Поки я був в армії – мій бізнес знищили!

Мова піде про головного архітектора Львова, директора Департаменту архітектури та просторового розвитку ЛМР Антона Коломєйцева, та директора Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького Кожана Ігора Володимировича, про підробку документів для видачі деяким рестораторам липових дозволів на розміщення літніх майданчиків. За фактами описаної нижче протиправної діяльності порушене кримінальне провадження.

Мені сумно це визнавати, не війна і не кацапи – мій бізнес знищили корупціонери з Ратуші, чиновницькі гниди, які підробляють документи і видають липові дозволи! Хто мене знає, знають, що я є власником невеликого закладу у середмісті Львова, на вул. Лесі Українки, 17 – це «Винарня «Фабрика Корків», яку я відкрив 11 років тому. Я був першим в Україні, хто відродив і вжив назву «Винарня» до закладів, які пропонують вина, назву, яка широко використовувалась у Львові до приходу совєтів, і назвав я свій заклад на честь «Фабрики Корків» Леона Яна Малевського, яка існувала в цьому будинку за часів Австро-Угорщини.

Так от, Винарня за ці роки пережила наїзди податкової і інших контролюючих органів часів Януковича, пережила складні часи пандемії коронавірусу, але цю зиму, на жаль, заклад навряд чи переживе. Причина банальна – сотні тисяч гривень збитків. І збитки ці є прямим результатом липових дозволів та нечесної конкуренції!

Це була преамбула, а тепер по суті…

Ні для кого не є секретом, що ресторанний бізнес у центрі Львова «живе» лише в літній сезон, тобто з квітня-травня до вересня-жовтня, живе в першу чергу за рахунок туристів та літніх майданчиків. Туристів зараз, очевидно, обмаль, заклади виживають, як можуть. Поруч з моїм закладом, тільки цього літа, закрилось 5 кафе/ресторанів – так, тільки цього літа, в розпал сезону! «Утаті», «Казка», «Колишня», «Делікатека», «Клімат» – ці заклади закрились, і це в самісінькому центрі Львова, у районі, де жваві вулиці, через які колись, часом було важко пройти. Зрештою в одному з приміщень, де були зачинені заклади, відкрився новий, але решта пустують досі! Здавалося б, що тут нічого дивного, через війну потік клієнтів упав у 3-5, а подекуди, ймовірно, і в 10 разів! А туристи і літні майданчики – це те, за рахунок чого заклади існують цілий рік.

Так от, з туристами ясно, тепер про літні майданчики…

Літні майданчики, особливо у центрі, на «туристичних» вулицях – це елемент в ресторанному бізнесі, який «перехоплює» перехожих і робить з них клієнтів. Для багатьох ресторанів-кафе-пабів цей елемент є єдиним прибутковим, який «робить касу» і завдяки якому покриваються збиткові періоди.

В 2014 чи то 2015 році, у будинку, що поруч з моєю Винарнею, на Лесі Українки, 19, відкрився Паб «Добрий Друг». Заклад цей знаходиться у підвальному приміщені, він немає власного фасаду, а вхід до нього розташовано у під’їзді, який є спільною власністю мешканців, тобто власників приміщень у цьому будинку. Я спілкувався з першими його власниками, знаю, що паб цей змінив впродовж перших кількох років щонайменше трьох власників, очевидно, що він був не надто прибутковим, а точніше збитковим.

Але, у 2019 р., згаданий паб отримав нових власників і наприкінці «сезону», у вересні, раптом цей заклад обзаводиться літнім майданчиком, причому доволі немаленьким, який розташували під фасадом будинку навпроти, за адресою Лесі Українки, 10. Згаданий будинок є у комунальній власності м.Львова, і в ньому розташовуються реставраційні майстерні Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. З самого початку я розумів, що законність розташування цього майданчика є сумнівною, я мав підозру, що власники просто «порішали» собі дозвіл! Та у 2019 році все ще було достатньо туристів, як і постійних клієнтів, то ж факт конкуренції, нехай і нечесної, мене на той момент не сильно турбував.

