ЕС оценил готовность Украины к вступлению, критика телемарафона, мегапогонь в Испании: новости дня

Про все важливе і цікаве за середу, 30 жовтня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Звіт Єврокомісії з критикою телемарафону.

У фокусі дня – звіт Єврокомісії щодо прогресу держав-кандидатів, включно з Україною, який потрапив в розпорядження "Європейської правди".

У Європейській комісії зазначили, що у процесі підготовки до вступу в ЄС Україна "виконала всі кроки", визначені у висновку Європейської комісії від 2022 року щодо надання статусу кандидата.

Серед іншого, у документі позитивно відзначені зусилля України щодо прав нацменшин.

Єврокомісія також кілька разів зауважила, що "обмеження основних прав, пов’язані з воєнним станом, залишаються загалом пропорційними".

Згідно зі звітом, попри прогрес у фундаментальних реформах, "потрібні подальші зусилля".

"Україні слід продовжувати зосереджуватись на подальшому створенні надійного досвіду правоохоронної діяльності у справах про корупцію на високому рівні… також посилити боротьбу з організованою злочинністю", – рекомендується в документі.

Серед іншого, у документі наголошено і на необхідності вдосконалювати реформи в галузі державного управління та децентралізації.

Європейська комісія також вважає ефективною роботу українського парламенту попри обмеження, обумовлені воєнним станом, але бачить також обмеження прав опозиції та тримає їх на контролі.

А ще Брюссель чекає від України відновлення роботи мовників замість телемарафону "Єдині новини".

Одне з критичних зауважень Брюсселя стосується фінансування з держбюджету телемарафону "Єдині новини".

Також прозвучали сумніви про об’єктивність телемарафону.

Загалом Єврокомісія готова відкривати перші переговорні кластери з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.

"За умови виконання Україною усіх умов, Єврокомісія очікує відкриття переговорних кластерів, починаючи з "основних засад", якнайшвидше у 2025 році", – йдеться у заяві.

Варто зауважити, що слово "кластери" вжито у множині.

Згодом єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї у своєму виступі не уточнив умов для відкриття кластерів і сказав, що відкриття можливе тоді, коли Україна пройде скринінг законодавства.

Переговори про вступ нових держав-членів до ЄС розбиті на 35 глав, згрупованих у 6 кластерів, які відкриваються почергово.

Рекомендація Єврокомісії щодо Молдови.

Єврокомісія також рекомендує відкривати перші переговорні кластери з Молдовою у 2025 році "якнайшвидше, за виконання усіх умов" – так само, як з Україною.

"За умови виконання Молдовою умов, Єврокомісія очікує відкриття кластерів, починаючи з "основних засад", якнайшвидше у 2025 році", – йдеться у комюніке без уточнень, про які умови йдеться.

Аналогічні формулювання використали і щодо України.

У ньому прихильники євроінтеграції перемогли з мінімальним відривом завдяки голосам діаспори.

А 3 листопада у Молдові відбудеться другий тур президентських виборів, громадянам країни потрібно буде обрати між проєвропейською чинною президенткою Маєю Санду, або Александром Стояногло.

Він позиціонує себе як проєвропейський кандидат, водночас доволі розмито висловлюється стосовно повномасштабного російського вторгнення в Україну та закликає розвивати відносини з Москвою.

Докладніше – в статті ЄС, комунізм та "новий погляд" на Україну.

Все про Стояногло, який може виграти вибори у Молдові.

Або з Росією, або до ЄС.

Напередодні другого туру виборів президента Молдови єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї нагадав про принцип Євросоюзу: або з Росією, або до ЄС.

"Це політика, яку ми проводили останні п’ять років", – пояснив комісар.

Крім того, високий представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель дав зрозуміти, що Сербії доведеться обирати між вступом у ЄС і дружбою з Москвою.

Боррель зазначив, що Сербії як майбутньому члену ЄС потрібно буде узгоджувати свою зовнішню політику із загальною політичною лінією Євросоюзу, що включає у тому числі приєднання до європейських санкцій – важливої складової зовнішньої політики, і що у ЄС не має бути сумнівів щодо стратегічного курсу Сербії.

Він акцентував, що за теперішніх обставин "бізнес як завжди" з путінською Росією неможливий, і так само ЄС не може не турбуватися через зближення Сербії з Китаєм.

І Євросоюз зрозуміти можна.

Особливо, на тлі політики, передусім, угорської влади, яка продовжує розвивати стосунки з Росією і її партнерами.

Дійшло до того, Угорщина проігнорувала зустріч НАТО, де обговорювали її "економічний нейтралітет".

Причому посли і аташе з питань оборони держав-членів Північноатлантичного Альянсу зібрались в угорській столиці – Будапешті.

Метою зустрічі було обговорення угорської політики щодо заохочення зв’язків з Росією і Китаєм.

Дипломат НАТО, який говорив із Politico на умовах анонімності, зазначив, що останні дії та риторика Угорщини викликають "серйозне занепокоєння".

До речі, і прем’єр Словаччини Роберт Фіцо намагається мавпувати політику угорського колеги Віктора Орбана.

