Реформа Бюро економічної безпеки: легко почати, та головне — закінчити

Наша пісня гарна й нова, починаємо знову… перезавантаження Бюро економічної безпеки України (БЕБ). Чи буде цей підхід успішнішим за попередні, розбираємося.

Насправді нічого особливо нового із системою кримінальної юстиції не відбувається, попри декларацію про чергове реформування. Система повністю підконтрольна офісу президента, точніше, одному з найвідоміших заступників Андрія Єрмака — Олегу Татарову. Звісно, є певні винятки, як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, але решта — якщо не безпосередні ставленики Татарова, то точно йому підпорядковані в «необхідних» процесах.

Ім’я їм — легіон, без літературних перебільшень. Якщо взяти всі органи кримінальної юстиції, то набереться зо дві сотні тисяч співробітників Нацполіції, Держбюро розлідувань, БЕБ, СБУ, а також прокуратури. І уявіть, усі одночасно тримають «у фокусі» думку лише однієї людини з Банкової. Людини, через яку послання передають лише двоє.

На початку жовтня Кабмін затвердив склад другої за ліком комісії з відбору директора Бюро. Попереднього разу, далекого 2021 року, перша спроба завершилася грандіозним провалом. Тодішню комісію очолював Тимофій Милованов, який, по суті, реалізував заплановане на Банковій — протягнути на посаду екскерівника податкової міліції Вадима Мельника. А днями було обрано Раду громадського контролю при БЕБ.

До слова, перший директор БЕБ Вадим Мельник ще за два місяці до конкурсного відбору самостійно повідомив мене, що саме він очолить цей орган. І це стало реальністю. Та й хто сумнівався б, якщо кандидатуру затвердили в офісі президента?

Ключове у попередньому конкурсі — це метод формування комісії. Власне, з нього і виросли всі подальші проблеми. До складу зазначеної комісії мали входити по три особи від РНБО, уряду і парламенту (від ВР двоє за поданням податкового комітету, один за поданням правоохоронного комітету). За такої конфігурації взагалі не було шансів отримати доброчесного, професійного та незалежного від вищого політичного керівництва держави директора.

Це й підтвердила подальша низка скандалів. Зміна Мельника на колишнього співробітника СБУ Едуарда Федорова та експрокурора Віталія Гагача. Знову звільнення, але за дуже дивних обставин, цих двох (ми в деталях про це писали). І все це на тлі тотальної неефективності самого Бюро.

Враховуючи, що перезапуск цьому органу був потрібен чи не з моменту його запуску, наразі щось змінити можуть лише фундаментальні перетворення, а не шліфування фасаду.

Чому необхідно перезапустити БЕБ і що це нам дасть

Перше — уся їхня статистика не свідчить ні про що, бо вона брехлива до останньої коми. Що ж, власне, має визначати ефективність органу? Довіра з боку бізнесу. Що має бути результатом? Превенція, розслідування та протидія підсліднім фінансовим злочинам. Власне, критерії для визначення коефіцієнта корисної дії цього органу правопорядку мав би закласти безпосередньо новий генпрокурор як фактичний керівник усієї системи органів кримінальної юстиції.

Друге — перезавантаження не буде без створення повноцінних і функціональних дисциплінарної та кадрової комісій. За прикладом далеко ходити не треба, просто зробіть, як це пропонувалося під час запуску реформи органів прокуратури. Та обов’язково з наданням голосу представникам громадськості, яких номінували б ключові посольства-партнери, що долучені до реформування відповідної системи. Це додало б незалежності співробітникам БЕБ.

Третє — створення підґрунтя для спеціалізації прокурорів саме з метою висококваліфікованого процесуального керівництва і, згодом, публічного обвинувачення в судах. Такі прокурори мають бути гарно навчені, натреновані. Для прикладу, візьміть постійні тренінги і підвищення кваліфікації для детективів НАБУ. Відповідних прокурорів необхідно організувати в департамент і розподілити також у відділи в регіонах. Фінансові злочини — вкрай специфічна галузь, тому в знання і вміння таких офіцерів правосуддя необхідно інституційно вкладатися.

Четверте — спеціалізація суддів на фінансових правопорушеннях. Це також важливо, бо розгляди служителями Феміди будуть дуже непрості як в столиці, так і в регіонах.

