Освіта рятує мозок: учені з'ясували, що найкраще запобігає розвитку деменції

Дослідження, проведене вченими Університетського коледжу Лондона (UCL), виявило вплив соціально-економічних чинників, таких як освіта, професія і матеріальне становище, на когнітивне здоров'я людей з віком. Таким чином дослідники додали нові чинники, крім генетичних, до списку причин розвитку небезпечних захворювань мозку серед літніх людей, пише ScienceDaily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Під час дослідження, опублікованого в журналі Scientific Reports, 8 442 дорослих у віці 50 років і старше в Англії протягом десяти років аналізували, як їхнє соціально-економічне становище на початку дослідження вплинуло на траєкторію розвитку їхнього когнітивного здоров'я — чи залишилися вони здоровими, чи розвинули легкі когнітивні порушення або прогресували до деменції. Відстежуючи ці переходи протягом десяти років, учені виявили серйозну нерівність залежно від соціально-економічного статусу.

Люди з вищим рівнем освіти (особливо післясередньої), більш високоприбутковими професіями та більшими статками значно рідше страждали від легкого когнітивного розладу та деменції. Наприклад, у людей з післяшкільною освітою ймовірність переходу від здорового стану до легких когнітивних порушень була на 43% нижчою, а у представників найбільш забезпеченої третини населення ризик переходу від легких порушень до деменції був на 26% нижчим. Дослідження також виявило обнадійливий знак щодо зворотного розвитку когнітивних порушень: учасники з вищим рівнем освіти і достатку показали вищу ймовірність повернення до більш здорового стану після пережитого легкого порушення.

Імовірність відновлення когнітивних функцій у заможних людей була на 56% вищою, а в людей із післяшкільною освітою або зайнятих не ручною працею — на 81% вищою, ніж у їхніх однолітків із нижчим соціально-економічним становищем. Доктор Доріна Кадар з UCL наголосила, що ці результати свідчать про критичну роль добробуту, освіти та професії не лише в запобіганні прогресування деменції, а й у потенційному поверненні назад когнітивних порушень.

Автори припускають, що інтелектуальна активність, пов'язана з освітою або розумовою роботою, може сприяти створенню "резерву мозку", який підвищує стійкість до когнітивного спаду. Крім того, більш заможні люди часто мають кращий доступ до профілактичного медичного обслуговування, повноцінного харчування та фізичних вправ — усіх факторів, які, як відомо, підтримують когнітивне здоров'я.

Ці ресурси, а також можливості раннього виявлення та лікування, доступні більш заможним людям, можуть допомогти стабілізувати або навіть поліпшити когнітивні функції, коли починаються перші порушення. Дослідження наголошує на ширших потенційних наслідках для політики в галузі охорони здоров'я: соціально-економічні чинники відіграють вирішальну роль у здоров'ї мозку, і політика, яка сприяє розвитку освіти та доступу до охорони здоров'я для всіх рівнів доходу, може бути життєво важливою для когнітивної стійкості в населення, що старіє, і для майбутніх поколінь.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розкрили несподівану користь денного сну. Дослідники вважають, що легкий сон протягом дня здатний поліпшити концентрацію і пам'ять, і навіть запобігти руйнівній хворобі.

Також Фокус писав про виявлення вченими нових винуватців розвитку хвороби Альцгеймера. Глибоко в нашому мозку мешкають клітини, покликані захищати його, але, схоже, вони ведуть подвійне життя і можуть стати причиною виникнення недуги.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.