Він також продовжує розвивати співробітництво із державою-агресором.

Серед іншого, він сказав про бажання приїхати в Москву на 9 травня.

Умови ЄС щодо Грузії.

А з Грузією, яка у грудні минулого року отримала статус кандидата на вступ до ЄС, ситуація геть інша.

Європейська комісія вважає, що для початку переговорів про вступ країна повинна змінити курс, який наразі ставить під загрозу її шлях до ЄС.

Також у звіті Єврокомісії зазначається, що дії грузинського уряду від весни 2024 року ставлять під загрозу шлях Грузії до ЄС і де-факто призупиняють процес вступу.

У Брюсселі вважають, що країна "повинна насамперед повернутися до виконання дев'яти кроків" та скасувати вищевказані закони.

За словами топдипломата ЄС Жозепа Борреля, ситуація з виборами є частиною тенденції останніх місяців, у межах якої Грузія "іде від ЄС, його цінностей і принципів", а повернення на європейський шлях можливе за політичної волі грузинської влади.

Тим часом, у Грузії розслідують ймовірні фальсифікації на парламентських виборах, які пройшли 26 жовтня, та викликали президентку на допит.

Саломе Зурабішвілі відмовилась іти на допит до прокуратури.

За словами президентки Грузії, її виклик до прокуратури "дивним чином збігається з вказівками Дмитрія Медведєва".

Він напередодні закликав "усунути з посади та заарештувати" Зурабішвілі.

"Я звертаюся до прокуратури, ви підзвітні народу, громадськість вимагає від вас негайного розслідування, а не моїх доказів, і ніхто не очікує, що прокуратура в цій ситуації сьогодні почне очевидні політичні процеси проти президента", – зазначила грузинська президентка.

Натомість, вона закликала Захід чинити тиск на партію влади, яка за даними Центрвиборчкому Грузії отримала на виборах більше 50% голосів.

Вчора ввечері в Тбілісі влаштували акцію протесту проти підсумків парламентських виборів.

Студенти пройшли ходою до будівлі грузинського парламенту.

Учасники акції прийшли з прапорами Грузії та ЄС.

Студенти тримали в руках плакати з меседжами, які підкреслюють, що молодь Грузії обирає Європу, а не Росію, європейський шлях, а не повернення в радянське минуле.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Росія активізувала свої гібридні атаки по сусідству з ЄС, про що свідчать нещодавні вибори в Грузії та референдум у Молдові.

"На сьогодні Росія перемогла у Грузії".

Президент Володимир Зеленський вважає, що на сьогодні у Грузії перемогла Росія, адже країна обрала дружбу із РФ, а не шлях до Європейського Союзу.

"Треба визнати, що на сьогодні в Грузії Росія перемогла.

Спочатку вони забрали частину Грузії, потім змінили політику, змінили уряд, і тепер там проросійський уряд, проросійські позиції.

Жодних санкцій проти Путіна, багато росіян у Грузії.

Їхній вибір – дружба з Росією, їхній вибір – не йти в ЄС.

Вони змінили позицію.

Росія сьогодні перемогла.

Вони забрали свободу Грузії", – сказав він в інтерв'ю представникам провідних ЗМІ країн Північної Європи.

В тому ж інтверв’ю український президент повідомив, що запит України на ракети Tomahawk, про що стало відомо з преси, був конфіденційною інформацією між Києвом і Білим домом.

"Як розуміти ці повідомлення? Це означає, що між партнерами немає нічого конфіденційного", – заявив президент.

3 млрд фунтів щорічно від Британії.

Британія обіцяє виділяти 3 млрд фунтів стерлінгів на підтримку України щорічно, а глава Міноборони Норвегії в Одесі анонсував 109 млн євро для українських F-16.

Столиця Латвії знову відмовиться від святкових феєрверків через війну в Україні.

У Литві нададуть новим українським біженцям одноразову виплату у 176 євро.

До речі, країна посилить правила отримання дозволу на проживання.

Загрози з РФ і протидія їм.

У Британії сталась пожежа на верфі з виробництва атомних підводних човнів.

У Німеччині затримали росіянина за підозрою в обході санкцій, а у У Польщі підтвердили вироки росіянину і білорусу, які шпигували на користь РФ.

США наклали санкції на 400 осіб і компаній, зокрема за допомогу РФ з обходом обмежень та схвалили продаж ракет AMRAAM Данії на суму $744 млн.

А журналісти Литви, Польщі та Естонії попереджають, що розміщені у Калінінградській області підрозділи РФ можуть займатися підготовкою диверсій на території держав Балтії та Польщі.

Решта новин.

У США розслідують підпал виборчих скриньок у двох штатах.

Трамп каже, що Європа заплатить "велику ціну" у разі його переобрання.

У Польщі під час затримання поліцією помер 48-річний українець.

Німецька економіка показала "обнадійливе" зростання у третьому кварталі.

Щонайменше 70 людей загинули в Іспанії через потужні повені.

Міноборони країни пропонує мобільні морги для постраждалих від повеней районів.

Переможці парламентських виборів у Литві обрали нового кандидата в прем’єри.