П’яте — необхідно зосередитися не тільки на перезавантаженні БЕБ, а й на створенні спеціалізованої інфраструктури запобігання, виявлення і припинення складних фінансових злочинів. Це суперпріоритет. Для цього в Бюро потрібні не тільки детективи, але й фінансові аналітики, що мали б стати мозком і серцем зазначеного органу. Це взагалі вивести б в окремий пріоритет, паралельний перезапуску.

Необхідні й зміни до профільного закону. Вони елементарно мали б включати кілька важливих моментів:

• зміни методу формування конкурсної комісії з обрання директора (переважаюча або блокуюча роль від міжнародних партнерів);
• одна кандидатура-переможець конкурсу на директора, яку направляють до Кабміну;
• атестація всіх співробітників БЕБ протягом одного року;
• у складі комісій по атестації не менш як 50% представників міжнародників;
• після звільнення співробітник, який не пройшов атестації, не може повернутися на роботу в БЕБ протягом двох років (аналогія з атестацією прокурорів 2019 року).

Детальніше про ці моменти ми також уже писали.

Зважаючи на все це, добре, що парламент ухвалив урядовий законопроєкт, який зрештою дав можливість зрушити з місця перезавантаження. Але погано, що це сприйняли як завершення, а не як лише початок реформи.

За новими правилами гри, комісія складається з шести членів, а не восьми. Якщо раніше це була абсолютно контрольована Банковою комісія, то зараз є шанси. Наразі трьох членів призначають за пропозицією міжнародних партнерів. Ще трьох — самостійно Кабмін. Хоча юридично всіх шістьох призначає КМУ, що є конституційно правильним рішенням. Але…

Уряд жодного разу з початку каденції Володимира Зеленського не був самостійним, хоча в нас нібито парламентсько-президентська республіка. Але маємо єдиний центр ухвалення рішень і максимальну концентрацію влади в руках ОП.

Тому не здивуюсь, якщо навіть за таких гарних прописаних у законі ідей про перезавантаження БЕБ хтось знову побажає розставити «фігури», як заманеться. Прораховувати перебіг відповідної партії навчилися не тільки на Банковій. Однак шанси для успішного дебюту вищі не в ОП.

Ухвалений закон про перезавантаження дійсно якісний. Але й ідеального не буває апріорі. Тож маємо нагадати прописні істини, про які не варто забувати.

БЕБ не є органом влади, що наповнює бюджет. Не треба плутати його з податковою. Бюро — орган досудового розслідування з відповідним функціоналом, що передбачено статтею 216 Кримінального процесуального кодексу (КПК). Коли задумувалися про створення подібного органу, то ключова ідея була — закласти в його основу аналітичні спроможності, додавши до них функціонал із розслідування фінансових злочинів.

Не ганятися за злочинцями, проводячи обшуки, отримуючи тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасово вилучаючи майно згідно з КПК, а запобігати злочинам через аналіз і подальшу превентивну ліквідацію системних порушень у сфері економіки та фінансів.

Ще одне. В українських реаліях постійно органами керують із Банкової, хоча відповідно до профільних законів і КПК усі незалежні. Але всі ми розуміємо, що завжди має йтися про інституції, а не про прізвища. Інакше змін не буде.

БЕБ має відігравати свою унікальну роль у системі органів кримінальної юстиції, яка і задумувалася на початку обговорень і запуску зазначеного Бюро. В межах і в спосіб, як зазначено в статті 19 Конституції України. Без поборів бізнесу, без збору «данини» за виробництво підакцизних товарів (тютюну, спиртових виробів, палива) за «формою №2». Ми ж розуміємо, що можливість відповідних незаконних кроків не формується в центральному апарату БЕБ. Звісно, на Банковій думають про майбутні вибори і генерують кеш для подальших процесів.

Проте чи не час у країні, яка вже майже три роки перебуває в стані великої війни, змінити підходи?

Наприклад, почати орієнтуватися на доброчесних професіоналів. І тут мова як про директора з його заступниками, так і про тих співробітників, які пройдуть відповідну атестацію. «Скакання» варто припинити, «активіст-стайл» — забути. Цій реформі критично не вистачає системності та базового розуміння, навіщо це Бюро взагалі створювалося.