Вибори в Україні: 5 запитань щодо їх можливого проведення

В українському парламенті та суспільстві дедалі частіше повертаються до теми проведення у країні виборів президента та парламенту. З одного боку, за законом у період воєнного стану вибори проводити не можна, а з іншого – відсутність виборів дає ґрунт для спекуляцій про нелегітимність нинішньої української влади. Тому тема продовжує мусуватись. Журналіст Коротко про цікавився в експертів перспективами можливих виборів.

Скільки країна може жити без виборів?

Логічною була б відповідь – до кінця війни. Глава Офісу президента України Андрій Єрмак в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Serra цими днями так і заявив, що президентські вибори в Україні відбудуться після закінчення війни з Росією.

«Зеленський дуже ясно висловився: він хоче, щоб усі солдати мали змогу голосувати, як і біженці за кордоном. Але сьогодні ресурси мають йти на війну», - наголосив Єрмак.

А що буде, якщо війна затягнеться ще на кілька років? Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю ВВС влітку цього року сказав, що в такому разі потрібно буде шукати спосіб провести вибори. «Якщо війна затягуватиметься, треба буде знаходити те чи інше рішення. Я поки що не знаю яке», - заявив він.

Буквально днями видання The Economist з посиланням на джерела в оточенні президента повідомило, що Зеленський нібито розглядає можливість проведення президентських виборів у 2025 році.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що визначальною у проведенні виборів стане громадська думка в Україні.

– Президенту Володимиру Зеленському ще рік тому радили провести вибори. Тоді громадська думка була проти, і Зеленський відмовився. І зараз люди також проти проведення виборів. А якщо війна затягнеться не на один рік, тоді потрібно буде змінювати законодавство, щоб провести вибори в умовах військового стану. Безкінечно залишатися без виборів теж не можна. Інакше нас не зрозуміють на Заході, – вважає експерт.

За ким останнє слово?

Покласти край дискусії про повноваження та вибори президента може Конституційний суд. Тільки він має право тлумачити Основний закон та відповідність йому інших нормативно-правових актів. Але розбирати такі делікатні питання щодо власної ініціативи судді КС не можуть. Звертатися до них за роз'ясненням теж дозволено далеко не всім. Це можуть робити лише сам президент, а також уряд, Верховний суд, група з 45 депутатів Верховної Ради або ж уповноважений Верховної Ради з прав людини. Ніхто з них досі цього не зробив.

Що думає Захід щодо цього

Багато західних ЗМІ неодноразово писали про те, що Захід спочатку тиснув на Україну з вимогою провести вибори, щоб “легітимізувати владу”. Західні партнери не дуже орієнтуються в українській реальній ситуації, але знають, що Україна – це демократична країна, тому там мають проводитись вибори. Нехай навіть вони і не будуть ідеальними в умовах воєнного стану.

Київ схиляли до проведення виборів, щоб уникнути закидів та спекуляцій на тему про те, що Україна поступово нібито перетворюється на диктатуру. Мовляв, навіть у Росії відбуваються вибори (щоправда, на суцільні фальсифікації цих виборів заплющують очі).

Цим і скористалася російська пропаганда, просуваючи після закінчення п'ятирічного терміну повноважень Володимира Зеленського тези про те, що він «нелегітимний» президент, який «пересидів», чіпляється за владу. Але зараз ці вимоги із боку західних партнерів – затихли. Хоча чи надовго?

- Якщо Захід хоче, щоб ми проводили вибори, то нехай дає нам більше зброї, далекобійні ракети. Ми виб'ємо Росію з нашої території та проведемо «свято демократії» – вибори. А так як їх проводити у Харкові, Сумах, Дніпрі – під бомбардуваннями? На Заході зрозуміли абсурдність подібних вимог та вже не наполягають на проведенні виборів. До того ж їм зараз не до цього. Сьогодні вся увага прикута до майбутніх виборів у США. Після них, можливо, знову порушуватиметься тема наших, - пояснює експерт-міжнародник Тарас Загородній.

Які вибори потрібно проводити насамперед – президентські чи парламентські?

Українська Конституція прямо не забороняє проводити президентські вибори під час воєнного стану. А ось вибори до Верховної Ради під час війни – під забороною. Отже, першими мають відбутися саме вибори глави держави.

- У Конституції міститься пряма заборона на проведення парламентських виборів в умовах воєнного часу та опосередкована на проведення президентських і місцевих виборів. Насправді ж буде реалізовано політико-правовий сценарій. Вибори відбуватимуться з погляду доцільності для влади. Для команди Зеленського життєво необхідно провести спочатку президентські вибори, а потім, якщо він переможе, то на цій хвилі і парламентські. Інший сценарій поки що не проглядається, - вважає експерт з виборчого права Олексій Кошель.

Чи зарахується Зеленському строк, проведений президентом без виборів, у той строк, якщо його все-таки знову виберуть?

- У Конституції України чітко зазначено, що президента може бути обрано лише на два строки. Але там не йдеться про кількість днів та місяців, коли він виконував свої обов'язки. І, якщо бути об'єктивним, у нас жоден президент не був президентом рівно п'ять років. Це приблизний термін. Хтось був менше, хтось більше. Кучма, Ющенко були довше, Порошенко – менше. І ніхто не рахував дні їхнього перебування при владі. Головне – не більше двох строків, – пояснює політолог Володимир Фесенко.

Аргументи «за» та «проти» виборів

«За»

Вибори мають бути проведені, щоб легітимізувати владу у країні. У 2019 році Володимир Зеленський обрався на п'ятирічний термін. Передбачалося, якщо він не піде на другий термін чи програє, його повноваження закінчаться навесні 2024 року з інавгурацією нового лідера. Але цього не сталося, і тепер є ґрунт, щоб формально звинуватити його в нелегітимності. Саме на цьому і наголошує російська пропаганда. Мовляв, у Росії вибори відбулися, а в Україні – ні.

«Проти»

Президент Володимир Зеленський раніше казав, що під час воєнного стану не можна проводити вибори. "Як можна проводити демократичні вибори в окопах, треба, щоб були спостерігачі. Жодні спостерігачі в окопи не приїдуть. В нас люди на окупованих територіях. Отже, вони не голосуватимуть, бо як вони проголосують? Хто проконтролює цей процес? І ми маємо понад 7 мільйонів людей за кордоном. І як забезпечити їм голосування?" – резюмував він.