Зеленський просить у Вашингтона далекобійні ракети Tomahawk, у чому причина, — NYT

Протягом кількох тижнів президент України Володимир Зеленський підштовхував західних лідерів підтримати його "план перемоги", який, як він стверджує, покладе край війні з Росією у 2025 році. Але український президент отримав підтримку тільки на словах. Однак тепер, коли в Курську область почали прибувати солдати з КНДР, ситуація може змінитися. До того ж вояж Зеленського може бути підготовкою українців до угоди з Росією. Про це пише The New York Times.

Аналітики на Заході вважають лобістську поїздку Володимира Зеленського по США і Європі за останні шість тижнів провалом. Оскільки дозволу запускати ракети великої дальності по військових цілях у глибині Росії Україна так і не отримала. І жодна велика держава публічно не схвалила запрошення України в НАТО, поки вирує війна.

Але справжня аудиторія для цього плану може бути вдома, кажуть деякі військові аналітики та дипломати. Зеленський може використати свою жорстку рекламу — включно з нещодавнім зверненням до парламенту — щоб показати українцям, що він зробив усе, що міг, і підготувати їх до можливості того, що Україні доведеться укласти угоду і дати українцям зручного цапа-відбувайла: Захід.

З огляду на ослаблення підтримки Заходу, втрати на Східному фронті і в Курській області Росії, а також вибори у США, що наближаються і можуть означати кардинально іншу політику щодо України, у президента України може не залишитися інших варіантів.

Україна може використати прибуття солдатів із КНДР у своїх цілях

Володимир Зеленський робить усе можливе, щоб змусити Сполучені Штати та інших союзників узяти на себе зобов'язання в тому, що, на думку України, їй потрібно, щоб він міг вести переговори з позиції сили. Український президент використовує прибуття північнокорейських військ для участі в боях разом із ЗС РФ у Курську, щоб спробувати створити деякий імпульс для свого плану.

В інтерв'ю журналістам минулого тижня Зеленський заявив, що у нього немає очевидного плану Б, якщо Захід не підтримає його план.

"Я не наполягаю, щоб вони робили це саме так. Я сказав, що це спрацює. Якщо у вас є альтернатива, то, будь ласка, вперед", — говорив президент України.

Він повторив, що, як і раніше, проти поступок територій. Але він також говорив про дипломатичні кроки щодо вирішення таких питань, як захист енергетичної інфраструктури та створення безпечного судноплавного коридору з України на Чорному морі.

І він натякнув на один підхід, який може дозволити Україні зберегти обличчя, якщо вона не поверне собі всі землі, захоплені Росією. "Ніхто не визнає юридично окуповані території такими, що належать іншим державам", — сказав він.

Зеленському відмовили надати ракети "Томагавк"

Американські чиновники в приватному порядку висловили деяке роздратування планом перемоги Зеленського, назвавши його нереалістичним і майже повністю залежним від західної допомоги. Вони говорили на умовах анонімності, щоб обговорити конфіденційну військову інформацію.

Показовий приклад: у якийсь момент Зеленський запропонував "пакет неядерного стримування", у якому Україна отримає ракети "Томагавк" (Tomahawk). Це прохання назвали у США "абсолютно нездійсненним".

"Томагавк" має дальність понад 2400 км, що в сім разів більше за дальність далекобійних ракетних систем ATACMS, які Україна отримала цього року. І Сполучені Штати відправили лише обмежену кількість таких систем, заявили високопоставлені американські чиновники.

Україна також не надала переконливих доводів Вашингтону щодо того, як вона використовуватиме далекобійну зброю, заявили американські чиновники. Список цілей всередині Росії набагато перевищує кількість ракет, які США або будь-який інший союзник могли б поставити, не наражаючи на ризик ракети, призначені для потенційних проблем на Близькому Сході та в Азії, додали вони.

Чотири американські чиновники нещодавно повідомили The New York Times, що Зеленський був приголомшений тим, що президент Байден не дав йому дозволу використовувати американські ракети великої дальності для удару по глибокій території Росії, коли вони зустрілися у Вашингтоні у вересні. У минулому Байден зазвичай поступався після початкової відмови від прохань України про постачання такої зброї, як танки Abrams, винищувачі F-16 і ATACMS.

