Розібрав Росію на атоми: хто такий генерал Кріс Каволі та яка його місія в Україні

Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі чотиризірковий генерал Крістофер Джерард Каволі не частий гість у новинних стрічках, проте, його роль надзвичайно важлива.

Своє призначення генерал Каволі отримав 1 липня 2022 року. Нині під орудою генерала Каволі в Європі перебувають понад 83 000 американських вояків. Також він відповідає за забезпечення потреб ЗСУ з боку США, логістику та координацію дій союзників по НАТО щодо доставки озброєння для України. А також контроль за використанням цієї допомоги. Біографію генерала Крістофера Каволі – читайте на 24 Каналі.

Молоді роки та навчання Каволі

Крістофер Каволі народився у 1964-му у німецькому Вюрцбурзі. Там на одній із воєнних баз служив його батько – офіцер збройних сил США. Родина мала італійське коріння, тому малий Кріс у самій лише Німеччині не засиджувався. Його дитинство пройшло в Італії у численних батькових родичів у Римі, Вероні, Віченці та Джиссі (невеличке містечко в регіоні Абруццо, в кількох годинах їзди від Риму). Не дивно, що вже в дорослому віці Каволі повернувся до Старої Європи.

Вищу освіту Крістофер Каволі здобував у Прінстоні (елітний виш, що входить до так званої "Ліги Плюща"). Там він отримав ступінь бакалавра біології. Темою дипломної роботи стало дослідження впливу дощових черв'яків на вертикальний розподіл слизових пліснявих грибів у ґрунті. Ця робота зберігається у відкритому доступі і з науковим доробком пана Каволі у вивченні життя черв'яків і підшефних їм грибів може ознайомитись будь-хто.

Крім того, у Прінстоні Каволі долучився до воєнної служби (як би сказали в Україні – воєнної кафедри). Юнак навчався у Корпусі підготовки офіцерів запасу в Прінстоні (отримав відзнаку як найкращий кадет), а після його закінчення у 1988 році отримав призначення до майже рідної Віченци.

Каволі має значок бойового піхотинця, значок рейнджера і крила майстра-парашутиста.

В Італії другий лейтенант 3-го батальйону 325-ї повітряно-десантної дивізії зустрів переможне для США завершення Холодної війни. Але руйнація радянської імперії не змусила Каволі повірити в "кінець історії" та повернутися до мирного життя. Навпаки, він продовжив воєнну кар'єру, отримав звання капітана і служив інструктором у Школі рейнджерів.

Кріс Каволі / фото Karsten Klama / Picture Alliance

Фахівець з Росії

У 1995 році капітан Каволі вступив на магістерську програму Єльського університету (також представник "Ліги Плюща") для офіцерів, які проходять службу за кордонами США. Його спеціалізацією були Росія та Східна Європа. Диплом магістра мистецтв у галузі російських та східноєвропейських досліджень Каволі отримав в 1997-му. Вибір виявився напрочуд актуальним – через кілька років російським президентом стане Путін, який згодом відновить протистояння з "колективним Заходом" і знову кине виклик НАТО, а тому відповідні фахівці з Росії в армії США стали на вагу золота.

Як завжди буває – отримані знання сформували світогляд та вплинули на подальшу кар'єру офіцера, а також принесли глибоке розуміння ним небезпеки для цивілізованого світу, що її несе Росія.

Те, що в Єлі капітан Каволі не відбував номер, а займався серйозню роботою, говорять і його наукові статті, в яких він аналізує радянську армію та робить абсолютно вірні висновки, більшість з яких актуальні й нині, при аналізі вже сучасної російської армії.

Радянська армія використовувала представників неслов'янських національностей поперемінно в етнічно чистих національних частинах та інтегрованих з'єднаннях. Переважно слов'янський офіцерський корпус віддавав перевагу першому варіанту, який дозволяв уникнути мовних, освітніх і культурних проблем, що виникали в результаті інтеграції. Коли військова необхідність або внутрішня національна політика дозволяли створювати національні підрозділи, радянські військові ефективно використовували неслов'ян. Однак, коли внутрішня політика та демографічні реалії змушували армію прийняти інтеграційний підхід, її керівництво неформально вирішувало, що проблеми інтеграції є непереборними. Виникла система де-юре інтеграції, але де-факто сегрегації. Це породило лінії розколу у Радянській армії, по яким вона й розкололося під тиском "Перебудови",
– уривок з наукової статті Крістофера Каволі "Національна політика в Радянській армії" у виданні The Journal of Slavic Military Studies за листопад 1998 року.

