Яким буде населення України після війни: заява Зеленського та аналіз демографа — огляд

Статус тимчасового захисту в ЄС отримали майже 4 мільйони українських біженців.

Мільйони українців виїхали за кордон від початку повномасштабної війни, рятуючись від обстрілів. Утім, питання чи повернуться ті, хто поїхав. Зеленський виступив із заявою і розповів, що буде з українцями, які виїхали за кордон під час війни. А демограф розповів невтішні цифри населення України, народжуваності, назвав помилки влади та навіть пояснив, як це можна виправити. 

Всі подробиці демографічної ситуації в Україні під час та після війни розповіла Вікторія Гнатюк в ексклюзивному огляді на YouTube-каналі TSN.ua.

Скільки українців виїхало за кордон 

Станом на 31 серпня 2024 року статус тимчасового захисту в ЄС отримали майже 4 мільйони 200 тисяч українців, які виїхали за кордон з початком повномасштабного вторгнення. 

За даними Євростату, близько 60% усіх українських біженців зареєстровано у трьох європейських країнах. Зокрема, найбільшу кількість біженців з України, які оформили статус тимчасового захисту, зареєстрували у Німеччині, там перебуває понад 1 мільйон 12 тисяч українців, а це 27% від загальної кількості у ЄС. У Польщі понад 975 тисяч українців, що становить 23,4%, а в Чехії майже 377 тисяч, що у відсотках трохи більше дев’яти від загальної кількості. 

Що буде з тими, хто поїхав з України 

Президент Володимир Зеленський закликав українців, які перебувають за кордоном, повертатися та допомагати. Він запевнив, що держава не тиснутиме на громадян, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни, задля їхнього повернення. 

Про це Зеленський говорив під час інтерв'ю представникам ЗМІ країн Північної Європи.

Він додав, що у всіх українців складалися різні ситуації. Багато громадян мали серйозні причини для виїзду за кордон. Йдеться, зокрема, про пенсіонерів, дітей, сімей загиблих військових та інші категорії.

Як змінилося населення України 

Станом на 2021 рік населення нашої держави становило близько 41 мільйона осіб, нині ця цифра значно менша. 

Станом на 1 січня 2024 року Інститут демографії оцінював чисельність населення на території України у понад 35 мільйонів. Демограф Олександр Гладун в інтерв’ю "РБК-Україна" прокоментував нові дані від ООН та оцінив ці цифри. 

Він заявив, що від початку великої війни населення України скоротилося на 10 млн осіб, або приблизно на чверть. Все це – через відтік біженців, падіння народжуваності і загибель людей на війні. Такі дані наводить ООН. Демограф зазначає, що треба брати до уваги, на яку дату, за якою територією надається ця оцінка. 

"Коли почалось повномасштабне вторгнення, на початку 2023 року ми робили свою оцінку чисельності населення України станом на 1 січня 2022 року. Бо ще до великої війни були певні проблеми з обліком, у нас давно не було перепису населення. І треба було зробити переоцінку даних, скільки ж людей в Україні. Ми проводили цей аналіз в кордонах 1991-го року: рахували включно з ОРДЛО і з Кримом. І, за нашими оцінками, тоді в Україні було трохи більше 42 мільйонів людей”, - зазначив він.

При цьому демограф наголосив, що менше стало людей, які саме перебувають на території держави, а не саме українців, багато з яких стали біженцями. 

“Методологічно, якщо людина відсутня в країні більше року, її можна знімати з обліку. Але ми ж розуміємо, що ситуацію маємо нестандартну. Що люди зараз там, але вони можуть повернутися. Тому зараз ми маємо говорити про чисельність населення, яке знаходиться на території України на певні дати, на певних кордонах", - підкреслив він. 

Небувала ситуація

Такого стрімкого зменшення кількості людей, які живуть в країні, Україна не бачила за весь період своєї незалежності. За кордон за різними оцінками виїхало близько 5 мільйонів українців. 

Опитування показують, що охочих повернутися додому серед них меншає. Не для всіх завершення війни означатиме повернення. Майже третина учнів в різних регіонах України кажуть, що хочуть після школи вчитися за кордоном. Також, коли повноцінно відкриють кордони, з країни захоче виїхати якась частина чоловіків. Поїдуть, наприклад, до дружин і дітей, які вже адаптувалися на новому місці. 

Доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун зазначив, що провести перепис населення зараз фактично неможливо. 

“Перепису не може бути, тому що це неможливо організувати, та й недоцільно. По-перше, як проводити його біля лінії розмежування? Як проводити під час тривог, бомбардувань? Особливо в тих містах, які доволі чисельні. Суми, Харків, Одеса, Миколаїв, Херсон. Там просто фізично неможливо провести перепис, це небезпечно. По-друге, з точки зору методології, після закінчення війни треба буде почекати рік або два, коли буде більш-менш чітко видно, скільки людей повернеться з-за кордону. Тоді ми зможемо сказати, скільки наших вимушених мігрантів включати у чисельність населення в Україні... Провести перепис населення складніше, ніж вибори. Навіть сама підготовка може тривати до двох років”, - сказав він.

Також він зазначив, що у Маріполі залишилось 70-80 тисяч тих людей, які жили там до вторгнення, стільки ж туди завезли з Росії. Це не рахуючи самих російських військових, які там дислокуються. Виходить, зараз там громадян Росії більше, ніж громадян України. Тобто Росія проводить активну політику зміни спочатку військового, а потім демографічного захоплення території. 

Схожа історія була в іншій країні 

Демограф зазначив, що подібна історія свого часу вже була в Ірландії. Люди масово виїжджали під час і після голоду в країні в середині 1800-х. Нині в Ірландії живе понад 5 млн, тоді як за кордоном - більш ніж 70 млн людей кажуть, що мають ірландське походження.  

Скільки ще українців хочуть виїхати?

Демограф зазначив, що на початку 2024 року проводилося опитування у школах і 26% учнів сказали, що вони хочуть продовжувати навчатися за кордоном. Була фраза у тому звіті, що така думка дітей дуже корелює з позицією їхніх батьків. Це залежить і від того, як батьки сприймають країну, умови проживання. 

“Я завжди кажу: війна – це одне, але нам ще треба проводити глибокі мотиваційні дослідження, чому люди від нас їдуть загалом. Бо їхали від нас і до повномасштабного вторгнення. Що їх не влаштовує в самій країні? Чому їм тут не комфортно? Чому вони вважають, що за кордоном їм буде краще?” - задає риторичні запитання Олександр Гладун.

За його словами, у звичайних умовах це пояснюється економічними чинниками, питанням грошей. Але тоді виникає питання: чому людина не може реалізувати себе економічно в нашій країні, що заважає?

“Я не вірю, що вдасться нормально дослідити цю мотивацію людей найближчим часом. Для себе одну з причин виїзду людей я формулюю так: їдуть через те, що у нас корупція, і через кумівство. Коли людина займає якусь посаду, то всіх своїх починає проштовхувати, родичів бере заступниками. В органах державного управління, особливо на місцевому рівні, цього дуже багато. Це мої суб'єктивні думки, але це ще треба досліджувати”, - зазначив він.

Чи допоможе Стратегія демографічного розвитку? 

Нещодавно Кабмін погодив Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року. Багато хто її вже критикував. Демограф же зазначає, що взагалі не сприймає цю стратегію як стратегію збільшення чисельності населення.

Гладун зазначає, що загалом ця стратегія спрямована на те, щоб якось стабілізувати демографічну ситуацію в країні. Вона містить шість стратегічних цілей. Але на думку експерта, проект стратегії, який першим висували на публічне обговорення, був кращий, ніж те, що врешті затвердив уряд. 

Однією з цілей у першому варіанті була стратегія розміщення населення по території країни. Це змінили, залишили тільки проблеми ринку праці. Однак розміщення по території країни вирішує проблеми і ринку праці, і проблеми проживання. Щоб в Україні не було порожньої території, щоб не було того знелюднення, про яке заявляє ООН. 

Відтак проблема – де та які підприємства створювати, де розвивати соціальну інфраструктуру. Це включає також ринок праці, але це питання більш комплексне. Також на першому місці спершу були питання, пов'язані з народжуваністю, на другому – з тривалістю життя, а на третьому – міграція. Та врешті-решт міграцію поставили на перше місце. 

