Які зміни пропонуються до закону «Про медіа» і про що сперечаються медійники

Середа, 30 жовтня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Цього місяця депутати зареєстрували законопроєкт про внесення змін до закону «Про медіа». Зараз він на розгляді у профільного комітету. Здебільшого документ спрямований на  врегулювання процедур, а також розв’язує суперечливі питання чинного закону про медіа. Але є в ньому й більш радикальні зміни. Йдеться про закріплення незалежного фінансування Нацради, що убезпечить її від тиску з боку уряду. Нововведення зобов’язують медіасервіси звітувати і про кількість користувачів, а також запроваджують обов’язкове розкриття інформації про кінцевих власників медіа, забороняючи держструктурам володіти ними навіть через афілійованих осіб. Законопроєкт вводить механізм «п’яти приписів»: за шість місяців п’ять невиконаних застережень можуть призвести до скасування реєстрації медіа. Крім того, він ініціює реформу комунальних медіа: на час війни вони можуть трансформуватися у місцеві публічні медіа або закриватися, з остаточним завершенням процесу через пів року після закінчення воєнного стану. Новий закон пропонує серйозні зміни та викликає активні обговорення в медіаспільноті. Наталія Данькова проаналізувала основні зміни до закону та навела приклади, які стали передумовами змін і спонукали до створення цього законопроєкту.

Залишаю посилання іще на один текст Наталії Данькової. Моя колега аналізувала, як прийняття закону «Про медіа» розширило повноваження Нацради з телебачення і радіомовлення на онлайн-ресурси і чому  виникають питання щодо визначення меж її контролю. Нацрада реєструє сотні онлайн-медіа, включно з вебсайтами, ютуб-каналами та сторінками в соцмережах, проте регулятор може охопити не всі ресурси, зокрема незареєстровані акаунти в соцмережах. Водночас закон передбачає створення критеріїв для визначення онлайн-медіа, але орган співрегулювання, відповідальний за це, досі не сформований. Головний виклик для Нацради — розмежувати регуляцію медіа та соцмереж. Також питанням залишається, як класифікувати відео- та аудіоконтент на платформах, як-от ютуб, — чи вважати їх онлайн-медіа, чи аудіовізуальними медіа за стандартами ЄС. Наталія Данькова розібралась: «Критерії визначення онлайн-медіа: чому їх досі ніхто не розробив».

«Європа вкрала Молдову»: пропаганда про вибори

Нещодавні проєвропейський референдум і президентські вибори в Молдові викликали хвилю російської дезінформації, спрямованої на підрив євроінтеграції та посилення страхів про політичні репресії та нову війну. Попри масштабну пропаганду з боку Кремля і кібератаки, проєвропейська кандидатка Майя Санду здобула лідерство на виборах, що призвело до оголошення другого туру. У відповідь російські медіа запустили дипфейки, теорії змови та закиди про втручання з боку України й Заходу, намагаючись дестабілізувати демократичний курс країни. Дослідники «Детектора медіа» наголошують, що для протидії дезінформації Молдова потребує співпраці з ЄС та громадянським суспільством задля захисту свого демократичного майбутнього, і аналізують, як агітпроп реагував і залякував світ наслідками голосування 20 жовтня (перший тур президентських виборів  і референдум про вступ Молдови до ЄС) у Молдові.

На цьогорічному фестивалі «Тиждень критики» в Києві відбулася низка прем’єр нових українських фільмів, серед яких були як ігрові, так і документальні стрічки, що змальовують драматичні реалії війни — від екзистенційних переживань до збереження пам'яті. Марина Баранівська була на фестивалі й розповідає, що обговорювали глядачі та кінороби після шести прем’єр українських фільмів. Глядачі змогли побачити резонансні роботи українських та нідерландських кінематографістів — це і «Медовий місяць»,  і «Сірі бджоли», і «Донька» та документальний фільм Олега Сенцова «Реал». Режисери й продюсери поділилися своїм підходом до висвітлення тем війни, прагнучи не лише задокументувати поточний момент, але й спонукати до роздумів про те, що об’єднує українців у найтемніші часи. Спробували показати найгостріші моменти свого творчого й особистого досвіду, переносячи на екран трагічні реалії війни. Зокрема, стрічка «Спротив та єдність», знята за участі українських кінематографістів, показала розвиток українського кіно як інструменту культурного опору. Це не залишило байдужим ні глядачів, ні експертів, на фестивалі лунало чимало запитань про етичні аспекти роботи з травматичним матеріалом. Моя колега почула відповіді на запитання, що об’єднує українців перед обличчям війни і як кіно перетворюється на зброю спротиву та культурну спадщину.

