Новації та проблеми угоди зі слідством: головне - не вийти на самих себе

Президент ось-ось має підписати законопроєкт №12039. Ціна питання - 4 млрд євро від ЄС, за планом реформ Ukraine Facility. Депутати ухвалили документ 29 жовтня під загрозою, що гроші цього року не дадуть. На вимогу партнерів, закон має набути чинності до кінця жовтня.

А йдеться знову про корупціонерів. Водночас, як вважають деякі коментатори, новації не стільки ускладнюють, скільки полегшують їм життя-буття, бо закон присвячений процедурі укладання угоди зі слідством. Своїм баченням із журналістом Коротко про поділилися правники.

Система працювала навпаки

Законопроєкт був внесений в Раду 17 вересня і в жовтні широко анонсований Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою як прорив у національному законодавстві. Громадський актив, що гуртується навколо НАБУ і САП, також висловив свою підтримку. Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін навіть насварив депутатів, які не дозволили ухвалити документ на першому читанні.

Відсторонена громадськість трималася іншої думки. Всеукраїнська ліга правників проти корупції навіть випустила заяву з вимогою зняти закон з розгляду через застосування невдалого юридичного формулювання.

Інститут угод з прокурором про визнання винуватості був запроваджений в Україні у 2012 році – з введенням дію нової редакції Кримінального процесуального кодексу. Відтоді ця стаття часто піддавалася критиці через те, що заважала “посадкам”.

Відкидаючи особливо тяжкі корупційні злочини, по тяжких і середньої тяжкості система працювала так: корупціонера хапали за руку, він каявся, підписував угоду з прокурором, суд її затверджував. Всі три сторони зітхали з полегшенням - слідство закривалося, Феміда розвантажувалась, а підозрюваний відбувався штрафом або мінімальним чи умовним строком. Його спільники чи наступники продовжували працювати за схемою. Хоча все повинно бути навпаки: корупціонер спершу здає схему з усіма її учасниками, а вже потім може розраховувати на бонус у вигляді угоди. Вочевидь, на це звернули увагу і наші партнери.

За даними бази Опендатабот, з початку повномасштабного вторгнення за корупційними статтями було винесено 6877 вироків і лише 1,5% справ завершилися покаранням у вигляді позбавлення волі.

Що має змінитися

Закон, ухвалений на вимогу ЄС, суттєво інститут угод зі слідством не ламає, але вносить певні корективи та доповнення, які зосереджені саме на викритті схем. Основні новації такі:

• За тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини знімається обмеження щодо призначення покарання нижче найнижчої межі. Але тільки в тому разі, якщо особа надала викривальні показання та докази на інших осіб. Тоді вона може отримати за угодою 4 чи 5 замість 7 років.
• Вводиться додаткове покарання до того, яке призначене в угоді. Застосовувати його чи ні – це на розсуд суду. У підписанта суд може конфіскувати майно або призначити йому штраф:
  - за нетяжкі злочини: від 20 тис. до 120 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - НМДГ (340 000 – 2 040 000 грн),
  - за тяжкі: від 120 тис. до 6 млн НМДГ (2 040 000 – 102 000 000 грн),
  - за особливо тяжкі: від 270 тис. до 12 млн НМДГ (4 590 000 – 206 000 000 грн).
• Укладати угоду дозволяється як підозрюваним, так і обвинуваченим. Тобто як під час слідства, так і перебуваючи під судом. До того як суд піде у дорадчу кімнату, в документ можна вносити корективи.
• Встановлюється додатковий механізм погодження угоди з керівником відповідного органу прокуратури.
• Угода з організатором корупційного злочину може бути укладена тільки в тому разі, якщо організатор викриє перед слідством іншого організатора.

В НАБУ переконані, що ухвалення закону допоможе ефективніше розслідувати корупційні злочини і притягати до відповідальності організаторів схем.

Сяде той, хто менше нахапав

Більшість з тих, хто коментує новину в соцмережах, відверто розчаровані. Навіть шість нулів у штрафах не вдовольняють бажання помсти – бачити хабарника чи розкрадача за гратами всерйоз і надовго. В ідеалі – на все життя. Зняття обмежень на угоди по особливо тяжким корупційним злочинам простими людьми сприймається як шпарина для відкупу.

- За бажання НАБУ і раніше укладало такі угоди. Згадати хоча б гучну справу ексміністра Миколи Злочевского, який відбувся штрафом і рекордним донатом на ЗСУ. Цей закон дає ширші можливості для укладання угоди з топовими корупціонерами, а по суті – так, відкупатися, - констатує керуючий партнер адвокатського об’єднання “ДЕФЕНСОРЕС” Олександр Бабіков. - Але я не скажу, що це погано. Не бачу сенсу, коли корупціонера тримають під вартою і держава витрачає гроші на його утримання. Він сам мусить поповнювати бюджет штрафами і відшкодовувати скоєне.

Однак експерт зазначає, що ні цей закон, ні попередній порядок не виключає, що гроші можуть іти поза бюджетом – у кишені тих же прокурорів і суддів.

- Тому менш забезпечена людина має більше шансів опинитися за гратами, чим дуже забезпечена. Ризик в тому, що велика частина справ, які розслідують у НАБУ, є породженням провокацій. Людина може піддатися слабкості, не бути учасником якихось великих схем, не матиме, кого здавати. І вона понесе важче покарання, ніж той, хто роками сидів на потоках.

Організатори можуть бути на різних рівнях

- Цей закон створює кращу ситуацію, ніж була до цього. Ми маємо стимулювати укладання угоди зі слідством для того, щоб розкривати злочини, зокрема, тяжкі і особливо тяжкі. А у нас так склалося, що ці угоди укладаються аби з ким і на абияких умовах, щоб тільки спекатися справи. Цей закон, принаймні, упорядковує підстави і дає більше визначеності, якими повинні бути умови для домовленостей зі слідством і які повинні бути наслідки. Якщо людину затримано, вона має допомагати розкривати структури злочинних організацій, бо там дуже усталена практика, і без свідчень її важко розламати, - вважає професор кафедри кримінального та кримінально-процесуального права Києво-Могилянської академії Микола Хавронюк.

Варто звернути увагу на один момент: організатор корупційного злочину не має права на угоду зі слідством, якщо не викриє іншого організатора. Візьмемо за приклад хабарника з ТЦК. Припустимо, він назве організатором свого начальника, а на кого має вказати начальник?..

- Кримінальний кодекс досить широко тлумачить поняття “організатор”. Це людина, яка керує і одним злочином, і серіями у складі груп. Організатори можуть бути на різних рівнях. До них також можуть входити ті, хто здійснює постійне політичне або правохоронне прикриття, - зазначає доктор юрнаук. – Візьмемо хоча б ситуацію з МСЕК у Хмельницькій області. Якщо куплені прокурори, то вони будуть прикривати того, хто їм допоміг. Також доріжка може бути проведена до міністерства на рівні керівників департаментів або заступників міністра.

Чи допоможуть угоди з організаторами викрити всю організаторську вертикаль, питання цікаве, але без відповіді. Вона залежить не тільки від обсягу інформації, а й політичної волі та бажання добиратися до істини. Бо, зрештою, можна вийти на самих себе.