Згодом, опісля пандемії, а особливо на початку повномаштабного вторгнення, все різко змінилось – мізерні прибутки переросли у чималі збитки.

На початку війни вже було не до бізнесу, адже 25 лютого 2022 р. я приєднався до лав ЗСУ. Через службу довелось управляти Винарнею переважно віддалено, та я хотів, щоб мій заклад жив – я не звільнив нікого зі своїх працівників і в травні 2022 р. «Винарня» відкрилась знову. Звісно, було важко, важко досі, адже майже кожен місяць – збитковий! І мене це дістало!!!

Так от, я почав цікавитись законністю становлення згаданого ЛМ, який розташували якраз навпроти мого закладу, і тут я виявив ряд цікавих обставин, через які з впевненістю можу стверджувати – що документи, які видані Управлінням архітектури ЛМР пабу «Добрий Друг» (ФОП Орищак В.В.) – містять явні ознаки підробок!

Отже, з літа 2022 р. по сьогодні, я, разом з кількома своїми сусідами-підприємцями, які теж потерпають від цього беззаконня – ми звертались до Управління архітектури ЛМР, в Адміністративнотехнічне Управління ЛМР, ходили на комісії в Галицьку РА, на прийом до головного архітектора Коломєйцева, писали і скаржились на згаданий незаконний майданчик, просили його демонтувати – та у відповідь чиновники лише утікали від нас, в т.ч. втікав і Антон Коломєйцев, або ж вони надавали тупі відписки чи й взагалі не реагували. Чому чиновники втікали – зрозуміло, їм нічого відповісти, адже вони знають, що майданчик цей незаконний.

Тепер про документи – ми докладно ознайомились з Ухвалою Львівської міської ради №3250, якою затверджено «Порядок розміщення відкритих літніх майданчиків біля об’єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади», а також із попередніми редакціями Ухвали і супутніми документами.

Також нам вдалось отримати копії Паспорта згаданого відкритого літнього майданчика за №286-2024-Г виданого кафе «Добрий друг» і Схему прив’язки до нього.

Ці документи – очевидна підробка! Далі розповім чому, а фото і посилання на дані документи додаю у кінці.

По-перше, в документі, який регламентує розміщення усіх літніх майданчиків у Львові («Порядок» затверджений Ухвалою №3250), є додаток 6, схема 2. Так от, на цій СХЕМІ чітко зображено, що у даному місці, тобто під фасадом будинку за адресою Лесі Українки, 10 – ЗАБОРОНЕНЕ розміщення відкритих літніх майданчиків!

Так, розміщення літніх майданчиків заборонене, і жодних вийнятків така заборона не може мати!

Малюнок даної схеми охоплює увесь центр Львова, пл.Ринок та прилеглі вулиці, тому я збільшив частину цієї схеми, щоб було чітко видно червону смугу під фасадом будинку комунальної власності на Лесі Українки, 10. Посилання на оригінальний документ є у кінці.

Як бачите з малюнку, фасади зі смугами червоного кольору – це «Межі заборони для розміщення відкритих літніх майданчиків»:

Додатково процитую п.3.1. «Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об’єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади»: У межах пішохідної зони відкриті літні майданчики встановлюються лише на підставі затвердженої комплексної схеми розміщення літніх майданчиків (схеми 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 додатка 6 до цього Порядку). Здається усе чітко – ЗАБОРОНЕНО! Та це не аргумент для Антона Коломєйцева, який попідписував усі дозволи на згаданий майданчик.