• Після отримання диплому Каволі повернувся на воєнну службу і брав участь в операціях союзників у Боснії та Герцеговині, як майор у складі Сил стабілізації, а після примушення сербських сепаратистів до миру служив офіцером з оперативних питань піхотного батальйону.
• У 2001 році Каволі стає підполковником та повертається до США. Там він очолив так званий "російський напрям" з управління стратегічної політики та планування Об'єднаного комітету начальників штабів США (американський аналог українського Генштабу – 24 Канал).
• Паралельно з цим Каволі викладає у Національного університету оборони США на позиції професора кафедри вивчення Росії (англійською це звучить просто бомбезно – professor of Russian studies).

Кріс Каволі / фото Michael Abrams / Stars and Stripes

Також Каволі займається закритими дослідженнями потенційного ворога США як старший науковий співробітник Національного університету оборони. Крім того, Каволі активно співпрацював та був стипендіатом Центру досліджень європейської безпеки ім. Джорджа Маршалла в Гарміш-Партенкірхені та Групи стратегічних досліджень начальника штабу Сухопутних військ США.

Свою наукову діяльність Каволі доволі часто переривав заради участі у реальних бойових діях в Афганістані та Іраці. У 2005 році він очолив 1-ий батальйон 32-го піхотного полку 3-ї бригадної тактичної групи 10-ої гірської дивізії. Його підрозділ був розгорнутий в провінції Кунар в Афганістані. Згодом Каволі командував 3-ю бригадною бойовою групою 1-ї бронетанкової дивізії, а також був заступником командувача регіонального командування "Захід" в Гераті.

Поверення до Німеччини

Також Каволі був директором Координаційної групи начальника штабу армії США, а згодом отримав призначення на позицію заступника командувача 82-ої повітряно-десантної дивізії з операцій. Так офіцер опинився в Німеччині. Після двох років служби він став командувачем 25-ої піхотної дивізії армії США, а 26 травня 2016 року Сенат затвердив його у званні генерал-майора. Вже через рік Каволі став генерал-лейтенантом, а 18 січня 2018 року був призначений новим командувачем Сухопутними військами США в Європі.

1 липня 2020 року Каволі був номінований і затверджений Сенатом 30 вересня 2020 року для присвоєння звання чотиризіркового генерала і призначення на посаду командувача Сухопутними військами США в Європі і Африці, об'єднавши спочатку окремі армійські командування. Він приступив до виконання своїх обов'язків у Німеччині 1 жовтня 2020 року і був офіційно підвищений у званні заступником начальника штабу Сухопутних військ США Джозефом М. Мартіном у Пентагоні.

Під командуванням генерала Каволі були успішно проведені масштабні навчання Defender-Europe 21. Вони включали синхронні операції на більш ніж 30 полігонах в Естонії, Болгарії, Румунії, Косові та інших країнах. Навчанням не завадила пандемія COVID, навпаки військові у захисних масках виглядали ще брутальніше.

Кріс Каволі / фото eucom.mil

Головний координатор допомоги Україні

Незабаром перед Каволі постали куди більші виклики. Російська агресія проти України стала важким випробуванням також і для союзників. Європа стала фактичним тилом для Сил оборони України і налагодити належну його роботу президент Джозеф Байден доручив людині, яка не просто має бойовий досвід, а є дипломованим фахівцем у справі стримування Росії.

Генерал армії США Крістофер Каволі приймає командування Оперативним командуванням ОЗС НАТО під час церемонії у Верховному головнокомандуванні Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі в Монсі, Бельгія, (4 липня 2022 року) / фото пресслужба НАТО

У травні 2022 року Каволі замінив генерала Тода Волтерса на посаді командувача Європейського командування Збройних сил США і Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі. Таким чином, Каволі став 20-м за ліком на цій посаді, а першим був легендарний Двайт Ейзенхауер, майбутній 34-й президент США.

Ви приєднуєтесь до нас у переломний момент для трансатлантичної безпеки, позначений зростанням стратегічної конкуренції і поверненням жорстокого конфлікту в Європу. Я знаю, що ви продовжуватимете служити НАТО з таким же лідерством і відданістю, які ви завжди демонстрували,
– тодішній генсек НАТО Єнс Столтенберг вітає призначення генерала Каволі, 4 липня 2022 року.

Нагадаємо, що саме в травні 2022 року Україна почала отримувати перші снаряди 155-го калібру та артилерію, а влітку – системи HIMARS, які стали справжнім геймчейнджером на полі бою та змусили Росію вже у вересні панічно оголошувати часткову, але майже загальну мобілізацію, щоб уникнути поразки.