Тут залишу одразу й посилання на матеріал Оксани Наумової. Суспільне зняло серіал про те, як аграрії, попри обстріли й економічну нестабільність, продовжують боротися за збереження своїх господарств, забезпечують продовольством українців і долають нестачу працівників, які пішли захищати країну.

Дмитро Десятерик, тим часом, нагадує, що в Києві триває 53-й міжнародний кінофестиваль «Молодість» (відкрився 27 жовтня і  триватиме до 3 листопада, захисникам надають безкоштовні абонементи). Цьогоріч він вдруге від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну проходить у довоєнному форматі: міжнародний (з поділом на повнометражну, короткометражну і студентську секції), національний і документальний конкурси, дитячий Teen Screen і широка позаконкурсна програма. Основними фестивальними майданчиками слугують кінотеатр «Жовтень» і — вперше після багаторічної перерви — Київський будинок кіно. Про перелік основних стрічок фестивалю читайте тут. Про другий фестивальний день — тут. У понеділок (28 жовтня) на «Молодості» продовжилися покази короткометражного і студентського конкурсів. Кожна добірка була розбита на три частини. У короткометражній секції Україну представляє Александріна Туркан з документальною новелою «Ми хочемо жити тут», у студентській — Дар’я Нащубська та Надія Хатимлянська з ігровими роботами «Відбиток пам’яті» та «Кімнати, які ми ділимо» відповідно. Також розпочалися прем’єри в рамках ще одного конкурсу — документального. А завершився третій день «Молодості» українською прем’єрою нового фільму іранського режисера-дисидента Мохаммада Расулофа «Насіння священного інжиру», представленого самим режисером, який очолює Міжнародне журі фестивалю.

Ось як фестиваль описує наша Антоніна: «Головною локацією цьогорічної “Молодості” є кінотеатр “Жовтень”, але для відкриття й закриття обрали Будинок кіно. І глядачі вчергове зітхнули. Це місце, безумовно, легендарне, цікаве і зручне, але технічні можливості тут такі собі. Особливо звук. Це могли зовсім недавно зацінити відвідувачі Одеського кінофесту, який тимчасово перенесли в Київ. Тому, ясна річ, на самій церемонії мікрофон почав видавати якісь несамовиті звуки. Ведучим довелося віджартовуватися, а керманичу події, Андрієві Халпахчі, бідкатися на першому ряду.  Але, схоже, це був єдиний скандальний момент вечора. Бо минулого року колотнеча спіткала шановне панство як на церемонії відкриття, так і закриття».  Читайте, кого Антоніна зустріла, про що поговорили і чому після перегляду українсько-польського фільму «Дві сестри» авторка тексту Лєна Чиченіна обрала саме ось такий заголовок, щоб розповісти про цьогорічний фест: «Сумно згадуємо про дружбу з поляками. “Молодість” відкрив фільм “Дві сестри”, який зараз видається нереальним».

Іще один матеріал Антоніни з рубрики «Срачі та дискусії». Цього разу йдеться про суперечку між ведучим Вадимом Карп’яком та директоркою Інституту масової інформації Оксаною Романюк. Обговорювали актуальну тему: чим відрізняються анонімні джерела телеграм-каналів від анонімних джерел журналістів поважних видань. Але, здається, не дійшли згоди. Сталося все під час дискусії «Українське інфополе: основні риси та загрози в умовах війни» в межах конференції «ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інфополя», яка відбулась 24 жовтня в Києві. Сперечалися щодо новин, «білого списку» медіа та Путіна. Чи потрібні нам новини про Лукашенка? А чим відрізняються аноніми з телеграму та анонімні джерела журналістів? Ось тут подробиці.

І насамкінець дуже коротко про Холостяка. Антоніна чекає на  кринж та серйозність, адже автори шоу «Холостяк» показують претенденток на серце Олександра Терена. Саме шоу стартує з дня на день — 1 листопада.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям. 

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.