Далі більше, щоб якось «узаконити» цей літній майданчик, власник пабу «порішав» собі «лист-згоду» від директора Національного музею у Львові пана Кожана, який згаданим «листом» надав «згоду» на розміщення ЛМ під фасадом будинку, який по факту орендує Національний музей. Даний «лист-згода», без реєстраційного номера і будь яких вихідних даних за підписом Кожана І.В було видано 1 квітня 2024 р., в день початку дії Паспорта ЛМ. Дивний збіг… Та цей «документ», очевидно, немає жодної юридичної сили, він не в стані скасувати норми, чи внести зміни до Ухвали Львівської міської ради – це повне «фуфло», за яке пан Кожан мабуть отримав свою кістку. Більше того, я звертався до Міністерства Культури, де мені офіційно відповіли, що директор Національного музею у Львові п.Кожан, немає права надавати подібного роду дозволи! Та я не раз бачив, як пан Кожан проходить по вул. Лесі Українки і ніби не помічає літній майданчик під приміщеннями своїх майстерень, майданчик на якому курять, п’ють, часто буянять, а в приміщеннях майстерень тим часом, з цінними експонатами працюють реставратори, які не раз мені жалілись на постійний галас і сигаретний дим, що заходить у їхні вікна.

Дивно, що пан Кожан до цього часу не продав під якийсь літній майданчик місце перед входом у сам Національний музей…

Як розумієте, все описане, це те саме, якби хтось «порішав» і встановив собі літній майданчик під пам’ятником Шевченка чи під входом до Опери, або ж перед входом до Ратуші! Але в моєму випадку, дане беззаконня – це знищення мого бізнесу! Це саме стосується і моїх сусідів-підприємців, тих, які закрили свої заклади, і тих, які ще ледь тримаються, як і я.

Отже, що ми маємо – головний архітектор Львова, Антон Коломєйцев, свідомо підписує Схему привязки та видає Паспорт відкритого літнього майданчика, який розташований у пішохідній зоні, під будинком комунальної власності, де його бути не повинно!!!

Такі дії повинні кваліфікуватись ст. 366 ККУ «Службове підроблення»*, ст. 358 ККУ «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків», і оскільки дозволи ці видаються уже 5 років поспіль, мають системний характер, то на мою думку, вони підпадають під дію ст. 28 ККУ «Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією» та ст. 255 ККУ «Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією».

За описаними протиправними діями, мною, та ще кількома підприємцями, було подану Заяву про вчинення злочину до Головного Управління Національної поліції у Львівській області. Заяву ми подали ще літом, втім вона наштовхнулась на дивне небажання з боку поліції порушувати кримінальне провадження. Та опісля звернення до суду, за даними фактами, кілька тижнів тому кримінальне провадження все ж було відкрите.

Нещодавно я звільнився з ЗСУ за станом здоров’я, то ж у мене є досить часу і натхнення, щоб принаймні одним корупціонером з Ратуші стало менше – я зроблю все, щоб осіб, які займаються описаними корупційними діяннями посадили, принаймні, щоб винних судили за службову підробку, без можливості у майбутньому займати державні посади.

Підсумую: Корупція – це наш внутрішній ворог, він не менш підлий і підступний, ніж зовнішній. В час, коли наші герої віддають свої життя на фронті, тилові воші, чиновники-дармоїди, ніяк не можуть зупинитись в своєму прагненні наживи, і останні події із численними затриманнями різного штабелю діячів є лише зайвим підтвердженням цього. Те саме і у Львові, чиновники Садового на словах підтримують ветеранський бізнес, ходять до церкви і вдягають вишиванки, а насправді думають лиш про власну кишеню…

Не за цих гнид я пішов добровольцем в ЗСУ, я, та мої побратими, ми йшли першими, щоб змінити цю країну, і ми її змінимо!

Роман Кравець, 067 671-14-44

* – Службове підроблення – це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів. Відповідальність за службове підроблення передбачена статтею 366 Кримінального кодексу України.

Ухвала №3250, Порядок розміщення ЛМ та схеми: https://www8.cityadm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/SearchForWeb/E82DEBB4796871