За крок до поразки: чому відмова Шольца підтримати план перемоги України не врятує його?

Позиція канцлера Німеччини і лідера СДПН Олафа Шольца щодо військової допомоги Україні та перспективи її членства у НАТО завжди була надміру обережною. А зараз стала ще більш обачною і непоступливою. Німецький канцлер принципово виступає проти поставок Україні далекобійних ракет Taurus і відкидає можливість запросити Київ до НАТО.

Еволюція поглядів Шольца у не надто сприятливий для нас бік відбувається на тлі вкрай низького рівня підтримки його політичної сили та уряду світлофорної коаліції. За останніми опитуваннями, СДПН має рейтинг довіри близько 15%. Це удвічі менше, ніж у блоку ХДС/ХСС. У партнерів Олафа Шольца по коаліції справи ще гірші. «Зелені» набирають близько 10%, а «Вільні демократи» взагалі не долають прохідного бар’єра у 5%. Паралельно відбувається зростання популярності таких політичних сил, як Союз Сари Вагенкнехт (ССВ) та «Альтернатива для Німеччини» (AдН), які займають проросійську зовнішньополітичну позицію і надто скептично ставляться до підтримки Києва. Зараз ці партії користуються підтримкою близько 8 та 18% виборців відповідно.

У вересні в Німеччині пройшли вибори у трьох федеральних землях — Тюрингії, Саксонії та Бранденбургу. Їхні результати були, м’яко кажучи, не дуже хорошими для соціал-демократів. Партія Олафа Шольца зазнала розгрому у Тюрингії та Саксонії. Щоправда, у Бранденбурзі їй вдалося вибороти перше місце. Проте ця перемога була дуже непереконлива: СДПН випередила АдН лише на 1%. А ще вересневі вибори до ландтагів стали початком ери формування неприродних коаліцій на місцевому рівні. Оскільки правоцентристський ХДС/ХСС і лівоцентристська Соціал-демократична партія Німеччини висловили принципове небажання створювати більшість з ультраправою «Альтернативою для Німеччини», у них не залишилося іншого вибору, крім як розпочати переговори з ліворадикальним Союзом Сари Вагенкнехт, який здобув третє місце. Проте особливо радіти тому, що «Альтернатива для Німеччини» опинилася за бортом влади, не варто. Оскільки позиція Сари Вагенкнехт навіть більш проросійська, ніж в АдН.

Сара Вагенкнехт уже намагається шантажувати німецьку владу та вимагає коригувати зовнішню політику ФРН у напрямі радикального зменшення підтримки України і пошуку компромісів із Росією. Політикиня, яка у Німеччині має реноме «подруги Путіна», виступає за повне припинення збройної допомоги Києву, мирні переговори з урахуванням позиції РФ по окупованих територіях, відмову України від членства у НАТО та заборону розміщувати на території ФРН американські ракети.

Можливо, Олаф Шольц, перед яким стоїть украй непросте завдання врятувати його політичну силу від розгрому на парламентських виборах наступного року, вирішив частково дослухатися до слів Сари Вагенкнехт. Канцлер може вважати, що демонстрація більшої прихильності до компромісів із РФ допоможе йому покращити свої рейтинги. Насправді надмірна обережність у питанні підтримки України і принципове небажання надавати Києву дозвіл на використання німецької зброї для ударів по Росії не врятує партію Шольца від поразки. Зростання популярності крайніх правих і крайніх лівих сил у Німеччині — це закономірний наслідок внутрішньополітичної ситуації в державі, а не зовнішньої політики німецького уряду. Падіння рейтингу світлофорної коаліції зумовлене об'єктивними причинами — стагнацією економіки, непродуманою міграційною політикою, зростанням злочинності, радикальним «зеленим курсом» і його наслідками.

Економіка Німеччини, яка колись вважалася двигуном Європи, страждає від низки структурних проблем, дефіциту кваліфікованої робочої сили, жорсткої кліматичної політики та надмірної забюрократизованості. Ще ніколи з 1949 року ВВП Німеччини не зростав так повільно, як за останні п'ять років. 2023 року економіка країни скоротилася на 0,3%. Поточного року аналітики також прогнозують від'ємний показник ВВП. У державі фіксується доволі високий рівень безробіття — близько 6%. А також стагнація реальних доходів населення.

Триває падіння у секторах промисловості, які залежні від викопних енергоносіїв. Негативно впливає на індустріальну потугу Німеччини посилення конкуренції з боку Китаю. Особливо це відчувається у секторі автомобілебудування. Бізнес невдоволений надміру жорстким регулюванням у рамках боротьби зі зміною клімату та високими податками. Також він занепокоєний надто повільним зростанням продуктивності праці. Німеччина відстає від інших країн ЄС у пропонуванні онлайн-послуг для бізнесу. Для отримання бізнес-ліцензії потрібно чекати 120 днів, тоді як у інших державах — членах ОЕСР цей показник удвічі менший.