Збиток від війни відчуває і Росія

Поки Зеленський продовжує просувати свій план, війна завдає великої шкоди обом сторонам. Росія просувається вперед на сході. ЗСУ потребують більше зброї, снарядів і ресурсів.

Однак Росія зазнає величезних втрат у своєму похмурому марші вперед; за словами американських офіційних осіб, у вересні вона втратила більше солдатів убитими і пораненими, ніж у будь-який інший місяць війни; військові аналітики США і Великої Британії оцінюють кількість жертв більш ніж у 1200 осіб на день.

Широко поширена думка, що жодна зі сторін не готова до офіційних переговорів. Українські та західні чиновники розглядають пропозиції Росії обговорити мир як вимогу капітуляції.

Зеленський звернувся до Організації Об'єднаних Націй із проханням підтримати Україну і не допустити заморожування війни Росією.

Загроза широкомасштабного конфлікту на Близькому Сході відвернула увагу від України. Втома Заходу від війни в Україні реальна, "і стає дедалі очевиднішою", заявив нещодавно Financial Times міністр закордонних справ Фінляндії.

Президент Чеської Республіки заявив минулого місяця, що Україна повинна визнати реальність того, що їй доведеться тимчасово поступитися територією Росії. Багато дипломатів і аналітиків кажуть, що найімовірнішим результатом війни в найближчому майбутньому буде угода, яка тимчасово заморозить обидві сторони вздовж ще не визначеної лінії.

"Ми дедалі частіше чуємо у Вашингтоні та Європі, що Києву нерозумно розраховувати на повернення 100 відсотків своєї території, і українці починають це усвідомлювати", — заявив Каміль Гранд, колишній помічник генерального секретаря НАТО та експерт із питань оборони Європейської ради з міжнародних відносин, який нещодавно відвідав Україну.

"Є світ, у якому вони допускають російську окупацію на якийсь час. Але для цього потрібна демілітаризація лінії фронту, а потім українці захочуть отримати супергарантії безпеки, щоб уникнути відновлення війни Росією через п'ять років", — сказав він.

Вибори у США вплинуть на війну в Україні

Аналітики стверджують, що вибори у США, які відбудуться всього за кілька днів, багато в чому визначать майбутнє війни.

Колишній президент Дональд Дж. Трамп, кандидат від Республіканської партії, і його напарник Джей Ді Венс ясно дали зрозуміти, що вони скептично ставляться до продовження американської підтримки України. Віцепрезидентка Камала Гарріс, кандидатка від Демократичної партії, заявила, що продовжить підтримку України, як це робив Байден. Але багато експертів кажуть, що вона може переглянути те, яку допомогу Сполучені Штати готові надати.

І потім є головна мета Зеленського — отримати запрошення в НАТО під час війни. Хоча деякі союзники по НАТО, як-от країни Балтії та Польща, здаються відкритими для цієї ідеї, і НАТО неодноразово обіцяло, що Україна зрештою приєднається до альянсу, Сполучені Штати та Німеччина виступають проти запрошення України під час війни через побоювання, що НАТО може бути втягнуте в конфлікт із ядерною Росією.

Українці сподіваються, що Байден зробить щось, щоб зміцнити свою спадщину в Україні — наприклад, схвалить використання ракет великої дальності або швидший шлях до НАТО.

Серед українців звинувачення Заходу — рідкісні в перший рік війни — набирають обертів після затримок із військовою допомогою і відчуття, що союзники України надають Україні рівно стільки зброї, щоб вона не програла. За даними Кільського інституту світової економіки в Німеччині, Європа і США вже витратили близько 220 мільярдів доларів на допомогу і військову техніку для України.

Нагадаємо, в Україні спостерігаються проблеми з системою управління військами і це потрібно змінювати, щоб не було трагічних наслідків у майбутньому. Таку думку висловив народний депутат Верховної ради та секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. За його словами, та система, яка діє зараз і передбачає функціонування оперативно-стратегічних та оперативно-тактичних угруповань військ, була актуальною та ефективною на початку повномасштабної війни. Тоді в командування була можливість швидко перекидати бригади на різні напрямки. Нині ж настав час усе це змінювати.