Польша строит "Восточный щит", угрозы "от Санду" в Молдове, катастрофа в Сербии: новости дня

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 1 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Оцінки розвідки Естонії і зброя з США.

Почнемо із не дуже добрих новин.

Впродовж останнього тижня російській армії вдалося окупувати близько 150 квадратних кілометрів на території Донецької області, повідомив командир Центру розвідки Міністерства оборони Естонії Антс Ківісельг.

Він додав, що не виключено, що протягом цього року, сили Росії "здійснять локальний прорив у Покровському, Курахівському або Вугледарському районах".

Також естонський полковник зауважив, що є ознаки того, що Росія може готуватися до наземних атак у Запорізькій області.

А північнокорейські підрозділи, за його словами, поки що не принесуть особливих змін на українському фронті.

Він зауважив, що, як правило, північнокорейські солдати підготовлені для ведення бойових дій в гірській місцевості, а це означає, що вони не знайомі з українською територією, її кліматом та географією.

"Можемо очікувати, що північнокорейські підрозділи понесуть великі втрати в Україні, і, ймовірно, навіть більші втрати, ніж сили Російської Федерації понесли до цього часу", – наголосив Ківісельг.

Голова комітету з розвідки Палати представників Конгресу США Майк Тернер пропонує Сполученим Штатам і НАТО розглянути можливість удару по військах КНДР в Україні.

"Я вважаю, що в інтересах НАТО та інтересів Сполучених Штатів як члена НАТО, щоб азійські, північнокорейські комуністичні війська не марширували до європейської країни та не нападали на неї", – додав конгресмен.

До речі, сьогодні у Київ прибули конгресмени США Майк Роджерс, Джеррі Карл та Майк Квіглі.

Вона відвідали Національну поліцію, а також зустрілися з міністром оборони України Рустемом Умєровим.

"Під час візиту ми представили можливості нашого оборонно-промислового комплексу та обговорили напрямки, де США можуть допомогти зміцнити наше виробництво", – розповів Умєров.

Він назвав переговори "продуктивними".

Крім того, подальшу підтримку з боку США оборонної індустрії України Рустем Умєров обговорив сьогодні телефоном і зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном.

Під час розмови вони торкнулася також теми залучення Росією північнокорейських військових у війну проти України та загалом поточної ситуації на фронті.

Міністерство оборони США сьогодні оголосило про новий пакет військової допомоги Україні вартістю 425 мільйонів доларів.

До пакета, серед іншого, увійшли боєприпаси до систем NASAMS і HIMARS, ракети Stinger, мобільні ракетні системи c-UAS, боєприпаси класу "повітря-земля", 155-мм та 105-мм артилерійські боєприпаси, протитанкові снаряди TOW, протитанкові комплекси Javelin та AT-4 і інша зброя.

Слід додати, що у Латвії побоюються невизначеності щодо підтримки України та НАТО після виборів у США.

Орбан в очікуванні Трампа.

Тим часом, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан очікує перемоги Дональда Трампа на виборах президента 5 листопада і готується до ініціативи республіканця щодо війни РФ проти України.

"Ми готуємося.

Вони швидко сядуть із російським президентом і проведуть переговори", – сказав Орбан, маючи на увазі потенційну адміністрацію Трампа.

За словами Орбана, наразі переговори не можуть бути спрямовані на досягнення миру між Москвою і Києвом, а лише на припинення вогню.

Ці заяви угорський прем’єр зробив під час візиту до Відня.

Вчора Орбан і лідер ультраправої Австрійської партії свободи Герберт Кікль в австрійській столиці підписали спільну Віденську декларацію з закликом спільно протистояти централізації влади в ЄС.

У спільній декларації Орбан і Кікль заявили, що реформування Європи та ЄС передбачає не "примусову централізацію та ускладнення інституцій", а "повернення влади людям та депутатам, обраним країнами-членами".

Серед найбільших загроз ЄС і європейській культурі вони називають "масштабну нелегальну міграцію та організоване зловживання правом на притулок".

Будівництво "Східного щита".

У Польщі почали будівництво "Східного щита" на кордонах з РФ та Білоруссю.

Проєкт передбачає будівництво різних типів укріплень, фортифікаційних споруд та природних перешкод на кордонах Польщі з Росією та Білоруссю.