Особливу небезпеку становить незбалансована енергетична політика. З одного боку, Німеччина ще за часів Ангели Меркель активно підсіла на російські енергоносії і не врахувала геополітичних ризиків такої залежності. З іншого боку, країна реалізує один із найамбітніших планів впровадження відновлюваної енергії у світі, який критикують за нехтування економічною реальністю. Якнайшвидша відмова від ядерної енергії та викопного палива перебуває у центрі політичного порядку денного Партії зелених. Але перехід на відновлювальні джерела енергії перетворився на ідеологічну справу. Через це технологічні та ринкові обмеження ігноруються на користь нереалістичних прагнень і догм. Навіть вторгнення Росії до України та стрибок цін на енергоносії не змусили уряд Шольца відмовитися від планів закрити останні атомні станції, що й було зроблено у квітні 2023 року. Щоб компенсувати цю втрату, країні довелося більше покладатися на вугільні та газові електростанції, коли відновлювані джерела енергії недоступні. Це лише посилило загальну економічну неефективність і зробило вартість електроенергії вкрай високою для промисловості.

Нарешті німецькі виборці дорікають уряду Шольца за нездатність зупинити нелегальну міграцію і пов’язане з нею серйозне зростання рівня злочинності. У вересневому опитуванні ARD-Deutschlandtrend 77% німців заявили про необхідність принципово іншої політики щодо надання притулку та біженців. Майже три чверті респондентів заявили, що виступають за запровадження постійного контролю на кордонах Німеччини, а 72% підтримують розширення повноважень органів безпеки. Для 48% респондентів тема біженців та імміграції наразі є найважливішою політичною темою. Це на 22% більше, ніж у квітні цього року. Також 44% респондентів відповіли, що почуваються небезпечно в громадських місцях, що вдвічі більше, ніж сім років тому.

Через страх громадянського протистояння німецька влада намагається не акцентувати уваги на такому серйозному побічному ефекті безладної міграційної політики, як зростання рівня злочинності. Але його дедалі важче ігнорувати. 23 жовтня німецьке видання Bild опублікувало матеріал про збільшення кількості актів насильства щодо жінок у Німеччині на 89% за останні дев’ять років. За даними федерального міністерства внутрішніх справ, кількість жінок, які стали жертвами зґвалтування або сексуального насильства, зросла з 33 021 випадку у 2014 році до 62 404 випадків у 2023-му. За цей же час на 18% збільшилася кількість жінок, які стали жертвами побиття або нападу. На 41% підвищилася кількість жінок, які стали жертвами викрадень і незаконного позбавлення волі. За збігом обставин, саме на цей період припадає рекордне зростання числа мігрантів, які прибули до Німеччини з країн Близького Сходу, Центральної та Північної Африки. На цьому тлі 84% опитаних респондентів у вересні були повністю чи переважно незадоволені роботою уряду Шольца.

Серед причин зростання популярності таких партій, як «Альтернатива для Німеччини» та Союз Сари Вагенкнехт, слід також відзначити ідеологічну складову. Зараз блок ХДС/ХСС і його лідер Фрідріх Мерц активно намагаються відродити свою репутацію консерваторів. В оновленій програмі партії йдеться про «німецьку ідентичність» і «провідну культуру». І привертається увага до політичного ісламу та ймовірних негативних наслідків іноземного впливу на іслам у Німеччині.

Також ХДС/ХСС заявляє про наміри повернути контроль над міграцією, повністю зупинити нелегальну міграцію і значно посилити контроль на кордонах. Це дає певний ефект, оскільки відносно тривалий час рейтинги АдН майже не зростають, хоча і перебувають на стабільно високій позначці.

Водночас СДПН стикається з атакою як справа, так і зліва. Останні заяви Шольца про наміри збільшити кількість депортацій і запровадження у вересні перевірок при перетині кордону є запізнілими заходами. Соціал-демократам, які тривалий час дотримувалися політики мультикультуралізму і дуже толерантно ставилися до масової міграції, буде важко пояснити виборцям, що вони непричетні до негативних побічних наслідків цих явищ. Також СДПН та її найближчим союзникам «Зеленим» потрібно реагувати на випади з боку Сари Вагенкнехт, яка звинувачує ці партії у демонтажі німецької соціальної держави, зраді інтересів «нормальних людей», працівників і бідних прошарків населення. А ще дорікає їм надмірною концентрацією на правах різноманітних меншин, мігрантів і агресивним просуванням політики гендерної ідентичності.

Зростання підтримки Союзу Сари Вагенкнехт та «Альтернативи для Німеччини» є наслідком системних помилок традиційних політичних сил. Їхньою відірваністю від реальних запитів суспільства та відходу від класичного ідеологічного фундаменту. Олафу Шольцу варто було б передусім зосередитися на вирішенні внутрішніх проблем Німеччини та здійснити корекцію внутрішньополітичного курсу і програмних засад власної партії. А не сподіватися, що за рахунок відмови від підтримки України чи більш лояльного ставлення до компромісу з Москвою без урахування українських інтересів вдасться підняти свої політичні рейтинги на майбутніх виборах.