У неділю, 3 листопада, Молдова знову піде на виборчі дільниці.
У другому турі виборів президента зустрінуться прозахідна Мая Санду та висунутий проросійською Партією соціалістів Александр Стояногло.
І якщо перед першим туром усі без винятку соцопитування гарантували Санду перемогу – то зараз ситуація невизначена.
"Європейська правда" вже розповідала про Стояногло та його погляди.
Немає жодних сумнівів у тому, що його перемога стане викликом для відносин України та Молдови.
Міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін в інтерв'ю редактору "Європейської правди" Сергію Сидоренку визнав, що Київ у разі негативних процесів у Молдові може задіяти жорсткі сценарії, адже це стає для нас питанням національної безпеки.
Про це, про ймовірність військового сценарію у Придністров’ї та про можливий розвиток після виборів дивіться на каналі "Європейської правди".
А текстовий виклад основних тез Павла Клімкіна, від першої особи, – в матеріалі Клімкін: Якщо вибори зроблять Молдову плацдармом РФ, Україна має протидіяти, аж до шантажу.
Далі – стисло про те, що він казав.
Треба усвідомлювати реальність: Молдова може перетворитися на російський плацдарм.
Утім, перемога проросійського президента не означає автоматичної появи проросійського плацдарму.
Зараз Україна має попередити молдовських друзів, що для нас перетворення Молдови на проросійський плацдарм – це фундаментальний безпековий виклик.
І під час війни ми маємо політичне і моральне право говорити про це відверто.
Ми навіть маємо право нагадувати їм, що вони отримали європейську перспективу завдяки Україні.
Тому задача України, у разі перемоги Стояногло, – нав'язувати йому умови, межі дій.
Він однозначно буде не проукраїнським.
Але, не буде класично проросійським, або проєвропейським.
Він прагнутиме балансувати.
І це, до слова, посилює загрозу для Маї Санду від нього, оскільки Стояногло може виявитися своєрідним компромісним кандидатом для основних політичних і передусім бізнесових груп Молдови, які візьмуть на себе управління процесом.
Тобто йдеться про повернення Молдови до класичної олігархічної моделі.
Причому йдеться про еліти всієї Молдови, включно з Придністров’ям.
Якщо Санду виграє вибори президента, але парламентські виграють проросійські сили, то Молдова у такому разі прийде до дострокових виборів і до зміни реальності з непередбачуваним результатом.
А ми у цей час будемо жити поряд з нестабільною країною.
Тож у такому разі нам потрібне буде розуміння: що ми робимо?.
Це буде непроста історія з непростими рішеннями.
Як ми їх стримуємо? Чи вдаємося ми до жорстких заходів – того ж шантажу? Як ми це все координуємо з Євросоюзом?.
У разі зміни влади Молдови у Києві справді можуть з’явитися голоси про те, щоб "залізти у Придністров'я".
Але це – дуже небезпечна історія.
Нам треба бути дуже і дуже уважними, вирішуючи, як піднімати ставки і які обирати заходи.
І свій вибір буде важливо пояснити як українському суспільству, так і нашим міжнародним партнерам.
Бо це для нас стане моментом істини.
Перед нами стоятиме задача використати початок переговорів з Євросоюзом (і Молдови, і наш власний) для інтеграції Придністров'я в цей процес.
Зараз формат переговорів по Придністров’ю "5+2" – мертвий.
Потрібне щось нове.
І для нас треба, щоб у новому форматі не було Росії.
І я думаю, що придністровські еліти до цієї розмови насправді готові, бо вони розуміють, що Молдова йде до ЄС, Україна йде до ЄС, і вони не можуть існувати у вакуумі.
Докладніше – в матеріалі Клімкін: Якщо вибори зроблять Молдову плацдармом РФ, Україна має протидіяти, аж до шантажу.