Рецензія на фільм «Часовий зріз» / Time Cut

30 жовтня на платформі Netflix вийшов фантастичний підлітковий слешер «Часовий зріз», який підхоплює тренд останніх років додавати у горори про маніяків в масках якийсь знайомий троп з інших жанрів. У цьому випадку, наприклад, це подорожі у часі. У рецензії нижче розповідаємо, як себе почуватиме сучасний підліток у далекому 2003-му та наскільки цікаво вкотре спостерігати за черговим душогубом з ножем напереваги, що надумав ганятися за безтурботною молоддю.

Плюси:

приємний вайб нульових; декілька напружених моментів;

Мінуси:

погано практично все;

4/10

Оцінка ITC.ua

Відключайте рекламу - підтримуйте ITC!

«Часовий зріз» / Time Cut

Жанр науково-фантастичний слешер
Режисерка Ганна Макферсон
У ролях Медісон Бейлі, Антонія Ґентрі, Ґріффін Ґлюк, Майкл Шенкс, Рейчел Кроуфорд, Джордан Петл, Меґан Бест, Семюел Браун
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

Квітень 2003-го. Не дивлячись на загибель кількох школярів, що стали жертвами таємничого убивці в масці, старшокласники одного з американських містечок десь у Міннесоті вирішили влаштувати велику вечірку. Приблизно таку саму, що була у слешер-кросовері «Фредді проти Джейсона», котрий вийшов у тому ж 2003-му. Тільки тутешній сільський колорит обмежується якимось закинутим амбаром замість розваг серед рясних кукурудзяних полів. На цьому заході опиняється й шкільна красуня Саммер Філд, щоправда, він стане для дівчини останнім, адже психопат з ножем (точніше, цього разу з косою) добирається і до неї.

21 рік потому молодша сестра Саммер, Люсі, відправляється з безутішними батьками вшанувати пам’ять загиблої. Аж раптом на місці вбивства вона виявляє дивний пристрій — справжню машину часу. До ладу не встигнувши збагнути, що відбувається, дівчина переноситься у доленосний 2003 рік, коли її сестра була ще жива. Тепер Люсі націлена врятувати приречену родичку та з’ясувати особистість маніяка. Та чи вдасться їй здійснити задумане?

Дивлячись на «Часовий зріз», важко позбутися неприємних думок стосовно того, що його сюжет містить рівно нуль свіжих ідей та суцільно витканий з самих лише типових жанрових кліше. І ці думки справедливо виникають ще до перегляду. Автори стрічки намагаються слідувати трендам сучасних слешерів, коли до звичайного маніяка у масці і купки школярів, що гинуть від його руки один за одним, додається якийсь троп з інших жанрів.

Загинаємо пальці: в «Останніх дівчатах» (2015) захопливо обігрувався притаманний «Крикам» метанаратив; у «Щасливий день смерті» (2017) творці апелювали до концепту «день бабака»; в «Химерах» (2020) — до обміну тілами; в «It’s A Wonderful Knife» (2023) мова йшла про паралельні всесвіти, до того ж це було ще й переосмислення різдвяної класики «Це дивовижне життя» Френка Капри (1946).

Сценарій до двох з чотирьох вищезгаданих жахастиків писав Майкл Кеннеді, тож зовсім не дивно його бачити й у сценаристах «Часового зрізу» (у наступному році планується до виходу «Heart Eyes» — слешер, розбавлений ромкомом, до створення якого Кеннеді також доклав руку).

Фільм бере за основу старі добрі подорожі у часі, і цим він дуже сильно вторить торішньому «Абсолютному вбивці», аж до того, що маски у маніяків ледь не ідентичні. Та є й певні косметичні відмінності — наприклад, у «Вбивці» головна героїня у виконанні Кірнан Шипки відправлялася до молодої версії власної матері у синтезаторні 80-ті, тут же мова йде про зустріч з сестрою у технологічно просунутих двотисячних.

Відповідно, у кадрі фігурують численні ознаки того часу. За стилем одягу місцеві дівчата нагадують героїнь комедії «Погані дівчиська». З рожевих навушників, під’єднаних до CD-плеєра, лунають молодіжні хіти Avril Lavigne. На стіні красується постер з винищувачкою вампірів Баффі. Юна мандрівниця у часі лякається шуму, який видає модем. На комп’ютерному моніторі легко вгадується Windows XP. Та й прикінчити кого-небудь шматком компакт-диска тоді було значно простіше, ніж сьогодні.

Додайте сюди пряму згадку про «Американського психопата» чи прізвище Маєрс, що пролунало мимохідь, і ви отримаєте дійсно приємний ностальгійний вайб с відсилками. Та разом з тим, це ледь не єдине, що є хорошого у стрічці.

Біда у тому, що це якраз той випадок, коли саме так сталося, як і гадалося. «Часовий зріз» дійсно містить нуль свіжих ідей і ґрунтується на тому, що будь-який шанувальник жанру бачив раніше. Це абсолютно безідейне кіно, що на виході виявляється напрочуд нудним. Воно позбавлене будь-якої динаміки, не спроможне дати необхідного саспенсу, кволе за виконанням, в тому числі й акторським, а також злочинно передбачуване. Власне, виявити особистість убивці не складе жодних труднощів.

Якщо, наприклад, сценарій «Венома: Останній танець» писався на серветці, то історія «Часового зрізу» явно вигадувалася нейромережею, причому «вигадувалася» тут зійде за евфемізм. Там, де той же «Абсолютний вбивця» додавав у оповідь доречну комедійну легковажність, новинка від Netflix суцільно серйозна і навіть здійснює спроби у підліткову драму, але ці драматургічні потуги виглядають сміховинно. Ну і, давайте чесно, з такою кількістю крові на екрані повноцінним слешером назвати це важко.

У підсумку перед глядачем постає вторинна, ледача та, зрештою, звичайнісінька підліткова нісенітниця, єдиною притомною думкою якої стає меседж про те, що раніше трава і справді була зеленішою. Недарма ж одна з героїнь вирішує проігнорувати жалюгідний актуальний таймлайн і залишитися у такому файному 2003-му.

Висновок:

«Часовий зріз» — вторинне, клішоване і передбачуване підліткове кіно, котре до ладу не реалізується ні у моторошному жанрі слешера, ні у науково-фантастичному компоненті, пов'язаному з подорожами у часі;