Генерали Залужний та Каволі / фото з телеграм-каналу Залужного

Велика заслуга в цих успіхах лежить на генералі Каволі та його лідерстві. Можна сказати, що потрібна людина опинилася на потрібній посаді у потрібний час. Звісно, воєнну допомогу США в Україні мало хто вважає достатньою (подекуди – цілком справедливо), але це точно не провина Каволі. Зі свого боку він робить все належне, щоб Сили оборони отримали максимум озброєння.

Так, генерал на Вільнюському саміті НАТО 2023 року представив детальний план на 4 000 сторінок щодо озброєння України.

Також Каволі застосував весь свій арсенал знань про Росію, щоб переконати Конгрес США розблокувати допомогу Україні на початку 2024 року.

Таким чином Каволі та його шефа – голову Об'єднаного комітету начальників штабів США генерала Чарльза К.Брауна – справедливо можна зарахувати до числа проукраїнських яструбів в США, що діють на противагу так званого "деескалаційного крила" в адміністрації Байдена.

Росія не подала жодних ознак того, що вона збирається зупинитися, і вона не має наміру зупинятися в Україні. Росія є хронічною загрозою. Я не можу передбачити майбутнє, але можу зробити прості розрахунки. Якщо ми не продовжимо підтримувати Україну, в Україні досить швидко закінчаться артилерійські боєприпаси та ракети ППО (...). Виходячи з мого більш ніж 37-річного досвіду служби у збройних силах США, якщо одна сторона здатна вести вогонь, а інша не здатна відповісти, то програє та сторона, яка не може вести вогонь,
– уривок з виступу генерала Каволі під час слухань у Комітеті з питань збройних сил Палати представників Конгресу США, 11 квітня 2024 року.

У 2024 року Каволі став автором нового плану допомоги України, який він підготував на прохання президента Байдена та на вимогу голів республіканських комітетів. Деталі плану стали відомі CNN й вони передбачають цілком реальний погляд щодо ролі США. Зокрема, Каволі пропонував надати ЗСУ крилаті ракети AGM-158 JASSM та захищену мережа зв'язку Link 16, про які давно мріяли в Україні і яка значно розширила можливості застосування F-16. На жаль, політична ситуація в США наразі ставить реалізацію цього плану на паузу.

Що Каволі говорив про війну в Україні

• "Настав час скористатися російськими невдачами в Україні, прискоривши модернізацію наших можливостей, розгортання військ і військову співпрацю, щоб випередити перебудову російської армії".
• "Один із викликів, який ми бачимо, і один із найбільших уроків, які, на мою думку, ми можемо здобути з війни в Україні, полягає в тому, що в сучасних війнах ви або перемагаєте швидко, або на вас чекає довга робота, повна непередбачуваних поворотів. І це те, де ми зараз".
• "Україна може сама не витримати цю боротьбу. Сполучені Штати, наші союзники та партнери повинні продовжувати забезпечувати Україну боєприпасами, зброєю та технікою".

Президент України 15 грудня 2023 року в гостях у командування армії США у Європі та Африці на воєнній базі у Вісбадені, крайній справа – генерал Каволі / фото ОП

• "Наприкінці війни в Україні, як би це не виглядало, російська армія буде сильнішою, ніж сьогодні. Ці сили будуть на кордоні нашого альянсу. Ними командують ті самі люди, які вже сприймають нас як ворогів. Тож матимемо суперника з реальними навичками, масовістю та чітким наміром. Ось чому ми маємо бути готові і потребуємо збройних сил, які зможуть цьому протистояти".
• "Попри значні втрати в наземній сфері, у решти військової структури Росії залишається величезний потенціал – як звичайний, так і ядерний – і тому необхідно мати це на увазі".
• "Загроза дуже серйозна. Тож НАТО повинно мати більше можливостей, ніж наш супротивник. Тому ми маємо швидко виконувати вимоги, які випливають із планів оборони. Коли я кажу швидко, я маю на увазі, що ми повинні бути швидшими за росіян. Тільки так ми можемо їх стримати".

Генерал Каволі тримає руку на пульсі подій в Україні:

Особисте життя Крістофера Каволі

Генерал одружений на Крістіні Денсі, уродженці Вірджінії, пара виховує двох синів – Алекса та Ніка. Крістофер Каволі знає чотири мови – італійську, французьку та російську. Цілком можливо, що за час спілкування з генералами Залужним і Сирським, а також президентом Зеленським вивчив й українську.