Загрози Китаю для США: що говорять Трамп і Гарріс

В останній тиждень президентської кампанії у США домінують гострі внутрішні проблеми, кажуть аналітики. Тож будь-які згадки про змагання між США та Китаєм кандидатами - віцепрезиденткою Камалою Гарріс і колишнім президентом Дональдом Трампом - розглядаються через призму внутрішніх проблем.

"Американські виборці більше стурбовані внутрішніми проблемами. Опитування показують, що так звана загроза Китаю стоїть позаду питань економіки, імміграції, абортів, клімату, демократії та інших питань для виборців", — сказав Лю Явей, директор китайської програми Центру Картера, передає Голос Америки.

Відповідно до опитування, опублікованого американською соціологічною організацією YouGov, лише незначна частина виборців назвала зовнішню політику США одним із трьох головних питань для них. Опитування показало, що прихильники Трампа трохи більше дбають про зовнішню політику, ніж прихильники Гарріс.

В останні дні перед голосуванням будь-яка згадка про Китай здебільшого лунала в контексті внутрішніх проблем.

Під час мітингу 27 жовтня в Нью-Йорку Трамп двічі згадав Китай, сказавши, що якщо Сполучені Штати та Китай вступлять у війну, США "переможуть", і що він "прийме Закон Трампа про взаємну торгівлю, тобто якщо Китай або будь-яка інша країна стягуватиме з нас 100 або 200% податок або митний тариф, ми [Сполучені Штати] стягуватимемо з них 100 або 200% податок або тариф".

Гарріс не згадувала про Китай під час мітингу в той же день у ключовому штаті Пенсильванія.

Трамп зосередився на потенційних економічних наслідках конкуренції з Китаєм, оскільки це пов’язано з робочими місцями в Америці, підкресливши торгівельні занепокоєння, наплив товарів і нечесну практику ведення бізнесу.

На національному з'їзді Республіканської партії в липні Трамп критикував Китай, зокрема звинувативши Пекін у тому, що він забрав робочі місця в американської автомобільної промисловості та що КНР загрожує Тайваню.

На мітингу у квітні Трамп сказав, що багато мігрантів, які прибувають до США з Китаю, є чоловіками "військового" віку, які, можливо, приїжджають сюди, щоб сформувати своєрідну "армію".

Трамп також згадав Китай у контексті кризи з фентанілом у США.

Хоча Гарріс мало що говорила про Китай під час передвиборчої кампанії, вона згадала про Китай на національному з’їзді Демократичної партії в серпні, сказавши, що працюватиме над тим, щоб Сполучені Штати виграли змагання за те, щоб стати світовим лідером у сфері штучного інтелекту та космосу.

Вона "виступає за "зниження ризиків" — зменшення взаємозалежності між Сполученими Штатами та Китаєм на арені передових технологій, головним чином для того, щоб переконатися, що Вашингтон не допомагає Пекіну у військовій модернізації, — але вона застерігає від економічної політики щодо Китаю, орієнтованої на тарифи", — сказав Алі Вайн, старший науковий співробітник Міжнародної кризової групи, описуючи політику Гарріс щодо Китаю.

Але між двома кандидатами та їхніми відповідними політичними партіями є більше спільного, ніж відмінностей у їхній риториці щодо Китаю, сказав Денніс Вайлдер, колишній заступник помічника директора ЦРУ у справах Східної Азії та Тихого океану та директор Ради національної безпеки у справах Китаю при президенті Буші-молодшому.

"Китай не обговорювався на цих виборах, тому що американська громадськість і політичний клас майже повсюдно поділяють однакові негативні погляди на Китай", — зауважив він.

Хоча політика Вашингтона щодо Пекіна може вплинути на внутрішні проблеми, такі як робочі місця та вартість товарів, конфлікти в інших частинах світу також затьмарили політику США щодо Китаю в очах багатьох американських виборців, вважають аналітики.

"Стратегічна конкуренція між Сполученими Штатами та Китаєм не є головною проблемою для американських виборців. Вони більше стурбовані станом економіки та витратами на охорону здоров’я, — сказав Вайн. — І тою мірою, в якій питання зовнішньої політики формують їхні міркування, вони, зрозуміло, зосереджені на бурхливій війні між Росією та Україною та можливості регіональної війни на Близькому Сході".