Також планується будівництво відповідних систем розвідки і виявлення загроз, передових баз, логістичних вузлів, складів або розгортання систем протидії безпілотникам.

А Люблінського воєводства, що на кордоні з Україною, готується до можливої хвилі біженців.

Генеральний консул України у Любліні Олег Куць зауважив, що якихось серйозних сигналів про ймовірний великий наплив українців немає, водночас перед зимою, за його словами, цьому питанню приділяють більше уваги.

За його словами, чи буде нова хвиля біженців від війни до Польщі залежить від кількох чинників, зокрема, від російських атак на енергетичну інфраструктуру України та ситуації на фронті.

У грудні приватний залізничний перевізник Польщі SKPL Cargo планує запустити новий маршрут Варшава – Ковель.

Грузія після виборів.

Влада Грузії відмовилась виконувати умову для відновлення руху до ЄС.

Зокрема, у керівній партії Грузії "Грузинська мрія" заявили, що не будуть відкликати закон "Про прозорість іноземного впливу", який став однією з причин погіршення відносин країни із західними партнерами і замороження руху країни в ЄС.

Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель заявив 30 жовтня, що скасування закону про "іноземний вплив" та закону про так звані "сімейні цінності" є умовою, що дозволить стати Грузії на шлях відновлення руху до ЄС.

Як відомо, на саміті 17 жовтня у Брюсселі лідери країн ЄС повторили свою заяву про фактичну зупинку процесу євроінтеграції Грузії.

26 жовтня у Грузії був день виборів нового складу парламенту.

ЦВК країни оголосив перемогу керівної партії "Грузинська мрія", яка, за їхніми даними, отримала більше 50% голосів виборців.

Міжнародні спостерігачі у проміжній доповіді щодо виборів у Грузії звернули увагу на тиск і залякування виборців.

Дві американські соціологічні компанії, які проводили екзитполи на парламентських виборах у Грузії 26 жовтня, поставили під сумнів офіційні результати з перемогою партії влади.

Тим часом "Грузинська мрія" почала атакувати опозицію, звинувативши у нібито "крадіжці голосів".

Представники керівної партії подають скаргу у прокуратуру.

До речі, в Грузії взяли під варту підозрюваних у вкиді бюлетенів під час виборів.

Погрози "від Санду" у Молдові.

Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан у п’ятницю, 1 листопада, заявив про хвилю погроз розправою, які отримали громадяни по всій країні.

"Погрози отримали журналісти, відомі особистості та звичайні громадяни.

Ці акти залякування переслідують одну мету – посіяти паніку і страх, щоб люди боялися прийти на вибори", – вважає прем’єр Молдови.

Раніше про отриману погрозу повідомила журналістка молдовського порталу News.

Анонім стверджував, що знає, де живе журналістка, і може її вбити.

"Зроби вибір на користь Маї Санду і збережи своє життя", – йшлось у голосовому повідомленні.

Другий тур президентських виборів у Молдові пройде 3 листопада.

У першому турі чинна президентка Молдови Мая Санду отримала 42,37% голосів, а висуванець проросійської Партії соціалістів Молдови Александр Стояногло – 26,02%.

У Молдові раніше заявили, що Росія скерувала мільйони доларів на операції впливу в країні, зокрема втручання у вибори президента та референдум про вступ до Європейського Союзу.

Також радимо розмову "Євро.

Правди" з ексміністром закордонних справ Павлом Клімкіним на цю тему.

Москва намагається впливати на вибори по всьому світі, у тому числі в США.

У штаті Джорджія попередили про втручання Росії у президентські вибори.

Катастрофи в Іспанії і Сербії.

В Іспанії підтверджена кількість загиблих у катастрофічній повені перевищила 200 осіб, у тому числі громадянин Румунії.

А у Сербії обвалився дах на залізничному вокзалі, який відкрили в липні 2024 року після реконструкції.

Там кількість загиблих перевищила 13 осіб.

На заході Норвегії внаслідок сильного шторму обвалився міст та підтоплені дороги,.

Решта новин.

У Німеччині фіксують істотне зростання кількості депортацій.

Більшість німців хочуть дострокових парламентських виборів.