтопереробні потужності відповідає їхнім взаємним інтересам.

Але, як наголосив російський високопосадовець, який бере участь у переговорах, Путіннавряд чи погодиться на угоду, поки російські війська не витіснять українські з Курської області, де Київ все ще контролює близько 600 кв. км території.

«Поки українці топчуть землю в Курську, Путін завдаватиме ударів по енергетичній інфраструктурі Зеленського», – сказав співрозмовник.

Водночас, за словами високопоставленого українського чиновника, Україна планує продовжувати завдавати ударів по російських цілях, включаючи нафтопереробні заводи, щоб примусити Росію до переговорів.

Враховуючи заборону на використання далекобійної зброї, яка могла би завдавати ударів по енергетичних та військових об’єктах в Росії, додав співрозмовник, у Києва не так багато важелів для того, щоб примусити росіян до переговорів.

Як пише видання, вторгнення в Курську область призвело до того, що Москва вийшла з попереднього раунду переговорів у серпні, саме тоді, коли офіційні особи почали планувати особисту зустріч у Досі.

Посередником у цих переговорах, які відбулися в червні після проведення Мирного саміту в Швейцарії, став Катар.

Інші спроби досягти домовленостей також зазнавали невдачі в минулому. За словами чотирьох українських посадовців, восени минулого року Київ і Москва уклали «мовчазну угоду» про те, що не завдаватимуть ударів по енергетичних об'єктах один одного.

Як наслідок, стверджують двоє українських і одне американське джерело, Росія тієї зими утрималася від масштабних атак на енергетичну інфраструктуру України. За словами цих людей, ця домовленість мала прокласти шлях до формальної угоди.

Однак у лютому і березні цього року Київ відновив атаки безпілотників на російські нафтові об'єкти, прагнучи посилити тиск на Москву.

Незважаючи напопередження Білого дому про необхідність припинення ударів, Київ продовжував їх, тож Москва розцінила це як порушення домовленості.

Тоді Росія пішла на ескалацію, завдавши ракетних ударів по електростанціях на всій території України, зокремазруйнувавши Трипільську ТЕС за 40 км від Києва.

В рамках української кампанії з початку 2024 року було завдано ударів щонайменше по дев'яти з 32 великих російських нафтопереробних заводів.

Сергій Вакуленко з Євразійського центру Карнегі повідомив, що на піку атак у травні постраждало 17% російських нафтопереробних потужностей, однак більшу частину з них відремонтовано.

Росія експортує відносно невелику кількість нафтопродуктів, а її нафтопереробні потужності більш ніж удвічі перевищують споживання палива.

Реакція Росії на атаки Києва занурила більшу частину України в тимчасову темряву і призвела до відключення 9 ГВт потужностей з виробництва електроенергії – половини того, що було потрібно Україні минулого року, щоб пережити зиму. Київ виявився неспроможним повністю відновити ці потужності.

Минулого тижня Путін заявив, що Росія готова розглядати «будь-які варіанти мирних домовленостей, виходячи з реалій на місцях».

Раніше він вимагав від України повного контролю над чотирма прифронтовими областями, які Москва займає лише частково, а також повного скасування західних санкцій. Україна вважає ці умови неприйнтяними для будь-яких потенційних мирних переговорів.

Путін заявив, що Туреччина, яка допомагала у посередництві під час невдалої спроби домовитися про припинення війни навесні 2022 року, нещодавно запропонувала нові мирні пропозиції, які Україна одразу ж відкинула. 

«Очевидно, що вони ще не готові. М'яч на їхньому полі», – сказав російський президент.