“Для мене це означає, що народжуваність і тривалість життя уряду стратегічно не дуже цікава, і будуть займатися найперше поверненням тих, хто виїхав. Що взагалі не правильно”, - вважає він.

Олександр Гладун зазначив, що перш за все вирішення демографічної проблеми треба починати з народжуваності. 

“Якщо людина не народиться, вона не піде в школу, не вийде на ринок праці, не поїде за кордон і не повернеться додому. Якщо немає народжуваності, то нема і населення. Зараз навіть пропонується створення Міністерства демографії і міграції. Розумію, це обумовлено тим, що багато людей виїхало. Але повернуться люди чи ні – це не залежить від того, хто який новий державний орган створив”, - зазначив він. 

Європі потрібні українці 

Європа зацікавлена в тому, щоб наші громадяни не поверталися додому. За даними Євростату, в країнах Євросоюзу людей у віці 64 і старше – всього 6% із тих наших громадян, які туди приїхали і там зареєструвалися. А ось основна маса біженців – це той вік, які можуть там працювати й відповідно - платити податки. 

Скільки дітей треба народжувати

Експерт каже, щоб чисельність населення не скорочувалася, треба аби 100 жінок народжували 210-220 дітей. Тоді чисельність населення буде більш-менш стабільною і не буде скорочуватись. 

Він зазначив, що в Україні на початку повномасштабної війни цей показник був на рівні 116. Тобто, вже тоді було дуже мало. Зараз, можливо й ще менше, втім це достеменно невідомо. Як свідчать опитування, головний чинник, що гальмує народжуваність – економічний, тобто низька заробітна плата, проблеми з житлом. 

Друга причина – час. Дитина зараз потребує багато часу, а теперішні жінки дуже активно задіяні в суспільній сфері, є жінки-кар’єристки. Важливим поштовхом до народжуваності може стати саме економічна підтримка, поки мама буде з дитиною. 

“Не так, як зараз – невеликі виплати і тільки до 3 років. У багатьох країнах Європи є практика – там роблять фінансовий вклад у родину до досягнення дитиною віку 18, а то й 20 років. Виплати до 18 років є в Польщі. Тобто йде підтримка протягом всього життя дитини до її дорослішання, поки вона не вийде у самостійне життя”, - зазначив він. 

Також Гладун наголосив на потребі розвивати соціальну інфраструктуру, створювати більше ясел та дитячих садків. Окрім того, важливо давати жінкам право мати гнучкий робочий день, можливо, неповний. 

За його словами, підвищити народжуваність до 220 дітей на 100 жінок, можливо, й не вдасться, але вийти на рівень 180 –  цілком реально. Перед війною, за результатами опитувань, налаштованість української родини була на дводітну сім'ю.

Скільки українців не повернуться? 

За різними опитуваннями, точно хочуть залишитися за кордоном 25% біженців. Приблизно стільки ж, 30-40%, сказали, що точно повернуться. 

Експерт пояснив, що якраз за тих, хто між цими відсотками, нам і треба боротися, тобто за тих, хто ще так і не визначився, повернеться чи ні. З ними потрібно підтримувати контакт та якось допомагати, щоб вони бачили, що про них теж піклуються, що вони потрібні своїй країні. 

“Я проти того, щоб для повернення виділяли великі суми грошей. Бо тоді між людьми постане питання, чим гірші ті, хто не виїхав і всю війну пробув вдома, у своїй державі. Хто працював в умовах обстрілів, хто робив свій внесок в економічний розвиток держави. Допомагати треба тим, хто постраждав, у кого будинки зруйновані”, - зазначив він.

Гладун вважає, що плани треба будувати не на 52 мільйони українців і навіть не на 42. 

“Визнати і відверто сказати, що нас в країні після війни буде приблизно 30 мільйонів. І вже під цю чисельність планувати і економіку, і розвиток соціальної інфраструктури, і подальше життя, і впроваджувати заходи демографічної політики, які б покращували цю ситуацію”, - сказав він. 

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео "Що буде з українцями, які виїхали за кордон через війну: Зеленський зробив заяву!"

Нагадаємо, за прогнозами ООН, в Україні до 2100 року населенняможе скоротитися до 15,3 млн людей.